Экономика недоверия. Почему украинцы отстают

[Françoise]

Є певні суперечливі моменти але цікава точка зору

 

Серьезнее всего этот недостаток доверия разрушает украинскую экономику через банковскую систему

Обед в Киеве отличается от европейского. В бизнес-районах европейских городов огромное количество маленьких магазинов с сэндвичами и салатами, где офисные сотрудники могут быстро перекусить. В украинской столице лишь несколько таких мест, поэтому белым воротничкам приходится брать с собой обеды из дома или заказывать полноценный бизнес-ланч в ресторане. Эта разница отлично показывает ключевую проблему, с которой сталкивается украинское общество и экономика.

Есть две основные причины, почему в Киеве мало сэндвич-баров. Во-первых, ниже уровень заработка, и если домашняя еда – более дешевый вариант, значит, это хороший способ сэкономить. Во-вторых, украинской экономике мало кто доверяет. Приготовленные заранее сэндвичи в украинских магазинах редкость, поскольку привычная реакция на них "я не знаю, кто его сделал и из чего".

Если вы оказываетесь в супермаркете, например, в Великобритании, вы не просто увидите сэндвичи, приготовленные заранее, вы обнаружите и ужин, который можно просто разогреть. У большинства, даже достаточно богатых украинцев, нет микроволновки просто потому, что здесь нет культуры питаться тем, что приготовили в какой-то компании.

За этим стоит реальная цена. На экономическом жаргоне – "неэффективность". Если вы, как большинство киевлян, работаете 10 часов в день, то свободное время – это ценность. Необходимость потратить дополнительные 30 минут или даже больше, дома, готовя обед на завтра, забирает 20% вашего свободного времени в течение дня. Экономика определяет ценность (технически говоря "полезность") для таких вещей, как релаксация. Если вы можете приблизительно оценить свое время, скажем в 200 гривен в час, то с точки зрения экономики, производство сэндвичей должно быть отличным бизнесом для собственника компании, которая может получить прибыль с продажи сэндвичей, скажем, за 60 грн. И это может стать таким же отличным вариантом для покупателя, получающего 30 минут отдыха вечером и качественный сэндвич вне офиса. Такое недоверие негативно сказывается и на экономике, и на здоровье.

Доверие – не просто ядро экономики, это еще и основа политики

В украинском обществе нет понимания того, что отдых и релаксация – это не роскошь, а жизненно необходимая вещь. Продолжительность жизни украинцев низкая не только из-за алкоголя, курения и аварий. Доктора признают, что стресс – это фактически убийца.

Один из ответов на стресс – обмен. Если вы занятый офисный работник, то обмен времени на сэндвич – беспроигрышная ситуация и для вас, и для продуктовой компании. Гораздо более экстремальный пример стресса и недоверия к украинской экономике – покупка новой квартиры.

В Украине вы просто покупаете пространство с бетонными стенами, и  собственноручно должны сделать эту квартиру пригодной для жизни. Я знаю людей, которым понадобилось два года, чтобы подготовить квартиру для жизни. В других европейских городах новую квартиру подготовила бы строительная компания на таком уровне, чтобы вы могли поселиться в ней практически сразу. Почему так? Украинцы боятся, что застройщик использует дешевые материалы в квартире, так что любую деталь необходимо проверить. Результат? Стресс и неэффективное использование свободного времени в течение долгих месяцев для установки разных мелочей в квартире, в которой вы еще даже не можете спать.

Серьезнее всего этот недостаток доверия разрушает украинскую экономику через банковскую систему. Что такое банк? Это место, куда люди несут деньги и с помощью менеджеров банка одалживают их тем, кому они нужны. В функциональной системе, а только немногие люди не могут погасить кредит (в развитой стране этот показатель должен составлять не более 10%), банкиры становятся богатыми, а национальная экономика работает как двигатель. Украине до этого далеко. У меня есть знакомая в Киеве, которой мама шлет деньги через Приват, и потом звонит, чтобы уточнить сняла ли та сразу же деньги в банкомате. Я, конечно, понимаю, украинская банковская система – не лучшее место, чтобы хранить миллион долларов, но такое недоверие к банкам - чересчур. Важно отметить, что "доверие" – это нечто необходимое для развития экономики, чтобы отойти от системы, в которой невозможно планирование на долгий срок. Банковское дело – бизнес, но кроме того еще и технология, как колесо или мотор, необходимая для того, чтоб везти общество в современность.

Доверие – не просто ядро экономики, это еще и основа политики. Успехи северных обществ объясняются тем, что люди доверяют власти настолько, что рады отдавать больше половины заработка налогами. Такого уровня доверия нет даже в Америке и точно нет в Украине. В результате, власть настолько хорошо обеспечена ресурсами, что становится очень эффективной в таких вопросах как образование и охрана здоровья. Без доверия налоги платятся безвозвратно и люди не рассчитывают, что власть использует эти деньги как должно.

Альтернатива обществу, построенному на всеобщем доверии – система, основанная на доверии только своей семье и близким друзьям. Большинство европейских стран жили так 100 лет назад, но солдаты после двух мировых войн отказались жить в системе, основанной на "кум, сват, брат, зять". Сейчас Украина проходит именно этот путь к общественному доверию и, возможно, вкусным сэндвичам

http://m.nv.ua/opinion/campbell/ekonomika-nedoverija-pochemu-ukraintsy-otstajut-968289.html

[FAT]

по фастфуду несогласен: пузатахата, двагуся, траливали, макдак, кфц и еще вагон и маленькая тележка... и так далее.

 

з.ы. какое всеобщее доверие если одни "дваряне" и "хозяева жизни" кругом: были в поликлинике, прививку малому делали в общем порядке. Сижу жду. Подходит папаша с дитем и сразу к завотделением: а де тут чо, а мне надо! Ему вежливо прием в том, в том и том кабинете, хотите ко мне во второй половине дня. А я ехал, куда, дура старая, ишь!!11!

[Françoise]

Про фаст-фуд і я не згодна. Себто не згодна з твердженням що його типу немає.

Пригадую, до речі, той "сендвіч" на Ніагарі, після якого в мене живіт болів.

 

Я мессаж як раз у тому, що як раз таких як той папаша слід потроху перевиховувати

[FAT]

как? их миллионы:

утром все сабачники райна ходють срать на школьный стадион, а днем там дети бегают эстафеты, раз подошел к двум "любителям" жывотных - "а мы сами с дочкой и песик выср****ся не в школе, вы шо!";

свято верующие что не ургентная медицина бесплатна и все врачи им должны;

пешебеги прущие на слегка красный свет;

водятлы шашкующие так что режут всех; 

стоим ждем лифта с товарищем, выпили по 2 бутылки пива возле дома в трениках, заходить дядько 130+кг у пинжаке с карманами как для кабмина одетый (походу ен там реально працюе  ) с дамой, а лифт 3-4 места, пропускаю даму и тупо захожу вторым, он шо беременый шоб иво прапускать или я лысый 

собирал подписи против "дома свиданий" в многоквартирном доме, некоторые говорили "а нам не мешает";

 

и т.д. и т.п.     

 

 

з.ы.  у соседа камера  стоит: в парадном записала домушника... НЕГР 2+м роста пригибался в дверных проемах в общем коридоре

[Françoise]

Та багатьма способами. Соціальна реклама, до речі, 1 з них.

Скажімо так, палити на зупинках в нас народ припинив (у масі) доволі швидко. І у кафе. От якось взяли й припинили.

Тут так само. Степ бай степ.

[A.W.]

Франсі, чото ти на позитиві. Я як відомий гад , вредітель і зрадофіл - спорчу тобі настрій.

 

Все вищевказане стосується Києва , Львова, частково - Одеси й частково - Харкова й Дніпра. Вся інша країна живе в трошечки іншій реальності, де немає "Двух гусей" або ще чогось такого, а є "тормозок", бо нема грошей на столовки. Для більшості людей поїсти в столовках - прямий шлях до хвороб шлункового тракту. Чого ? А того, що треба максимально здешевити все й ще зробити так, щоб на кухні щось могли вкрасти, бо хазяїн платить копійки (бо знає що й на таке прийдуть). От і йде на їжу щось несамовите. 

Про яку довіру можна взагалі казати у країні зі знищеною банківською системою, зубожілим народом і брехливими керманичами ?

 

Я так думаю що протягом літа Україна взагалі зникне...

[A.W.]

Да, відносно паління на зупинках. Може в Києві його нема, а у нас цвіте й буяє. А ще - валяються , ригають та справляють потреби п'яні .

[Françoise]

Тобі лаври кацапів сверблять ? вони нас теж вже який рік поспіль "ховають"

Не зникне, не вангуй дурнЮ

[A.W.]

Тобі лаври кацапів сверблять ? вони нас теж вже який рік поспіль "ховають"

Не зникне, не вангуй дурнЮ

 

Я просто бачу тенденції. У вас їх не видно, а в нас вони дуже вже "випуклі".

[Françoise]

Ми (Україна) переживали значно гірші часи.

І досі існуємо.

 

Навіщо тобі все це? Виглядає так, наче ти цього прагнеш

[A.W.]

Боронь Боже.    

Я просто бачу що немає примату влади й закона. Що все продається й купується, що люди стали набагато біднішими. Що в місті зараз наелектризована атмосфера й достатньо іскри - все спалахне.

[pent@gon]

Я так думаю що протягом літа Україна взагалі зникне...

 

Перепрошую, але вам треба той, шось, ну не знаю, прийняти шось, чи висповідатись, чи просто випити 100 грам... Може я помиляюсь.

[A.W.]

Подивимось.

[Миклован]

Справа не в довірі.

Вчора на загальних зборах академії наук, Лібанова Е.М. - директор Інституту праці та соціальних досліджень НАН України - у своєму виступі довела, що ключова проблема всіх наших негараздів насправді - рівень соціальної нерівності. Цифри вражаючі, наслідки ми всі відчуваємо на собі.

Ось стаття про це: http://gazeta.dt.ua/internal/ukrayina-glibina-nerivnosti-_.html

[Françoise]

Я пізніше почитаю, зараз голова трохи болить.

 

Комісаре, якщо чесно, я в наших людей 1 така риса (і ось саме це вже точно 100% наслідки совку) : це патологічна ненависть до багатих. Причому людям не важливо, чи той багатий гроші заробив сам чи вкрав. Всі вважають апріорі - вкрав і має ділитися.

Мені родичи свого часу постійно закидали, що типу неспрваведливо, що в Кличка такі статки. Те, що він їх заробив своїм зламаним носом та кулаками, їх не хвилювало. МАЄ ділитися.

І таких переважна більшість.

Я вважаю пєцу торгашем та ділком (щоправда, визнаю, що певних успіхів він тихоб сапою досягає). Але зазвичай кажу таким "знавцям" типу тих моїх олдичів - вас посади керувати рошеном то ви його угробите за місяць. Це все дуже легко казати та радити, особливо колм сам цим не займався. Можливо через це так довго трималоися й тримаються "червоні директори". Їх перевчити - марна справа.

 

Я не кажу, що нерівність у тому вигляді, у якому ми її маємо, то норма. Аж ні разу. Але треба дещо визнати, у психолігї людей тут теж не все гаразд. Хочуть "рибу а не вудку"

[Миклован]

І мають рацію.

А от багаті у нас рації не мають.

Клички - то таке, у нас злодіїв серед багатих - 99%.

Не хворій! Свята на носі!

[Françoise]

Хотіти рибу - то, вважаєте, правильно?

тоді нам вічно сидіти у болоті

[Миклован]

Вудку нам давати просто марно.

Треба дати рибу спочатку, показати коли вона скінчиться і розказати як зловити ще.

Але робити це нікому.

[Гість Хома]

У большинства, даже достаточно богатых украинцев, нет микроволновки просто потому, что здесь нет культуры питаться тем, что приготовили в какой-то компании.

Те що в супермаркеті багаті українці їсти не будуть.

[Миклован]

таких пундикованих, шо з грязі в князі - мізер

[Françoise]

Вудку нам давати просто марно.

Треба дати рибу спочатку, показати коли вона скінчиться і розказати як зловити ще.

Але робити це нікому.

якби було марно, не стався б майдан. Троха запафосно але так. Може далеко не всі ще правильно можуть тією вудкою користуватися, але багато хто й може.

Треба мозок налаштувати на американський підхід - "я творець своєї долі"

Змінено 14 квітня, 2017 користувачем Françoise

[Nadin]

может проблема не в отсутствии доверия, а в отсутствии понимания ответственности - в обеденный перерыв условный офисный планктон не покупает условный сендвич, но, вернувшись на рабочее место, вполне себе отгружает в условный супермакет слабо качественный товар, потому что так дешевле=прибыль/бонус больше=сказал старший а я что я ничего и т.д. ....

[Людас]

Справа не в довірі.

Вчора на загальних зборах академії наук, Лібанова Е.М. - директор Інституту праці та соціальних досліджень НАН України - у своєму виступі довела, що ключова проблема всіх наших негараздів насправді - рівень соціальної нерівності. Цифри вражаючі, наслідки ми всі відчуваємо на собі.

Ось стаття про це: http://gazeta.dt.ua/internal/ukrayina-glibina-nerivnosti-_.html

 

100 %.

 

Проблема не в тому що немає іжі для середнього класу. Проблема в тому що немає середнього класу. Жалюгідні його рештки знищені за останні

роки вщент. І ситуація з закладами для буржуа лише це підтверджує. На хєра ці багаточисельні паби, траторії та таверни де нікому їісти?

А насправді не купка панів є гарантом стабільності держави, і не цей жалюгідний в своій брехні "гарант" , який і сам олігарх і служить 

лише купці розумовонездалих потвор з синдромом "вкрасти все"...

Гарантією стабільності є отой самий середній клас . Якого немає. Є 2 % панів і 98  люмпенів.

Панам не страшно за майбутнє ? Люмпенам же нічого втрачати...

Змінено 14 квітня, 2017 користувачем Людас

[Françoise]

может проблема не в отсутствии доверия, а в отсутствии понимания ответственности - в обеденный перерыв условный офисный планктон не покупает условный сендвич, но, вернувшись на рабочее место, вполне себе отгружает в условный супермакет слабо качественный товар, потому что так дешевле=прибыль/бонус больше=сказал старший а я что я ничего и т.д. ....

 

як на мене, відсутність відповідальності викликає й відсутність довіри

Як там колись казали "хто на м'ясокомбінаті працює той ковбасу не їсть"

[Людас]

может проблема не в отсутствии доверия, а в отсутствии понимания ответственности - в обеденный перерыв условный офисный планктон не покупает условный сендвич, но, вернувшись на рабочее место, вполне себе отгружает в условный супермакет слабо качественный товар, потому что так дешевле=прибыль/бонус больше=сказал старший а я что я ничего и т.д. ....

 

Все простіше. Офісний планктон це злидні теж. Вже.

[Aelit]

я так розумію всі і так знаєте що я маю сказати - . чи мо пояснити ще ?

[Françoise]

ах, ну як же ж "сєрущій голуб" пролетів би повз

не знаємо. І знати не хочемо

[Aelit]

ах, ну як же ж "сєрущій голуб" пролетів би повз

не знаємо. І знати не хочемо

іііі. це ти так про ясного сокола - падаючого з неба на ворога - про символ прауцкраїнської і нинішньої держави - про наш ТРИЗУБ

 

модери - тут порешуння конституції і замконів - наруга над державними символами

 

)))

[Françoise]

і чаю нє попіл (с)

[Людас]

ах, ну як же ж "сєрущій голуб" пролетів би повз

не знаємо. І знати не хочемо

 

Я дуже перепрошую але ;

 

" Дієприкметники діляться на активні і пасивні. Активними можуть називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за його ж дією — Тварини, жиючі й живші на землі. Факт, спостерігаємий... Незадовольняючі наслідки. Чоловік, намагаючийся стати... Вражаючий випадок. Пасивними називають дієприкметники, які виражають ознаку предмета за дією над ним - розбите вікно, виконувана робота.

Але біда в тому, що в українські мові не існує активних дієприкметників взагалі, тож вищенаведені приклади є не більш, ніж простим суржиком."

 

 

https://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D1%94%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8

 

 

Таким чином пані має казати не " лежачий камінь" , а " камінь, що лежить" , не "сєрущій голуб", а  " голуб , що сере"..

 

Пані ж культурна..

Змінено 14 квітня, 2017 користувачем Людас