tracker Опубліковано 10 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 ...Пусть спит с миром. Link to comment Share on other sites More sharing options...
KIT Опубліковано 10 серпня, 2014 Автор Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 Ось що пишуть на форумі Притули, бувшому ФУП Олег Лавров [ Відповісти в приват ] [Ігнорувати]10 Aug 2014 12:31IP/Host: 178.46.110.---Собакам собачья смерть.Прикопать в лесополосе и забыть.Це вони орки-колоради так поступають зі своїми, а ми люди. Link to comment Share on other sites More sharing options...
partout Опубліковано 10 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 Вічна пам'ять.Герої не вмирають! Link to comment Share on other sites More sharing options...
Газда Опубліковано 10 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 Герою слава. Ще на крок ближче стало досягнення головної мети аваковського "ато". Лишилися ще Ярош, Семенченко, Білецький, Мельничук, Ляшко... 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Бусинка Опубліковано 10 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 я думала всегда что это он ее муж, а тут мне сказали люди, близкие к семье, что это она его жена былаи вся ее такая резкость и т.п. была возможна только потому что он за ней былвдвойне тяжело будет. бедная Таня, бедные дети... Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 10 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 видела его в сюжете, когда ее коллеги приехали к ней домойнежданчиком, посмотреть типа, как она живет.о ней многие знают, о нем - почти никто...однако, хотел раненого товарища спасти...слава героям! Link to comment Share on other sites More sharing options...
cynic Опубліковано 10 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 Ось що пишуть на форумі Притули, бувшому ФУП Олег Лавров [ Відповісти в приват ] [Ігнорувати]10 Aug 2014 12:31IP/Host: 178.46.110.---Собакам собачья смерть.Прикопать в лесополосе и забыть.Що всчя фора перебралася до притули? Все до того йшло(бо то чмо звідти). Link to comment Share on other sites More sharing options...
true Опубліковано 10 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 искренние соболезнования Татьяне и вечная память Герою! горько, что погибают лучшие, а в живых остаётся равнодушное лугандонское быдло, спровоцировавшее бойню и сбежавшее где-нибудь отсидеться. твари. 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Olegik Опубліковано 10 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Euro Опубліковано 10 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 Яка втрата в родині героїв-патріотів. Вічна Миколі пам'ять, Тетянці сил і витримки - мужності їй не позичати. Діточок шкода 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
OldBoy Опубліковано 10 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
epsilon Опубліковано 10 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 я думала всегда что это он ее муж, а тут мне сказали люди, близкие к семье, что это она его жена былаи вся ее такая резкость и т.п. была возможна только потому что он за ней былвдвойне тяжело будет. бедная Таня, бедные дети...мені приблизно те саме говорили що без нього вона такою не буде Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість paraskaa-W Опубліковано 10 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 10 серпня, 2014 очень жаль Татьяну вечная память герою Link to comment Share on other sites More sharing options...
atwater Опубліковано 11 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 11 серпня, 2014 Вічная Слава Героям.Співчуття Тетяні і всій родині, що втратила Сина, Батька і Чоловіка.Їхня біль - наша біль 3 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Ведмедик Опубліковано 11 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 11 серпня, 2014 Який жаль що від йдуть кращі Link to comment Share on other sites More sharing options...
Миклован Опубліковано 11 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 11 серпня, 2014 На кожній війні так. Кращі гинуть, лайно спливає все вище.Безкінечно жаль наших кращих людей... 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Бродяжка ☂ Опубліковано 11 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 11 серпня, 2014 http://img0.liveinternet.ru/images/attach/b/4/112/648/112648924_Roza_sosvechoy_Lyudmila_Li.gif Link to comment Share on other sites More sharing options...
Merche Опубліковано 11 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 11 серпня, 2014 земля пухом. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість shpylka Опубліковано 11 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 11 серпня, 2014 Чи має Тетяна сина? Щоб такий виріс як батько. Щоб пишався ним по-чоловічому. Link to comment Share on other sites More sharing options...
KIT Опубліковано 11 серпня, 2014 Автор Report Share Опубліковано 11 серпня, 2014 Чи має Тетяна сина? Щоб такий виріс як батько. Щоб пишався ним по-чоловічому.Да. Link to comment Share on other sites More sharing options...
zig Опубліковано 12 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 12 серпня, 2014 (змінено) Прощання з моїм Миколою- завтра Тетяна Чорновол Він був справжнім. Він не був вояком у фейсбуку, він не думав про піар чи політичну кар'єру. Він просто воював за Україну, за свою землю, адже він народився і прожив більшу частину життя на Донбасі. Він мріяв звільнити від сепаратистів і москалів рідну Горлівку.Він не просто вважав це обов'язком кожного справжнього чоловіка, він вірив, що такий шанс дається раз на тисячу років, що його покоління робить ВИБІР бути Україні чи ні.ВОЛЯ або смерть – ми вибирали на Майдані. УКРАЇНА або смерть -у війні з Росією.Він вірив, що якщо критична маса українців, кожен для себе зробить цей вибір на користь останнього, то, щоб не було, якою не буде важкою ціна, Україна зрештою переможе. З аморфної маси, що так сяк трималася вкупі, нарешті постане справжня Україна. Країна, де патріотизм, служіння своїй країні, гідність – норма. Де над тими, хто хоче бути корисний для держави не сміються, як над дурниками. (Хоча сміються -каліки. Моральні та розумові. Бо без своєї держави, ми, українці, завжди були "скотом на убой")... http://1-ps.googleusercontent.com/x/blogs.pravda.com.ua/blog.img.pravda.com/images/doc/5/0/50bf6-00005.jpg.pagespeed.ce.9I2bokGjRA.jpg Ми були з Миколою однодумці. Він мене підтримував, навіть, коли мені доводилося ризикувати життям. Він один такий, хто вважав, що заради країни можна пожертвувати всім.І це при тому, що він мене сильно кохав, всі 12 років нашого спільного життя. Який він був щасливий, коли я вижила після замаху. Як він ходив за мною на Майдані, як тінь. Він мене не зупиняв, але, як при цьому боявся за мене. Я знала він вирішив, якщо смерть, то загинути першим...Я знала, як він мучився, а після Майдану в мене стало таке страшне життя, що не було часу, можливості та сил вибачитися-пригорнути. Я так перед ним винна.Він загинув, бо це – війна. Він загинув, бо був світлим і справжнім. Під снайперським вогнем він кинувся витягати пораненого Світляка. Він ставився до своїх обов'язків командира, по особливому, він вважав, що відповідає за кожного. А мого Миколу став витягати Роман (Сокіл), який взяв на себе обов'язки командира. Сокіл тягнув його за ноги та отримав кулю в живіт, зараз бореться за життя. Така наша чота...В ній найкращі.Я теж була в ній... Світляк мене навчив чистити мій автомат. Я чистила і кулемет Миколі. Всі сміялися. А мені хотілося чимось бути корисною. Бо я розуміла, що присутність близької людини це тягар для командира. Я обіцяла бути ззаду, як в Маріуполі.Я не могла не бути з ним, з ними. Я тікала з Києва, з уряду, коли була найменша можливість. Ми були однієї крові. Я тільки серед них почувала себе цільною. Мені було з ними, як рідними людьми. Вони були найкращі, бо, коли людина робить вибір собою пожертвувати заради країни в ній проявляються найсвітліші людські якості, підлості відходять на другий план. В уряді-навпаки. http://1-ps.googleusercontent.com/x/blogs.pravda.com.ua/blog.img.pravda.com/images/doc/0/5/05cb6-00003.jpg.pagespeed.ce.MKGDMEGmgc.jpg А коли він загинув мене не було поряд...Я усвідомлювала, що він на війні, що він може загинути, але я так молила, щоб я була поряд, якщо це станеться. Я зараз питаю себе: а може я би допомогла? Ми були ангелами охоронцями один одного. Я порятувала його в Черкасах (в часи Майдану), він врятував мене 19 лютого.Може я би допомогла? В нього поранення було в ногу, він стік кров'ю, далеко від мене, за тисячу кілометрів... http://1-ps.googleusercontent.com/x/blogs.pravda.com.ua/blog.img.pravda.com/images/doc/e/0/e04d0-00006.jpg.pagespeed.ce.Md8bmziPYH.jpg А ще він зі мною попрощався. А я ні...О п'ятій ранку він мені прислав СМС: "Штурмуємо Іловайськ. Зв'язок пропадає, тому не хвилюйся. Я тебе люблю".Я його прочитала тільки вранці. Написала відповідь: "Тебе люблю дуже. Тримайся". А потім дивлюся, ще СМС. А в них, що він... загинув Виходить я вже мертвому писала...Я примчалася в Урзуф на ту дачу Януковича, яку ми разом захоплювали, ще в травні. Вона стала базою для батальону "Азов". Вона стала нашим домом. Я забігла в кімнату, де жила наша чота. Його речі – акуратно складені...Він був такий акуратний, розумний і грамотний. Він завжди перевіряв мої тексти на помилки. Він завжди мав проблему з працевлаштуванням через мою журналістську діяльність.Я напередодні йому навіть не подзвонила. Я була морально вбита і зла. І вирішила йому не дзвонити. В той день я поїхала в Конча-Заспу, і дізналася що ворог України Юрій Іванющенко продовжує будувати "Нове Міжгір'я" в Конча-Заспі, за яке мене вбивали в грудні.Уявляєте "Нове Межгіря" будується нині!!!! І це той Юрій Іванющенко який організовував ескадрони смерті, який запустив маховик сепаратизму на Донбасі. Він продовжує будувати хороми, а мій чоловік загинув...Але не даремно, не даремно, не даремно!!!! Наша Україна є і буде!!! Його жертовність його кров буде прикладом, наснагою для найкращих. На його крові і крові інших, хто зробив свій ВИБІР і пройшов дорогою до КІНЦЯ, Україна переможе зараз, і буде триматися в майбутньому (так, як наша незалежність постала на крові вояків УПА). Він був з тих клітинок організму України, які борються за виживання не лише прямих нащадків, а за майбутнє всього роду.За майбутнє, в якому будуть звісно жити не тільки гідні українці, а і підлі, споживачі життя, кати і злодії (ті, які грабують країну, поки інші за неї гинуть, будуть завжди, така правда життя).Проте наша справа дати шанс гідним. Тому все це не даремно. Герої живуть не даремно. Геройство, самопожертва не буває даремним. Ніколи. Ні в якій ситуації. (А що може бути даремніше і гидотніше ніж життя на туалет, навіть якщо це золотий туалет в Міжгірї чи Монако). Мій Микола!!! Моє Сонечко!!! (він називав мене – "кунічка", а дітей, так смішно, -"чебуречками"). Я не знаю,як мені далі... Пробач мені. Я тебе люблю. http://blogs.pravda.com.ua/authors/chornovol/53ea176f84041/ Змінено 12 серпня, 2014 користувачем zig 4 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Goodman Опубліковано 12 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 12 серпня, 2014 плачу... Link to comment Share on other sites More sharing options...
Сорока Опубліковано 12 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 12 серпня, 2014 (змінено) В той день я поїхала в Конча-Заспу, і дізналася що ворог України Юрій Іванющенко продовжує будувати "Нове Міжгір'я" в Конча-Заспі, за яке мене вбивали в грудні.Уявляєте "Нове Межгіря" будується нині!!!! І це той Юрій Іванющенко який організовував ескадрони смерті, який запустив маховик сепаратизму на Донбасі. Він продовжує будувати хороми, а мій чоловік загинув...Бля...........нет слов........Если уже Иванющенко вернулся и продолжает себя чувствовать сухо и комфортно......то это реально капец.... Только тотальные расстрелы этих пидарасов могут нас спасти.......а иначе я даже не знаю что....... Змінено 12 серпня, 2014 користувачем Сорока 4 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Абориген Опубліковано 12 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 12 серпня, 2014 Бля...........нет слов........Если уже Иванющенко вернулся и продолжает себя чувствовать сухо и комфортно......то это реально капец.... Только тотальные расстрелы этих пидарасов могут нас спасти.......а иначе я даже не знаю что....... Его однополчане вернутся с фронта. Зайдут вечером на огонек. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Сорока Опубліковано 12 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 12 серпня, 2014 Его однополчане вернутся с фронта. Зайдут вечером на огонек.Зайдут и пустят огонек? Сомневаюсь........ Link to comment Share on other sites More sharing options...
honey flower Опубліковано 12 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 12 серпня, 2014 Такі люди гинуть. Читаю і плачу, думаю, що ми і багато хто в порівнянні з ними --- ніщо, просто попил. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Абориген Опубліковано 12 серпня, 2014 Report Share Опубліковано 12 серпня, 2014 Зайдут и пустят огонек? Сомневаюсь........Зачем жечь и портить имущество? Пух...А потом там будут жить Татьяна с детьми. Они это заслужили. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts