Перейти до змісту

Реформи крокують по країні. Після тарифів - стипендії.


Людас

Recommended Posts

Чому ж тоді дистанційні degrees in Mathematics пропонують тільки кілька заштатних університетів, а поважаючі себе вузи до такого не опускаються? Чому як зразки ОКРЕМИХ дистанційних лекцій виставляються якісь тривіальні теми з Calculus I або Analytical Geometry, щось про зміст похідної або еліпси-гіперболи-параболи, де можна зробити прикольні 

Консерваторы.

 

Та тому, що у математиці основна трудність - не у запам'ятовуванні, а у розумінні, і цю трудність допомагає подолати негайний зворотний зв'язок на занятті з викладачем доброго рівня. Такий викладач підлаштовується під студентів, вираховує проблеми, на ходу вносить доповнення у заняття (наприклад, додатковий приклад чи запитання). А дистанційна лекція по суті рівноцінна навчанню з книжок - це можливо, але вимагає унікального поєднання здібностей, самодисципліни і мотивації.

 

А кто мешает задать вопрос преподавателю, по электронной почте? 

Link to comment
Share on other sites

Це поширений забобон - що проблема з дистанційним навчанням тільки у роботі з реальним обладнанням. Мовляв, все, що можливо біля дошки, можливо і через мережу - виклав відео, отримав поштою розв'язки домашньої, перевірив і success!

 

Чому ж тоді дистанційні degrees in Mathematics пропонують тільки кілька заштатних університетів, а поважаючі себе вузи до такого не опускаються? Чому як зразки ОКРЕМИХ дистанційних лекцій виставляються якісь тривіальні теми з Calculus I або Analytical Geometry, щось про зміст похідної або еліпси-гіперболи-параболи, де можна зробити прикольні рухомі ілюстрації, зате нема лекцій з топології чи рівнянь у частинних похідних?

 

Та тому, що у математиці основна трудність - не у запам'ятовуванні, а у розумінні, і цю трудність допомагає подолати негайний зворотний зв'язок на занятті з викладачем доброго рівня. Такий викладач підлаштовується під студентів, вираховує проблеми, на ходу вносить доповнення у заняття (наприклад, додатковий приклад чи запитання). А дистанційна лекція по суті рівноцінна навчанню з книжок - це можливо, але вимагає унікального поєднання здібностей, самодисципліни і мотивації.

 

Ось через це принаймні рівень бакалавра з математики вимагає живої і компетентної людини біля дошки. Дистанційно можна навчити тільки так званої вищої математики - для бідних, тобто для економістів, хіміків чи інженерів (і то щодо інженерів не впевнений).

Одного разу, прийшовши з роботи, застав свого малого за цікавим заняттям. Він тоді ще в десятому класі вчився, скучно було йому в школі. Дитина сиділа перед монітором і слухала лекцію з вузівського курсу вищої математики. І не просто слухала, а й конспектувала. Я того вечора багато чого мусив згадати по темі матриць.  :D  Потім пішли і інші теми, предмети, і чим далі, тим більше було лекцій англійською. Як результат, школа з золотою медаллю, перший в рейтингу у навчанні в універі. Призові місця у всеукраїнських студентських олімпіадах. Ну і зараз освоюється в одному з філіалів західної компанії. Поки четвертий курс  :)

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

Одного разу, прийшовши з роботи, застав свого малого за цікавим заняттям. Він тоді ще в десятому класі вчився, скучно було йому в школі. Дитина сиділа перед монітором і слухала лекцію з вузівського курсу вищої математики. І не просто слухала, а й конспектувала. Я того вечора багато чого мусив згадати по темі матриць.  :D  Потім пішли і інші теми, предмети, і чим далі, тим більше було лекцій англійською. Як результат, школа з золотою медаллю, перший в рейтингу у навчанні в універі. Призові місця у всеукраїнських студентських олімпіадах. Ну і зараз освоюється в одному з філіалів західної компанії. Поки четвертий курс  :)

Якщо це олімпіади з математики у категорії класичних університетів (у ЛНУ імені Франка), то скоріше всього я там був у журі :)

 

А загалом вітаю :smiley15:

 

Однак в основному онлайн-ресурси - це гарне ДОПОВНЕННЯ до освіти.

Змінено користувачем convex
Link to comment
Share on other sites

Якщо окрім жартів, то українська стипендія на це впливає десь як норвезький діпконсьорн на фронтову ситуацію в АТО.

Ну, серйозно.

 

Ні. Знаю конкрентні українські сім*ї для яких це дуже критично. 

Вибач але нагадую. Я веду репортаж з місця подій. Ти ні. 

Link to comment
Share on other sites

А кто мешает задать вопрос преподавателю, по электронной почте?

О-о-о-о, а тут мы плавно переходим к вопросу качества школьного образования.

Сформулировать внятный вопрос в письменном виде способен хорошо если один из четырех "студентов". Протестировано электроникой (Це).

 

 

Вчергове - повторення очевидної речі, що добре працююча ринкова економіка дозволяє ринковими засобами ЧАСТКОВО регулювати діяльність і розвиток освіти плюс розподіляє майбутніх студентів пропорційно до СЬОГОДНІШНЬОЇ кон'юнктури ринку праці.

Вы и правы, и неправы одновременно. Вы правы в исторической ретроспективе - когда широкая имплементация общеобразовательных школ спровоцировала промышленную революцию. А неправы вы в том, что больше таких экспериментов не хочет устраивать ни одно правительство. Умный и активный избиратель - это тотальный аннигилец для большинства текущих правительств на глобусе.

 

Нельзя делать ставку в образовании на правительство - ему самому напрямую не нужны и даже вредны образованные граждане. Рано или поздно наступает момент, когда правительство влезает в образование со своей идеологией - и мы все прекрасно знаем, что получается в итоге.

 

Остается только один логичный источник - экономика, которая почти всегда и выступала отправной точкой всех социальных, научных и промышленных преобразований в истории человечества. У экономики есть только один идеал - максимальное и как можно более продолжительное получение денег. все отрасли наук и технологий так или иначе сводятся к некоему экономическому эффекту. Плохо ли, хорошо ли ориентироваться на такой идеал - пусть ответит история. Но факт в том, что ни один другой идеал не способен поддерживать сам себя и обеспечивать развитие смежникам.

 

Если найдете другой - сообщите, не сочтите за труд.

 

Я соглашусь, что есть наука, которая напрямую не связана с имплементацией в конкретные предметы или экономический эффект, а занимается начальными теоретическими исследованиями (типа БАК и иже с ними), результатами которых смогут воспользоваться на практике хорошо если через столетие. Но, пардон, а где есть такая наука? Только в странах, обеспечивших себе экономическую стабильность. Во всяких банановых республиках такой науки нет.

Змінено користувачем Jinx
Link to comment
Share on other sites

О-о-о-о, а тут мы плавно переходим к вопросу качества школьного образования.

Сформулировать внятный вопрос в письменном виде способен хорошо если один из четырех "студентов". Протестировано электроникой (Це).

 

Я конечно дико извиняюсь, но о каком высшем образовании может идти речь, если двух слов связать не могут? Что-то сомневаюсь, что на стационаре научатся. 

Link to comment
Share on other sites

Вы и правы, и неправы одновременно. Вы правы в исторической ретроспективе - когда широкая имплементация общеобразовательных школ спровоцировала промышленную революцию. А неправы вы в том, что больше таких экспериментов не хочет устраивать ни одно правительство. Умный и активный избиратель - это тотальный аннигилец для большинства текущих правительств на глобусе.

 

Нельзя делать ставку в образовании на правительство - ему самому напрямую не нужны и даже вредны образованные граждане. Рано или поздно наступает момент, когда правительство влезает в образование со своей идеологией - и мы все прекрасно знаем, что получается в итоге.

Глупости все это. На пороге информационный век, сметутся независимо от их желания. Разве только кто-то решит построить КНДР. Того оградят колючей проволокой. 

Link to comment
Share on other sites

конечно дико извиняюсь, но о каком высшем образовании может идти речь, если двух слов связать не могут?

У нас это, к сожалению, сплошь и рядом. ЗНО сильно смазывает различия между посредственностями и действительно умными абитуриентами.  Выбор варианта из списка ответов или же формирование и озвучивание собственного ответа - это две большие разницы.

 

 

Глупости все это. На пороге информационный век, сметутся независимо от их желания. Разве только кто-то решит построить КНДР. Того оградят колючей проволокой.

Нуу, в некоем будущем сметутся, да. Западный мир идею криптовалют воспринял относительно спокойно, а всякие тоталитарно-фундаменталистские режимы типа Московии, Китая и прочих видят в них угрозу. Потому что опять же - идея, которая расширяет экономические свободы индивидуума.

Змінено користувачем Jinx
Link to comment
Share on other sites

О-о-о-о, а тут мы плавно переходим к вопросу качества школьного образования.

Сформулировать внятный вопрос в письменном виде способен хорошо если один из четырех "студентов". Протестировано электроникой (Це).

Навіть якщо можуть сформулювати думку, для чіткого усвідомлення, чого студент у темі не розуміє, він має зрозуміти матеріал хоча б на три чверті. Вважається, що дуже добрий студент розуміє лекцію з математики на 80%. Тому більшість цілком непоганих студентів навіть не помітять "підводних каменів", якщо про них не задавати питання прямо під час лекції чи потім на практичній. Якщо цього не робити, вони впадуть в ступор аж на екзамені після першого додаткового запитання.

 

Вы и правы, и неправы одновременно. Вы правы в исторической ретроспективе - когда широкая имплементация общеобразовательных школ спровоцировала промышленную революцию. А неправы вы в том, что больше таких экспериментов не хочет устраивать ни одно правительство. Умный и активный избиратель - это тотальный аннигилец для большинства текущих правительств на глобусе.

 

Нельзя делать ставку в образовании на правительство - ему самому напрямую не нужны и даже вредны образованные граждане. Рано или поздно наступает момент, когда правительство влезает в образование со своей идеологией - и мы все прекрасно знаем, что получается в итоге.

З цим можна погодитися, тому потрібно вмикати фактор громадського тиску - публічно грати чиновників, щоб саботаж був ризиком для кар'єри.

 

Остается только один логичный источник - экономика, которая почти всегда и выступала отправной точкой всех социальных, научных и промышленных преобразований в истории человечества. У экономики есть только один идеал - максимальное и как можно более продолжительное получение денег. все отрасли наук и технологий так или иначе сводятся к некоему экономическому эффекту. Плохо ли, хорошо ли ориентироваться на такой идеал - пусть ответит история. Но факт в том, что ни один другой идеал не способен поддерживать сам себя и обеспечивать развитие смежникам.

 

Если найдете другой - сообщите, не сочтите за труд.

Це дійсно добрий фактор, бо він "самодвижущийся". Однак він не рятує того, про що нижче:

 

Я соглашусь, что есть наука, которая напрямую не связана с имплементацией в конкретные предметы или экономический эффект, а занимается начальными теоретическими исследованиями (типа БАК и иже с ними), результатами которых смогут воспользоваться на практике хорошо если через столетие. Но, пардон, а где есть такая наука? Только в странах, обеспечивших себе экономическую стабильность. Во всяких банановых республиках такой науки нет.

Це правда, але два уточнення:

 

1) без наукової діяльності викладачі, які викладають фундаментальні предмети (а такі є навіть у прикладних спеціальностей) деградують, і зміни їм нема - це навіть якщо не згадувати про шкільну освіту, яку теж підживлюють класичні університети;

 

2) фундаментальна наука є не тільки у державах першого рангу, але й у посередніх, які таким чином зберігають шанс піднятися вище - типу Румунії чи В'єтнаму. Її збереження є результатом політичної волі держави і суспільства, які думають про майбутнє. Це скорше проблема якості еліти, ніж рівня економіки.

Link to comment
Share on other sites

 

 


Навіть якщо можуть сформулювати думку, для чіткого усвідомлення, чого студент у темі не розуміє, він має зрозуміти матеріал хоча б на три чверті. Вважається, що дуже добрий студент розуміє лекцію з математики на 80%. Тому більшість цілком непоганих студентів навіть не помітять "підводних каменів", якщо про них не задавати питання прямо під час лекції чи потім на практичній. Якщо цього не робити, вони впадуть в ступор аж на екзамені після першого додаткового запитання.

Прально, потому нормальный препод отловит некоторое непонимание или заблуждение в теме банально в процессе того, как студиозус будет расписывать (пусть даже правильно) на доске решение какого-нибудь там определенного интеграла или считать конечные элементы, не говоря ни слова. Дистанционно это тупо невозможно. Хрен поймешь, решил студент эту задачу сам или воспользовался "звонком другу". А мы еще даже не дошли до способности задать вопрос в письменной форме.

 

 


Це дійсно добрий фактор, бо він "самодвижущийся". Однак він не рятує того, про що нижче:

Он не просто самодвижущийся, он один из всего двух движущих - по моему пониманию. Возможна некоторая инерция, но новый толчок даст только экономика или возникшая военная угроза - если будет время на нее отреагировать.

 

Все как в природе. Эволюция безалаберно дрыхнет, пока не меняются условия обитания. А после того, как ее пнули астероидом в зад - начинает шевелиться и клепать новые конструкции.

 

Це правда, але два уточнення:

1) без наукової діяльності викладачі, які викладають фундаментальні предмети (а такі є навіть у прикладних спеціальностей) деградують, і зміни їм нема - це навіть якщо не згадувати про шкільну освіту, яку теж підживлюють класичні університети;

2) фундаментальна наука є не тільки у державах першого рангу, але й у посередніх, які таким чином зберігають шанс піднятися вище - типу Румунії чи В'єтнаму. Її збереження є результатом політичної волі держави і суспільства, які думають про майбутнє. Це скорше проблема якості еліти, ніж рівня економіки.

 

Согласен и с первым и со вторым. Но - угли без дров могут тлеть долго, и в итоге потухнут, как их ни изолируй.

Link to comment
Share on other sites

Якщо це олімпіади з математики у категорії класичних університетів (у ЛНУ імені Франка), то скоріше всього я там був у журі :)

 

А загалом вітаю :smiley15:

 

Однак в основному онлайн-ресурси - це гарне ДОПОВНЕННЯ до освіти.

Дякую  :smiley15:  Спеціальність радіотехніка, не зовсім, правда, математика, хоча й недалеко втекла  :) А онлайном малий собі суттєво доповнює базу знань :)

Змінено користувачем DA'
Link to comment
Share on other sites

Я скажу так. Якщо людина здібна, то їй універ не треба. Мільйон курсів онлайн які в 100500 разів краще будь-якого універу. Безкоштовно. А диплом український треба лише для того щоб звалити у деякі країни.

 

 

Ти пішов би до стоматогога , який вчився он-лайн ? 

Link to comment
Share on other sites

 

 


Ти пішов би до стоматогога , який вчився он-лайн ? 

 

Я би не пішов, але он до прохвесора Пі ходили люди аж бігом.  Доречі, медицина - це окрема галузь.  І туди явно бідні люди (зокрема у стоматологію) не йдуть. 

Link to comment
Share on other sites

Я би не пішов, але он до прохвесора Пі ходили люди аж бігом.  Доречі, медицина - це окрема галузь.  І туди явно бідні люди (зокрема у стоматологію) не йдуть.

Похвально, наближаємось до розуміння того, що дистанційна освіта - це низькоякісний сурогат для бідних.

Link to comment
Share on other sites

 

 


Похвально, наближаємось до розуміння того, що дистанційна освіта - це низькоякісний сурогат для бідних.

А де це я таке писав? Дистанційна освіта - майбутнє. 

Link to comment
Share on other sites

Президент Петро Порошенко заявляє, що не допустить скасування стипендій студентам.

Про це він заявив під час щорічного послання до  Верховної ради.

"Я не пропущу бюджет на наступний рік, в якому буде скасування стипендій, скасування держфінансування навчання на магістратурі і інші експерименти", - заявив Порошенко.

Ці слова президента викликали оплески депутатів.

Українська правда

Пєця береже дупу рештки рейтингу, відчув, що народ не оцінить.

Link to comment
Share on other sites

Правда, не обов'язково скасовувати, достатньо обрізати по саме тойво. Можна варити жабу поступово, наприклад, цього року державних місць на математику було виділено 58% від сумарної пропозиції університетів - один з найменших показників між спеціальностями. Так що ми наближаємось до поведінки бананової республіки, але плавно.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

 

 


Але до дистанційного стоматолога не хочеш?

90% може вчитись дистанційно. Крім того, я на 99% впевнений, що ту саму історію і філософію стоматологи можуть вчити дистанційно.


 

 


Можна варити жабу поступово, наприклад, цього року державних місць на математику було виділено 58% від сумарної пропозиції університетів

В мене з потоку математиком не працює ніхто.

Link to comment
Share on other sites

90% може вчитись дистанційно.

"Гуманітарка", де зміст навчання - у засвоєнні знань, хай вчиться дистанційно.

 

Крім того, я на 99% впевнений, що ту саму історію і філософію стоматологи можуть вчити дистанційно.

А їм і більшості спеціальностей, чесно кажучи, взагалі не треба обов'язкової історії і філософії, хіба як розвиваючі предмети за бажанням.

 

В мене з потоку математиком не працює ніхто.

Так і має бути. Основний зміст математичної освіти - не у засвоєнні знань, а у формуванні специфічного систематичного і логічного способу мислення, який іншим способом не отримаєш. Математик може перейти в ІТ, в бізнес, в інженерію, чорт зна куди і залишити в голові тільки основи - решта при потребі (якщо виникне) можна нагадати. Тому математики - це золотий кадровий фонд, такий собі вітамін для суспільства - технологій, науки, промисловості, бізнесу. Дорого, звичайно, але воно того варте.
Link to comment
Share on other sites

 

 


Так і має бути.

П'ять років вивчати, як запхнути шість компонент симетричного тензору до купи рівнянь - для того, щоб потім "перейти до ІТ", та ще там все з нуля вивчити? :) А точно так має бути?

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Італійцям на повноліття даруватимуть по 500 євро на... книги
05.09.2016

http://starylev.com.ua/news/italiycyam-na-povnolittya-daruvatymut-po-500-yevro-na-knygy

========================================================================

От дурні італійці. Не думають про майбутнє. Бозна на що  гроші витрачають.

Причому в розмірах більше річної української стипендії вдвічі.

Могли б ті школярі і вагони порозвантажувати..

Змінено користувачем Людас
Link to comment
Share on other sites

Щоб нагадати італійцям, що культурний розвиток збагачує життя та об`єднує людей, італійський уряд вирішив впровадити «культурний бонус» для юних громадян країни. З нагоди повноліття кожен італієць отримає 500 євро, які зможе витратити на книги, походи в музеї чи у кіно, на концерти, театри або ж на поїздки у національні парки.

 

Ініціатива стартує вже 15 вересня і триватиме до кінця року. Такий приємний подарунок на 18-ий День народження отримають 575 тисяч італійців. І хоча акція коштуватиме уряду 290 млн євро, представник парламенту Італії Томмазо Наннічіні вважає, що гроші будуть витрачені не даремно. «Ініціатива нагадає молоді, що вони належать до громади, яка вітає їх із досягненням повноліття, - зазначає він. - Це також зверне їхню увагу на те, наскільки важливе культурне зростання як для розвитку себе як особистості, так і для зміцнення основи нашого суспільства».

 

Італійці зможуть розпоряджатися грошима за допомогою спеціального додатка для смартфонів, а сплачувати за покупки матимуть змогу як онлайн, та і у магазинах, касах тощо. 

 

У 2017-му італійський уряд планує впровадити подібний бонус для вчителів, що стимулюватиме їх розвивати свої професійні здібності. 

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

П'ять років вивчати, як запхнути шість компонент симетричного тензору до купи рівнянь - для того, щоб потім "перейти до ІТ", та ще там все з нуля вивчити? :) А точно так має бути?

На мою думку, точно треба засвоїти наступні поняття (чи явища?):

 

алгебраїчна операція і її властивості

групи перетворень

відношення і функція

графи та алгоритми на них

границя і неперервність

системи координат (включно з локальними), їх заміни

похідна і гладкість - у різних розуміннях

нескінченні суми і інтеграли

звичайне дифрівняння як векторне поле

випадкові події і процеси

 

Механіка суцільного середовища з тензорами і рівняннями про них у core явно не входить, це за вибором. Частинні похідні в деталях теж не важливі. Інакше кажучи, мій варіант - не широко, а глибоко.

 

Однак засвоїти ці речі треба на рівні усвідомленого активного володіння і здатності доводити/спростовувати, а не описово, як у курсі вищої математики.

 

Тоді можна "йти" у інші галузі з користю, бо ці поняття чомусь виникають скрізь.

Link to comment
Share on other sites

Ок. Хтось із присутнього шановного панства може навести по одному прикладу зі своєї роботи, коли стали у пригоді (не кажу - знадобилися, або надали якоїсь кар'єрної користі) оці речі:

 

 

алгебраїчна операція і її властивості
групи перетворень
відношення і функція
графи та алгоритми на них
границя і неперервність
системи координат (включно з локальними), їх заміни
похідна і гладкість - у різних розуміннях
нескінченні суми і інтеграли
звичайне дифрівняння як векторне поле
випадкові події і процеси

?

Link to comment
Share on other sites

Ок. Хтось із присутнього шановного панства може навести по одному прикладу зі своєї роботи, коли стали у пригоді (не кажу - знадобилися, або надали якоїсь кар'єрної користі) оці речі:

?

Системы координат понадобились например, когда я писал переход из местной системы в WGS84 и наоборот.

А шо?

Link to comment
Share on other sites

Прокоментую сам себе:

 

алгебраїчна операція і її властивості

відношення і функція

графи та алгоритми на них

- варто для програмерів

 

групи перетворень

звичайне дифрівняння як векторне поле

- фізики, механіки

 

границя і неперервність

- а це взагалі всім, хто має стосунок до точних речей

 

системи координат (включно з локальними), їх заміни

нескінченні суми і інтеграли

- всілякі інжінєри

 

похідна і гладкість - у різних розуміннях

- скрізь, де треба щось оптимізувати або моделювати динаміку в часі, наприклад, економілочки чи радіоінженери

 

випадкові події і процеси

- для статистичного аналізу, наприклад, політолухам чи медикам

 

І алаверди - хто у своїй роботі використовував хоча б половину знань, здобутих за якоюсь іншою спеціальністю?

Link to comment
Share on other sites

 

 


Тому математики - це золотий кадровий фонд, такий собі вітамін для суспільства - технологій, науки, промисловості, бізнесу. Дорого, звичайно, але воно того варте.

Та який там кадровий фонд.  Більшість з тих хто закінчує уніваер не знає що таке інтеграл :D  Я вже не кажу про те, щоб вміти застосувати це. 

Link to comment
Share on other sites


×
×
  • Створити...