azbgvd Опубліковано 7 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 Котрий вже раз пересвідчуюсь в розмовах зі знайомими "ватніками", що вони дійсно реально "тупі" ...Наприклад, всі їхні знання з історії так і залишилися у вигляді шаблонів і уривків зі шкільної совєцької пропаганди...Вони просто ніколи не дивляться нових сучасних документальних фільмів ... тому що дивляться тільки тупі російські серіали...Нові історичні дослідження і викриття для таких людей пройшли просто непоміченими...Серед них досить багато, так би мовити "православних комуністів". Для них Ленін зі Сталіним і досі великі авторитети, але при цьому бігають в церкву на вихідних...І що саме бридке, що й серед молоді таких теж вистачає.... Достатньо глянути, наприклад, вКонтакті молоді дівчатка відмічають в статусі політичних вподобать - комуністичні, а релігійні вподобання - православіє .... І це ж ніби молодь... і вже ніби XXI століття на дворі .... Link to comment Share on other sites More sharing options...
Kolisian Опубліковано 7 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 Это называется красный православный проект. Link to comment Share on other sites More sharing options...
YUGRED Опубліковано 7 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 Ватоколоради - то шкідники народного господарства.Усіх їх треба нещадно нищити . Link to comment Share on other sites More sharing options...
azbgvd Опубліковано 7 жовтня, 2014 Автор Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 Ось одна знайома вдає з себе сильно набожну... ходить до церкви, ставить свічечки... відмічає всі свята, а голосувати збирається за комуністів і сильно обурена, що Леніна завалили.Коли їй кажеш, що скільки той Ленін священників розстріляв і скільки храмів зруйнував - то тільки тупо кліпає очима ... 3 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Popular Post Прол Опубліковано 7 жовтня, 2014 Popular Post Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 Кацапський потяг - ето шото! Ще на підході до дверей вагона у тебе рождається мічта.Глобальна. Шоб Львівська залізниця викупила всі рельси, шпали і вагони во всьом мірє і поставила провідницями милих і улибчивих львівських панянок. Бо в кацапському потязі, у дверях вагона стоять нащадки конвоїрів столипінських вагонів у помятій формі, з потухшими глазами, сєримі ліцамі і манєрами прапорщика. Вони готові тебе репресірувать, а як нє, то запресувать в любий момєнт. - Мєста дзєвятає, ніжняя полка. Праходзім бистра! Праважающім нєльзя!- Я щас вийду, - каже Оля і заходить зі мною. Проводніца провожа нас взглядом бультер'єра. Запомніла і отиграється потом - к гадалкє нє ході.У вагоні душно, вікна не відкриваються, бо наглухо закручені огромними шурупами. Шо, кстаті, дуже практічно : на них вішають куртки, оскільки на місці гачків для одягу є тіко дирки. Для тарганів, навєрно. І , шоб бумажки з канфєт запихать. На моєму місці сидить кацап. І по його романтічеському взгляду в окно видно, шо звільнять він його не збирається. Но Оля волшебним словєсним пєндальом отправляє його геть. У нього з правадніцей начинає форміроваться обща платформа желєзнодорожного битія і зрєєт общий состав прєступлєнія протів мене. В купе заходить наш солдат з купою наплічників. Кацапа перекошує, як паркан во врємя бурі.Чоловік, коло вікна навпроти підривається і помагає солдату розпихати рюкзаки, я теж піднімаю полицю,- я ж то налєгкє їду. Розташовуємось. Олі - па-па, потяг їде...Знайомимось. Чоловік коло вікна - дядя Толя, солдат - Рома, сам з Волині, живе на Львівщині,воював в АТО.Кацап одвернувся від нас, ноги в прохід виставив і нєрвнічає, бо народ ходить і він мусить крутитись, як дзига сюда-туда. Прийшли ще двоє наших військових, ледве встигли в останній вагон вскочити, розташувались на бічних полицях.Андрій і Сергій. Теж їдуть у відпустку з АТО, були під Пєсками. Хлопці витомлені. Не так боями, - звикли вже, - як добиранням додому.Дві доби добираються.Транспорту немає, квитків немає...А відпустки - 10 днів всього. А в Роми місяць тому синочок народився, і донечці - 2 роки. - Кришу знесло, - каже. - Оце ходив у Харкові по ринку і купував дітям все підряд.Нащо - не знаю. Просто після зеленки, сєпарів і боїв, - воно все таке гарне і кольорове.- Точно, - каже Андрій.- В нас там все буро-зелене. Цвєта появляються тільки, коли контужений. Або, коли дівчонки-волонтьорки приїдуть. Бляцькі кацапи! Хулі їм од нас нада, блять?- А хулі ви піндосов на Данбас прівєлі і гєнацид устроілі са сваєй хунтой? - Дальнозоркий такий попався кацап.- Зачем в Маріуполь ввєлі двє дівізіі марскіх котіков? ППЦ!Охуєй і почувствуй себе охуйожиком !- Морське мяу!, - кажу. Дядя Толя рже:- Чувак, -каже,- как маріуполєц говорю : там із іностранцев токо ваши брехливі собаки да дві брігади молдаван сидять. Надіються, шо стройка возобновиться._ Да ви нам завідуєтє. Вот імєлі би ви такова Путіна...- Ой, блять, - перебиває його Рома. - Ми б його уже всьой Україной імєлі.- І шото мені підказує, шо у нас все попереду, - каже Андрій. Тут набігли дві молодички з кульками провізії і таким співучим прононсом, котрий існує лише в околицях Нью Санжар на Польтавщині.- Оцежь-бо, хльопчики наші дорогенкі, защитніки зольотенькі, та дайте ми вас хоть покормимо у дорозі. Да ото грошима трохи підсобимо, єслі шо. Ото бультебродики з грудінкой, да гурки свої, домашні некроплені, та осьо сметанка зо своєї корови, та кехвірю осьо до вареничків...- А у мене помидорчики, да синенькі з чусничком. Ото їжте, хльопчики на здоров'ячко. Да хай ті москалі повиздихають шамашедші. Такої біди наробили... Кацап, як от удара елєктрічеським скатом дьоргається :- А ви не думаєтє, што ви мнє псіхіку травміруєтє?Жіночка з Нью Санжар нависає над ним, як тінь справедливості.- Я тебе харцизяку січас як травмірую!...Так отпиздю, шо рідна мама не узнає і жінка бросить, шоб з уродом не мучитись... Кацап біжить до купе проводніци. Тут дзвонить мій муж. Ну, і розмова у нас : а що там на базі, а як там наші кіборги, та бережіть себе і хай вас Бог береже...Андрій і Сергій відклали канапки. Короче, от від них я і почула все, що мої правосєки від мене приховують. Хлопці воюють пліч-о-пліч у тих Пєсках. Але то таке. Бо кацап вернувся. Правадніца - женщіна сурова і годамі єзженая в поєздах дальнього слєдованія:- Хахли! Ви мєшаєтє спакойно єхать русскому пасажиру і гражданіну Рассії в русском поєздє!У дяді Толі глаза виразілі сложний спєктр чувств, у Роми бутєр завис надкушений, з улибкой чеширского кота, а я зловісно так спитала, у предчувствії, шо проведу я, мабуть, ночку в обізьяннікє :- Перепрошую дуже : повторіть, будьте такі ласкаві, щойно проголошену вами сентенцію...Хлопці лягли. Покотом. У ржачну паузу, навєрно, закрався вірус, бо зависла вона надовго. Як і правадніца. - Гражданін, ідітє к начальніку поєзда, - рявкнула вона і щезла. Кацап пішов. Ну от дивне створіння. Залізло б собі на свою полку і щолкало б там арахіс. Так нє, воно ж руске. Домінірующе, блять. Пішло у длінних єбєнях поїзда шукати на гамні сметану . Вернулось з начальніком : мужичонкой под піїсят і принявшим пару раз по сто, судя по перегару, з обвислим пузом, бєгающими глазками і єбалом проходімца.І з яким-то мінтом.Мєнт - осторожний. Сходу заняв позу нєловкого положенія, типу : я тут ішов посцяти, но злі кацапи мене здурили, шо туалєт - сюда і переминався з ноги на ногу.Тіпа, бачте : ось із дудочки скоро закапає.- Гражданє, - прогудів начальнік.- Вєдітє сєбя нармально. Ви в руском поєздє находітєсь. Ето, как в посольствє. Ви в гостях здєсь. Здєсь - тєріторія Россіі.Бля-а-ать! Порвав, як тузік грєлку.- Тоїсть, - кажу, - получаєцця, шо ми передвігаємся Україною на желєзной плітє, котора тєріторія Росіі?Вопше, такого охуєжа на ліцах народа я ще не бачила. Не знаю, чим би воно там закінчилось, но як-то рєзко встав дядя Толя і бистро тицьнув мінту під ніс якусь корочку. Навєрно, красіву і на ній було написано шото умне і строге, як на шумерських табличках. Бо мєнт момєнтально виструнчився, як тополь на Плющіхє. Причом, шо його сплющило було видно невооружонним глазом.Да, то, навєрно, була шумерська табличка, або дудочка сработала, но мєнт бистро повів всіх кацапів геть.А потом наш поїзд зупинили на якісь сільській остановці для некрасівих престарілих поїздів , предназначених для льготніків і пєнсіонєрів, і попри нас їхав вантажний потяг. З таким вантажем, шо ми всі хотіли, шоб він був безконечним. Вернувся кацап. Угрюмий донємогу, заліз на свою полку, поклав туфлі під подушку(!) і начав гризти там солоний арахіс, громко щолкая і вздихая. Несолоно хлєбавши, короче. Наступні 4 години дороги він тихо і молчаліво ізображав там обіжений піздєц. З такою радістю я давно не дивилась у вікно потяга.А повз вікна пропливали платформи з повишенієм потенціала нашої армії. Рома розплакався. Каже : де вони, блять, були, коли їх так не хватало під Щастям, Іловайськом, Дяковим... Но в ітогє всьо закончилось харашо. Прийшла суперввічлива провідниця і спитала, чи не хочемо ми чого. Принесла чай і пічєнькі, дивилась на дядю Толю глазамі дохлої рибки. Потім хтось врубив музику. Кацапську. А зря. Але то таке. За кілька хвилин ( спасибі, Татуся!) ми вже слухали Братів Гадюкіних.І (вибач, Татусю Бо - бо я подарувала альбом Ромі. Син в людини народився ж))).Но ще я со своєй харошей дікциєй і дікторським досвідом прочитала хлопцям трохи шедеврів наших рєпкінців(у дяді Толі був нет). А вопше дядя Толя - фан Рєпки і респектує Мурзіка і Дєдушку. Хлопцям сподобались перли Богдана Грубича. А про мене вони сказали, шо ,тіпа ,заумна, но прікольна, а Татуся женствєнна і хозяйственна. Но все-одно, в ітогє я роздавала автографи на візітках Яроша. Ну не було більше на чому, так сложилось...Кацап при цьому нєрвно кутався в ковдру з головою. Може морозило його, тімпіратура яка, чи , просто, якась трясця напала. А може, - нєрви. Но мовчав. Видно, дойшло , шо лом - орудіє самоходне і високоточне. І приводиться в робоче состояніє льогкім двіженієм рукі. А ще я хлопцям сюрприз в Тернополі зробила. Нє, не тим шо зійшла з поїзда... Вони ото понабирали в дорогу пивної бовтанки відомого виробника. А я подзвонила подрузі і попросила піднести до поїзда нашого тернопільського пивка. Бо хороші хлопці мають пити хороше пиво.А найліпше пиво, і, вопше, всьо найліпше - у файному місті...Таке от буває в дорозі. А я думала : не на той потяг сіла... http://repka.club/blogs/vsyake-razne/item/935-zhelyezno-dorozhnoye 13 Link to comment Share on other sites More sharing options...
boojum Опубліковано 7 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 Это называется красный православный проект.Це просто правосляв'я. Червоні намаглись із ним боротись - але 1000 років індоктринації за 70 років не викорчуєш. Правослв'я забороняє думати і вчитись - звідси всі проблеми. 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Донецька комашка)) Опубліковано 7 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 Не "тупые", а неспособные к критическому мышлению.У них при этом может быть неплохая память, и достаточно высокая скорость счета в уме. Богатый жизненный опыт, снова-таки.Просто они всем этим не в состоянии пользоваться, и потому используют внешние ментальные костыли.Ментальные костыли у нас предлагаются либо от рашки, либо никаких.Вот и все. 3 Link to comment Share on other sites More sharing options...
кноп Опубліковано 7 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 Для них Ленін зі Сталіним і досі великі авторитети, але при цьому бігають в церкву на вихідних... я вас прошу....в церковь...реально там никто не бегает..есть конечно чуток фанатов православия....но реально они никуда небегают. Link to comment Share on other sites More sharing options...
FIGLI Опубліковано 7 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 Котрий вже раз пересвідчуюсь в розмовах зі знайомими "ватніками", що вони дійсно реально "тупі" ... И зачем это в который раз мусолить? Это все равно, что ходить в психбольницу и мусолить, что там психически нездоровые люди. Тут 2 варианта- изолировать при обострении, во время ремиссии задействовать в трудотерапии, в лучшем случае прогресс в лечении наступит в третьем поколении (если наступит). А до того необходимо набраться христианского терпения и ждать. Мы же не какие нибудь фашЫсты, надеюсь не будем уничтожать умственно отсталых. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Ukraine Опубліковано 7 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 вони дебіли Link to comment Share on other sites More sharing options...
донька офіцера Опубліковано 7 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 У одной бывшей ультрапровославной знакомой сын - член компартии. Я перестала уже удивляться по этому поводу: сплошь и рядом. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Бяка Опубліковано 7 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 Не "тупые", а неспособные к критическому мышлению.У них при этом может быть неплохая память, и достаточно высокая скорость счета в уме. Богатый жизненный опыт, снова-таки.Просто они всем этим не в состоянии пользоваться, и потому используют внешние ментальные костыли.Ментальные костыли у нас предлагаются либо от рашки, либо никаких.Вот и все. Комашка, ну почему Вы такой умный ??? ну честно, без подьебки ) Ну вот как скажете - так хоть на скрижалях карбуй...Блин, завидую белой завистью ) 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Бяка Опубліковано 7 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 У одной бывшей ультрапровославной знакомой сын - член компартии. Я перестала уже удивляться по этому поводу: сплошь и рядом. Так у new-комиков же любимая тема: так Иисус того же хотел, что мы сейчас - равенства, братства Link to comment Share on other sites More sharing options...
boojum Опубліковано 7 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 7 жовтня, 2014 Так у new-комиков же любимая тема: так Иисус того же хотел, что мы сейчас - равенства, братства Наберіть у Ґуґлі "отец Звездоний" - побачите його вживу. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Vad_Sv Опубліковано 8 жовтня, 2014 Report Share Опубліковано 8 жовтня, 2014 Це просто правосляв'я. Червоні намаглись із ним боротись - але 1000 років індоктринації за 70 років не викорчуєш. Правослв'я забороняє думати і вчитись - звідси всі проблеми. Цікаво було б про це почитати, хто забороняє і де. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts