Перейти до змісту

Аборти і любов до дітей


coolzak

Recommended Posts

і не тільки це

але загалом про це і мова

 

жінка в традиційному суспільстві більше зацікавлена у створенні сімї. Але цим нехитрим прийомом, імітуючи незацікавленість у сексі, вона перевертає ситуацію. І вже чоловіки сватаються, залицяються, обіцяють і т.д.

Хоча по ідеї, якщо жінка більше зацікавлена, то вона і має це демонструвати.

Жінка зацікавлена в створенні сім"ї, і вона це демонструє,

стимулюючи чоловіка до шлюбу.

А чоловік більше зацікавлений у сексі,

хоча звичайно є і серед жінок гіпер-темпераментні особи.

але то мабуть скоріше патологія ніж норма.

Link to comment
Share on other sites

Полишаючи в стороні тему про персон що хочуть вибачте трахатися не думаючи про наслідки.

Прихильники абортів говорять про право жінки розпоряджатись власним тілом але дивлячись анатомічний атлас я не можу знайти такого органу як зародок,ненароджена дитина тощо.Крім того будь ласка дайте обгрунтування коли плід це вже людина яку не можна абортувати і обгрунтуйте критерії .

Link to comment
Share on other sites

"Жінка має право на аборт" - це вже зухвала мерзотна БРЕХНЯ, бо сам ембріон є, за визначенням, "властністю" і жінки, і чоловіка. Давно вже треба насрати на усяких фрігидних "феміністок" з аномально зниженним рівнем естрогена, або просто клієнток психіатра, і ввести колегіальне рішення про проведення аборту, за неодмінною згодою обох суб'єктів - і жінки, і чоловіка. Ось тоді будемо бачити об'єктивну картину проблеми. Впевнений, кількість абортів різко зменшиться.

Змінено користувачем забанений
Link to comment
Share on other sites

"Жінка має право на аборт" - це вже зухвала мерзотна БРЕХНЯ, бо сам ембріон є, за визначенням, "властністю" і жінки, і чоловіка. Давно вже треба насрати на усяких фрігидних "феміністок" з аномально зниженним рівнем естрогена, або просто клієнток психіатра, і ввести колегіальне рішення про проведення аборту, за неодмінною згодою обох суб'єктів - і жінки, і чоловіка. Ось тоді будемо бачити об'єктивну картину проблеми. Впевнений, кількість абортів різко зменшиться.

 

Кількість абортів і так зменьшується, це просто консерватори юзають цю тему для пропаганди. 

Link to comment
Share on other sites

Кількість абортів і так зменьшується, це просто консерватори юзають цю тему для пропаганди. 

Яка різниця, зменшується чи збільшується? В умовному "завтра" ситуація розвернеться в іншу сторону, і що? Важливо для суспільства встановити суспільно-юридичні межі для "матриці рішень" цього складного питання.  Що є зараз найнеприйнятнішим? Те, що юридично ембріон визнають власністю жінки (?!!),  це повне безглуздя, бо власників тут явно двоє. І доки питання власності на ембріон не буде вирішено в дусі здорового глузду, покою суспільству не буде, бо те, що є зараз, шкодить самому суспільству.

Змінено користувачем забанений
Link to comment
Share on other sites

Яка різниця, зменшується чи збільшується? В умовному "завтра" ситуація розвернеться в іншу сторону, і що? Важливо для суспільства встановити суспільно-юридичні межі для "матриці рішень" цього складного питання.  Що є зараз найнеприйнятнішим? Те, що юридично ембріон визнають власністю жінки (?!!),  це повне безглуздя, бо власників тут явно двоє. І доки питання власності на ембріон не буде вирішено в дусі здорового глузду, покою суспільству не буде, бо те, що є зараз, шкодить самому суспільству.

 

а на якій підставі можна говорити, що ембріон власність двох?

Link to comment
Share on other sites

а на якій підставі можна говорити, що ембріон власність двох?

На підставі здорового глузду, найнадійнішій підставі в світі. Питання лише в тому, що абсолютно необхідно перевести цей здоровий глузд у площину Закону.

Link to comment
Share on other sites

На підставі здорового глузду, найнадійнішій підставі в світі. Питання лише в тому, що абсолютно необхідно перевести цей здоровий глузд у площину Закону.

 

 

здоровий глузд підказує, що в такому випадку суд може прийняти рішення віддати зародок батькові, якщо той має на нього право, як рівний партнер.

Для подальшого виношування.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

здоровий глузд підказує, що в такому випадку суд може прийняти рішення віддати зародок батькові, якщо той має на нього право, як рівний партнер.

Для подальшого виношування.

Це Ваші домисли, які не мають дотику до реальності. Жоден суд не прийме таке рішення. Та й партнерство не дорівнює праву власності, і взагалі не має сенса на форумі розглядати юридичні тонкощі і фразеологію, бо і Закону такого ж іще немає ніде. Якщо ж Ви бажаєте подискутувати, скільки ангелів втримається на кінці голки, то я пас....

Link to comment
Share on other sites

До речі, про батька. Навить в парі батьком може виявитися не постійний партнер. У випадку одинокої жінки - як виявити, хто батько? І якщо той "батько", не знає що він - "батько" і не бажає ним бути?

 

ЗІ: не треба маніпулювати картинками, бо з тим самим успіхом можна напостити драстичних картинок з м"ясокомбінату і вимагати на підставі цього всіх стати веганами.

Link to comment
Share on other sites

До речі, про батька. Навить в парі батьком може виявитися не постійний партнер. У випадку одинокої жінки - як виявити, хто батько? І якщо той "батько", не знає що він - "батько" і не бажає ним бути?

 

ЗІ: не треба маніпулювати картинками, бо з тим самим успіхом можна напостити драстичних картинок з м"ясокомбінату і вимагати на підставі цього всіх стати веганами.

Ну Ви й накрутили:) А все ж дуже просто: наявність права на ембріон аж ніяк не дорівнює бажанню цим правом скористатись. Але якщо право використане, то це повинне мати вже юридичні наслідки. Треба врегулювати це питання, і відібрати безумовне право жінки на ембріон, як є зараз. От якщо чоловік не схоче скористатись своїм правом, то жінка може робити, що вважає за потрібне, і навпаки. До речі, чоловік теж може дати раду ембріону - виношування сурогатними матерями ніхто не відміняє.

Link to comment
Share on other sites

Суррогатним матерям підсаджують ембріон на дуже ранній стадії розвитку, запліднений в пробірці. Такого, щоб вийняли ембріон з матки однієї жінки і підсадили іншій - ще нема.

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

Ну Ви й накрутили :) А все ж дуже просто: наявність права на ембріон аж ніяк не дорівнює бажанню цим правом скористатись. Але якщо право використане, то це повинне мати вже юридичні наслідки. Треба врегулювати це питання, і відібрати безумовне право жінки на ембріон, як є зараз. От якщо чоловік не схоче скористатись своїм правом, то жінка може робити, що вважає за потрібне, і навпаки. До речі, чоловік теж може дати раду ембріону - виношування сурогатними матерями ніхто не відміняє.

 

 

а яке відношення має сурогатне материнство до природного запліднення?  Уже хтось пересаджує зародок?  

Link to comment
Share on other sites

доречі. то вже є маленька людина. яка відчуває 

+=========================================================+

Відчуття з"являються лише тоді, коли з"являється функціонуючий мозок, 

тобто, не раніше 20-22-го тиждня.

Link to comment
Share on other sites

а яке відношення має сурогатне материнство до природного запліднення?  Уже хтось пересаджує зародок? 

Аякже.

Суррогатним матерям підсаджують ембріон на дуже ранній стадії розвитку, запліднений в пробірці. Такого, щоб вийняли ембріон з матки однієї жінки і підсадили іншій - ще нема.

Є.

 

Але це все ж таки питання технологій, а цікавлять і мають сенс виключно юридичні аспекти питання.

Змінено користувачем забанений
Link to comment
Share on other sites

пригадую подібне тільки у індійській міфології

А я пригадую, що близькі родички впевнено виношують ембріони. Просто як приклад. P.S. Ганьба дохтору! :D  (без образ)

Link to comment
Share on other sites

А я пригадую, що близькі родички впевнено виношують ембріони. Просто як приклад. P.S. Ганьба дохтору! :D  (без образ)

 

 

виношують, в результаті екстракорпорального запліднення

Link to comment
Share on other sites

6.2.2. Сурогатне материнство

Сурогатне материнство (“surrogacy”) - методика репродукції людини, при якій жінка добровільно погоджується завагітніти з метою виносити і народити дитину, котра буде потім віддана на виховання іншим особам, які виступають замовниками і в подальшому будуть юридично вважатись  батьками.

Термін «cурогатне материнство» охоплює часткову і повну сурогатність.

Часткова (гендерна) сурогатність - гестаційна (виношуюча) жінка має генетичний зв'язок з дитиною, надаючи свій ооцит. Така сурогатність є традиційною.

Повна (гестаційна) сурогатність - виношуюча жінка не має жодного генетичного зв'язку з дитиною. Цей вид сурогатного материнства з'явився тільки з розвитком допоміжних репродуктивних технологій.

Проблема сімей, позбавлених радості ростити і виховувати власних дітей, існувала завжди, і традиційне сурогатне материнство (часткова сурогатність) відоме з давніх-давен, будучи законодавчо закріплене ще у кодексі законів царя Хамурапі (1781 рік до н.е.). Тоді було встановлено, що якщо дружина не може народити своєму чоловікові дитину, то вона має надати йому свою невільницю для продовження роду. Такі ситуації призводять до морально-етичних конфліктів, тому передбачалися певні гарантії для перших сурогатних матерів. Їх, зокрема, не можна було згодом продавати іншим господарям.

Першою відомою в історії безплідною парою були старозавітні Сара і Авраам, які довгий час були безплідні і мріяли про дітей. В результаті Сара звеліла своїй невільниці, єгиптянці Огарь, щоб та виносила дитину Авраама, і у 910 році до н.е. народився Ізмаїл (Ісмаїл), який, за однією з версій, став праотцем арабів, яких іноді за іменем сурогатної матері називають огарянами.

Прикладом повної гестаційної сурогатності є фреска в одному з індійських храмів, що ілюструє легенду про зачаття Махавіри - засновника джайнізма (599 рік до н.е.). Махавіра випадково був зачатий в утробі жінки низького соціального статусу. Цар богів Індра наказав перенести плід жінці, яка була б гідною народити Великого Героя. На фресці зображені дві напівлежачі жінки: одна з них - Девананда, дружина священника, в утробі якої був зачатий Махавіра, інша - королева Трішала, якій він був перенесений Харінегамешіном, божеством з оленячою головою. Як свідчить легенда, плід був узятий через матку і пересаджений до живота іншої жінки з надзвичайним мистецтвом.

Але нова ера в лікуванні безпліддя розпочалася після того, як в Англії у 1978 році народилась перша в світі дитина після запліднення in vitro (ЕКЗ - екстракорпоральне запліднення). За допомогою нових допоміжних репродуктивних технологій стало можливим переносити ембріон не тільки в матку реціпіентки, але і в матку іншої жінки, сурогатної матері. Після тривалої дискусії з незалежним Етичним комітетом Британської медичної асоціації гінеколог П. Стептоу (P. Steptoe), та ембріолог Р. Едвардс (R. Edwards), вперше реалізували науково обгрунтовану програму сурогатного материнства. Ембріон генетичних батьків був перенесений сестрі безплідної жінки, і у 1989 році вона народила здорову дитину. В Україні перша така дитина з'явилась на світ у 1991 році в Харкові, і це був перший подібний випадок у Східній Європі.

На сьогодні, більш популярна процедура ЕКЗ, яка полягає в отриманні з яєчників жінки зрілих яйцеклітин, запліднення їх сперматозоїдами чоловіка (або, за бажанням подружжя, спермою донора), вирощуванні отриманих ембріонів в інкубаторі протягом 48-72 годин і перенесенні (підсадці) ембріонів у матку пацієнтки. Але є випадки, коли це неможливо за медичними показаннями, а усиновлення не може бути здійснене з психологічних причин. Тоді на допомогу приходить програма сурогатного материнства.

Крім того, часто фізіологічно здорова жінка не може мати власних дітей в силу певних психологічних причин, наприклад, через страх перед вагітністю. Інша причина - прагнення зробити кар'єру і забезпечити майбутнє своїх дітей, яких планують завести в подальшому. Але коли жінки підходять до межі у 35-40 років, у них з'являються проблеми вже медичного плану, що змушує вдаватися до послуг сурогатної матері.

Сучасні технології репродукції життя породжують цілий ряд морально-етичних проблем, які поки не мають однозначних рецептів вирішення. Противники сурогатного материнства вважають, що воно перетворює дітей на подобу товару, коли багаті люди наймають жінок для виношування своїх дітей. Вони стверджують також, що материнство стає при цьому договірною роботою, а деяких сурогатних матерів може психологічно травмувати необхідність віддавати виношену і народжену "свою" дитину. Також важливими є питання психологічної адаптації дитини в цій ситуації: чи слід інформувати дитину про обставини її появи на світ, можливе чи неможливе її спілкування з сурогатною матір'ю.

Наявні заперечення - недостатні причини заборонити сурогатне материнство в цілому. Хоча на сьогодні, технологія сурогатного материнства все ще заборонена в Австрії, Норвегії, Швеції, Франції, Італії, Швейцарії та Німеччині. В Австралії, Великій Британії, Данії, Естонії, Ізраїлі, Іспанії, Канаді та Нідерландах дозволене тільки некомерційне материнство. На комерційній основі сурогатне материнство дозволене в більшості штатів США, в ПАР, Росії, Грузії та в Україні. Зокрема, ст. 48 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», передбачає застосування штучного запліднення та імплантації ембріону, що здійснюється відповідно до умов та порядку, встановленого МОЗ України, за умови наявності письмової згоди подружжя і сурогатної матері, та забезпечення лікарської таємниці.

Юридичне законодавство різних країн з цієї проблеми досить варіабельне і для уніфікації підходів 24 червня 2005 року Цільова група з етики і законів Європейського Товариства Репродукції Людини (Task Force on Ethics and Law ESHRE) запропонувала загальний алгоритм роботи за програмою сурогатного материнства, що викладений у додатку.

З боку доктора немає ні моральних, ні юридичних зобов'язань, щоб співпрацювати в проекті сурогатного материнства. Але якщо доктор вирішує співпрацювати, то він виступає додатковим гарантом дотримання морально-етичних, медичних та юридичних аспектів програми сурогатного материнства.

З тих пір, як сурогатна мама вільно, усвідомлено і поінформовано приймає рішення виносити дитину для іншої пари, вона одночасно погоджується з деяким обмеженням своєї автономності. Вона зобов'язується поводити себе як відповідальна вагітна жінка, що включає також розгляд можливості дострокового припинення вагітності у випадку медичних показань.
Необхідн
а також згода партнера сурогатної матері, щоб захистити їх відносини, а також тому, що відповідно до законодавства багатьох країн, партнер-чоловік на перших порах є юридичним (законним) батьком дитини.

Потенційні батьки мають бути також поінформовані, що вони - батьки будь-якої народженої дитини (дітей). Для кращого розуміння майбутньої відповідальності щодо дитини, їх моральна і юридична відповідальність формалізується у контракті. Бажаною є відкритість батьків щодо інформування дитини про особливості її народження. Батьками має бути враховане бажання дитини знати своє генетичне походження у випадках, коли використовувалися гамети донора або ооцити сурогатної матері.

Сурогатне материнство є етично прийнятною процедурою, тільки якщо це альтруїстичний акт жінки для допомоги безплідній парі. Але при цьому, абсолютно етичною є певна компенсація витрат під час виношування і відшкодування за втрату потенційного доходу.

На роль сурогатної матері бажано обирати придатних до цього родичок. Сурогатна мама має бути у віці до 35 років для часткової сурогатності і до 45 років для повної сурогатності. Для того, щоб гарантувати вільне і добре продумане прийняття рішення потрібно, щоб вона мала досвід народження, принаймні, однієї дитини. Всім зацікавленим сторонам потрібно рекомендувати окреме обстеження незалежними фахівцями.

Сурогатність призначена для того, щоб виносити дитину для батьків-замовників, тобто, сурогатна мама не може пред'являти права чи брати на себе відповідальність за дитину після її народження. Про це вона повинна мати чітке уявлення ще до початка відповідних процедур. Зокрема, в Україні батьками в усіх  випадках визнаються замовники (Сімейний Кодекс ст. 123, п.2), навіть якщо договір про сурогатне материнство не був нотаріально засвідчений, хоча у світі відомі випадки, коли суд ставав на бік сурогатних мам у їх суперечках із батьками-замовниками.

Змінено користувачем OldBoy
Link to comment
Share on other sites

Бум інтересу до клонування призвів до необхідності вирішення багатьох етичних проблем, зокрема, про моральний та юридичний статус ембріону. У цьому питанні є два основні підходи: біологічний і гуманістичний.


Біологічний підхід - не пройшовши імплантацію і внутрішньоутробний розвиток, ембріон є не більше ніж групою клітин, що керуються не мозком, а генетичним кодом. Зокрема, свідомість і здатність мислити розвиваються у віці близько 28 днів після народження. І, звичайно ж, лише набагато пізніше дитина набуває здатності відчувати власне існування у часі.


Протилежний, гуманістичний підхід, розглядає ембріон як живу людину, яку слід сприймати повноцінною особистістю з першої миті існування. Суспільство зобов'язане захищати людський ембріон в силу його генетичної унікальності та здатності вирости в особистість, а експерименти над ним - нічим не виправдане вбивство. Етика не може виправдати навіть терапевтичне клонування людини, адже не можна створювати ембріон просто для наступного використання.


Національний інститут здоров'я США розробив компромісний підхід, згідно якого ембріон - не особистість, але, будучи формою людського життя, має моральну цінність. Критерій цього проміжного статусу - володіння трьома обумовленими мозковою діяльністю здібностями: свідомістю, мисленням і здатністю відчувати. З цієї точки зору, людська особистість проявляється тільки на 14-й день розвитку, що підтверджується трьома біологічними фактами.


1. Первинна смужка - прообраз ЦНС розвивається на 14-й день.


2. До сьомого-десятого дня розвитку можливі два явища: формування близнюків (поділ ембріону та утворення декількох генетично ідентичних особин) та мозаїцизм (злиття двох різних зародків в єдиний організм з двома різними геномами).


3. Приблизно на 14-й день (іноді раніше) відбувається імплантація в стінку матки. За умови природного запліднення до 60% ембріонів не імплантуються.


Гуманістичний підхід більш популярний і на сьогодні майже всі розвинуті країни світу заборонили клонування. Єдиною країною, що дозволяє терапевтичне клонування, є Велика Британія. Відповідні зміни до Акту про людське зачаття та ембріологію (1990), було прийнято у 2001 році палатою лордів британського парламенту. Дозвіл стосується можливості проведення дослідів з клонами ембріонів віком до 14 днів.

Link to comment
Share on other sites

"Жінка має право на аборт" - це вже зухвала мерзотна БРЕХНЯ, бо сам ембріон є, за визначенням, "властністю" і жінки, і чоловіка. Давно вже треба насрати на усяких фрігидних "феміністок" з аномально зниженним рівнем естрогена, або просто клієнток психіатра, і ввести колегіальне рішення про проведення аборту, за неодмінною згодою обох суб'єктів - і жінки, і чоловіка. Ось тоді будемо бачити об'єктивну картину проблеми. Впевнений, кількість абортів різко зменшиться.

+==================================================================+

Як тільки чоловік візьме на себе доношування плода... А потім вигодовування та 

вирощування...

Link to comment
Share on other sites

Яка різниця, зменшується чи збільшується? В умовному "завтра" ситуація розвернеться в іншу сторону, і що? Важливо для суспільства встановити суспільно-юридичні межі для "матриці рішень" цього складного питання.  Що є зараз найнеприйнятнішим? Те, що юридично ембріон визнають власністю жінки (?!!),  це повне безглуздя, бо власників тут явно двоє. І доки питання власності на ембріон не буде вирішено в дусі здорового глузду, покою суспільству не буде, бо те, що є зараз, шкодить самому суспільству.

+====================================================================+

Ну, віддадуть тобі ембріон. І що ти з ним робитимеш?

Link to comment
Share on other sites

Ну Ви й накрутили :) А все ж дуже просто: наявність права на ембріон аж ніяк не дорівнює бажанню цим правом скористатись. Але якщо право використане, то це повинне мати вже юридичні наслідки. Треба врегулювати це питання, і відібрати безумовне право жінки на ембріон, як є зараз. От якщо чоловік не схоче скористатись своїм правом, то жінка може робити, що вважає за потрібне, і навпаки. До речі, чоловік теж може дати раду ембріону - виношування сурогатними матерями ніхто не відміняє.

+==================================================================================+

"відібрати безумовне право жінки на ембріон" можно, але лише з ембріоном та її згодою.

Link to comment
Share on other sites

Полишаючи в стороні тему про персон що хочуть вибачте трахатися не думаючи про наслідки.

Прихильники абортів говорять про право жінки розпоряджатись власним тілом але дивлячись анатомічний атлас я не можу знайти такого органу як зародок,ненароджена дитина тощо.Крім того будь ласка дайте обгрунтування коли плід це вже людина яку не можна абортувати і обгрунтуйте критерії .

я хочу відповісти на це питання трошки пізніше... мож завтра, просто бракує часу..

соррі

Link to comment
Share on other sites

+=====================================================+

Тобто, майже вся історія людства - це "розпуста"? Ну-ну...

ну не знаю чи є така статистика,

але особисто я, мій чоловік,

четверо наших батьків і двоє наших дітей

народилися в офіційних шлюбах.

Link to comment
Share on other sites

Расскажу вам реальную историю. Toronto General Hospital. 2014 год. Жена собирается народить Грыця. При поступлении доктор заполняет карту и говорит: Нужно еще взять кровь на группу, факторы и резус у вас и у мужа. Жена говорит: так в трансфер карте от моего гинеколога есть и мои данные и данные мужа. На это доктор улыбнулась виновато и поведала:

- Мы предпочитаем проверить перед родами еще раз.

Жена в хохот, мол, не настолько тяжела была беременность, чтобы изменить мою группу крови или группу мужа

Доктор грит, видите ли, наши лабораторные данные показывают, что до 20% деток рождаются не будучи зачатыми своими официальными папами, и после нескольких жестоких и неожиданных резус конфликтов в послеродовом отделении, мы теперь дуем на холодное, чтобы спать спокойно. 

Так что так и да. Розпута одна кругом.

Link to comment
Share on other sites

Кількість ВБИВСТВ і так зменьшується, це просто ДЕМОКРАТИ юзають цю тему (ЗБРОЯ) для пропаганди. (с) УКИ (майже :)

 

Так я ж і не заперечую. Обидва питання заполітизовані і використовуються для пропаганди :)

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites


×
×
  • Створити...