А потім заберуть землю і життя(ц)

[zero]

В жизни вообще все не просто.

 

тому що життя це постійне змагання ілюзій людей

Змінено 28 травня, 2017 користувачем zero

[Kumpel]

Юля приводит много сомнительных аргументов против продажи земли.

Но принципиально она права и лучше ее среди политиков никто эту тему не анализирует.

 

На самом деле аргумент против должен быть прямой и краткий.

Для рынка земли, нужно сначала его создать - закон, банковская основа, площадка, участники рынка.

А пока власть предлагает рынок а-ля голодающий селянин приходит на базар обменять бабушкино кольцо на буханку хлеба.

Это гройсманы называют рынком...

[Euro]

 

 

Для рынка земли, нужно сначала его создать - закон, банковская основа, площадка, участники рынка.

Його неможна створити, допоки не знищена олігархічна мафія. Бо невигідний для себе закон банда не ухвалить, банківська система їхня, майданчик буде створений виключно під них і учасники ринку там будуть відповідні. В усіх інших сферах "реформування" ситуація така ж. Одначе критичність земельного питання поза конкуренцією - без землі потенційна інвестиційна привабливість України одразу падає в рази.

[Kumpel]

Його неможна створити, допоки не знищена олігархічна мафія. Бо невигідний для себе закон банда не ухвалить, банківська система їхня, майданчик буде створений виключно під них і учасники ринку там будуть відповідні. В усіх інших сферах "реформування" ситуація така ж. Одначе критичність земельного питання поза конкуренцією - без землі потенційна інвестиційна привабливість України одразу падає в рази.

 

Я об этом и говорю.

Если закон, так закон обслуживающий рынок земли, а не "правильных людей". Если банк - так это для кредитования фермеров, для залогов. Еси участники - то все заинтересованные с равными правами. Чтобы простой дядько Степан мог взять в банке сотню миллионов гривен и на равных с условным Гройсманом мог купить на открытом аукционе нужный кусок земли.

 

Но это не то что не могут сделать, это категорически не устраивает инициаторов "рыночных реформ" по-винницки.

Им нужна нищая масса, готовая отдать все за брошенную кость.

Иначе это ж придется идти и в конкурентной среде покупать за реальные деньги.

А для этого ли парни шли к успеху?

[DA']

Його неможна створити, допоки не знищена олігархічна мафія. Бо невигідний для себе закон банда не ухвалить, банківська система їхня, майданчик буде створений виключно під них і учасники ринку там будуть відповідні. В усіх інших сферах "реформування" ситуація така ж. Одначе критичність земельного питання поза конкуренцією - без землі потенційна інвестиційна привабливість України одразу падає в рази.

А що то є, олігархічна мафія? Від багатьох чую, багатьох прошу пояснити, що саме вони розуміють під олігархічною мафією. Мало у кого збігаються поняття. От в 1917 році яка мафія прийшла до влади? 

[Elguider]

А що то є, олігархічна мафія? Від багатьох чую, багатьох прошу пояснити, що саме вони розуміють під олігархічною мафією. Мало у кого збігаються поняття. От в 1917 році яка мафія прийшла до влади? 

  бу  га на га га га  га  АААААА !!!!!

[DA']

  бу  га на га га га  га  АААААА !!!!!

Гарна відповідь, щось таке чув від гібона в зоопарку. Дякую. 

[Euro]

А що то є, олігархічна мафія? Від багатьох чую, багатьох прошу пояснити, що саме вони розуміють під олігархічною мафією. Мало у кого збігаються поняття. От в 1917 році яка мафія прийшла до влади? 

Нарешті правильне запитання. Наша розпочалася в 90-х. Коли найвправнішим вдалося прихватизувати контрольний пакет державної власності - кому за допомогою бандитів, як на Донбасі, кому классично використовуючи владні важелі, як Піні з Кучмою, вони досягли консенсусу. Він полягав в єдності і непорушності їхнього контролю над країною, яка з тих пір повністю поставлена їм на службу. Тож олігархічна мафія, або піраміда, знаходиться під контролем однієї кампанії весь час. Незалежно від того, хто тут президент. Бо він призначається нею, контролюється і залишається на посаді допоки мафія не вирішить, що час міняти. Про нижчі ланки піраміди гадаю і так зрозуміло - усі гілки влади, включно з четвертою, працюють виключно на них. Увімкніть зомбоящик і послухайте, хто тут надія нації, а хто ворог. Я вважаю їх ворогів своїми друзями.

[Дізєль]

Нарешті правильне запитання. Наша розпочалася в 90-х. Коли найвправнішим вдалося прихватизувати контрольний пакет державної власності - кому за допомогою бандитів, як на Донбасі, кому классично використовуючи владні важелі, як Піні з Кучмою, вони досягли консенсусу. Він полягав в єдності і непорушності їхнього контролю над країною, яка з тих пір повністю поставлена їм на службу. Тож олігархічна мафія, або піраміда, знаходиться під контролем однієї кампанії весь час. Незалежно від того, хто тут президент. Бо він призначається нею, контролюється і залишається на посаді допоки мафія не вирішить, що час міняти. Про нижчі ланки піраміди гадаю і так зрозуміло - усі гілки влади, включно з четвертою, працюють виключно на них. Увімкніть зомбоящик і послухайте, хто тут надія нації, а хто ворог. Я вважаю їх ворогів своїми друзями.

 

не "найвправнішим", а комсомольцям, комуністам та КГБістам.

[Euro]

Біографія [ред. • ред. код]

Народився 21 вересня 1966 року в Донецьку в сім'ї шахтаря, за національністю — татарин.
Чим займався кілька років після закінчення середньої школи — невідомо. В радянській Армії не служив, в внз не поступав, ніде не працював[2].

Перший запис у трудовій книжці датується 1995 роком. Місце роботи — «Донгорбанк», посада — керівник. 2001 року закінчив економічний факультет Донецького Національного університету за спеціальністю «Маркетинг»[3]

 

[Elguider]

Гарна відповідь, щось таке чув від гібона в зоопарку. Дякую. 

   Це  ті  ,  яким твій  чоколядно-лікій  війну якось  був об'явив  .   Твій  кумир  з ними воює ,  але ти  не знаєш хто  то такі . 

 

Прикольно . А ну так ,  війна ж  скінчилась ,  олігархи й  мафія   плокулолом ліквідована .

[Olegik]

Уряд проводить закриту зустріч з питань земельної реформи.

 

Про це повідомляє Agropolit.com.

 

За словами джерела видання, до участі запрошені представники всіх 24 областей України, керівництва галузевих аграрних асоціацій та 4 народних депутати.

 

"Цьому зібранню передувало проведення "правильної" роботи з керівниками місцевих адміністрацій на предмет проведення земельної реформи Гройсмана – "200 га в одні руки". На засіданні ними має бути "виславлена" ця ідеї, хоч вона і шкідлива для ринку", – говорить одне з джерел видання.

 

Натомість другий співрозмовник стверджує, що зустріч навпаки носить консультативний характер. І має на меті виробити ряд реалістичних пропозицій, аби зрештою написати об’єктивну модель запуску ринку земель сільськогосподарського призначення.

 

За словами співрозмовників видання, зустріч почалась у понеділок, 29 травня, о 10 годині ранку.

 

Як повідомляється, ця зустріч мала відбутися у п’ятницю, 26 травня, але через те, що в країні проходив "останній дзвоник" для школярів, засідання перенесли.

http://www.epravda.com.ua/news/2017/05/29/625401/

[vkhavr2]

А потім заберуть землю і життя(ц)

А ось і підготовка до цього:

http://24tv.ua/bez_svitla_liftiv_i_tepla_cherez_pomilku_minfinu_v_rozrahunkah_subsidiy_ukrayinu_chekaye_kolaps_n823894

Влада на місцях прогнозує комунальний колапс. Бо понад 6 місяців держава не відшкодовує субсидії у повному розмірі. Тому підприємства, які надають компослуги, можуть припинити робити це в борг. Звичайні українці нічого не підозрюють: їм приходять платіжки з урахуванням субсидій.

Невелике прикордонне місто: Володимир-Волинський. Населення тут – 40 тисяч. І майже половина на субсидіях. Мешканці і не підозрюють, що держава пільги не профінансувала. Борг місту складає вже 51 мільйонів гривень.

Тому тутешня влада не може заплатити комунальним підприємствам. Відтак, якщо найближчим часом гроші не надійдуть, місто зостанеться без води, світла і по вуха в смітті. А взимку – ще й без тепла.

Ситуація у Львові – аналогічна. Щоправда, сума невиплат за субсидії більша – 601 мільйонів гривень – пропорційна кількості мешканців. Аби місто не залишились без компослуг, кожна управлінська контора як може так і викручується, розповів голова об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Хто аванс у мешканців попросить, хто на особистих зв'язках з компідприємствами "виїжджає".

І така ситуація по всій Україні, запевнили в Асоціації міст. А причина: Мінфін неправильно вирахував необхідну суму виплат за субсидії, тому у бюджет меншу і заклали. Відтак, у кошторис негайно потрібно внести зміни. Ми теж написали листа Мінфіну з аналогічним запитанням.

У прес службі не знайшли того, хто нам би відповів. Чи взялись за перерахунок у Мінфіні – наразі не відомо. Тож перспектива змерзнути взимку і потонути в смітті досі залишається.

[Euro]

Щойно Балога на ЗІКу озвучив Дроздову план иліти з модернізації країни з двох пунктів.

- хто на щось здатний, потребує рівня вище нульового, і може знайти себе за кордоном - нехай втікає, нам вистачить залишкового люмпену. 

- ми купимо комбайни і будемо заробляти на приватизованій землі.

[shurken]

Щойно Балога на ЗІКу озвучив Дроздову план иліти з модернізації країни з двох пунктів.

- хто на щось здатний, потребує рівня вище нульового, і може знайти себе за кордоном - нехай втікає, нам вистачить залишкового люмпену. 

- ми купимо комбайни і будемо заробляти на приватизованій землі.

Мечтатель. Они не создали правовое государство, потому могут защитить свою приватизацию, пока при власти и точно они ничего не смогут передать по наследству. Дай бог что-бы наследников в живых оставили. 

[Citizen UA]

Акценти розставлені вірно

 

[mc5]

Общался, на днях, с одним фермером.

Чувак в полном охере. Приехал какойта єксмент херсонский адриан николаевич и занялся вплотную скупкой земли( орендой на 49лет) у местніх аборигенов. Скупил преда сельсовета, тот щаз бегаед селян уламіваед на продажу, пропадают документи на землю , пообкусивал земли фермеров. Короче подготовка к земельной реформе идет полнім ходом.

[Citizen UA]

Висновок експерта про напрямок реформ, що нам пропонують західні доброхоти

 

Ерік Райнерт

 

Сьогодні мене здивував ваш колега-журналіст, який стверджував, що в Україні немає іншого варіанту як продавати землю сільськогосподарського призначення і рештки державної власності в промисловості. Ви справді в це вірите? Це ж формула під назвою «як стати новою Болівією*»

 

Болівія — одна з найбідніших країн Південної Америки. Хоч вона і багата на природні ресурси (передусім олово, нафта, природний газ; також є цинк, сурма, вольфрам, срібло, свинець, мідь, золото), але висока витратність виробництва, нестача інвестицій, проблеми з внутрішнім транспортом і відсутність виходу до моря обмежують її розвиток. Наприкінці ХХ століття економіка Болівії пережила величезні коливання —  падіння цін на олово, погані врожаї та виплати боргів Світовому Банку призвели до страшної інфляції. Хоча Болівія й отримувала велику іноземну допомогу, технічну підтримку та позики  від Світового Банку впродовж багатьох років, перед її урядом досі стоять величезні проблеми, що не мають перспектив швидкого та простого розв’язання

 

 

Професор Ерік Райнерт — відомий своєю працею «Як багаті країни забагатіли... і чому бідні країни лишаються бідними», яка за версією Всесвітньої економічної асоціації, входить до ТОП-50 книжок, що найбільше вплинули на світову економіку за останніх 100 років — заявив, що готує до публікації нову книжку. І на цей раз Україна теж є об’єктом дослідження науковця.  В ексклюз\ивному інтерв’ю «Дню» економіст розповів, відповіді на які питання, він збирається дати на цей раз.

 

Це вже четверте інтерв’ю професора газеті «День». З трьома попередніми можна ознайомитися на веб-сторінці нашого видання.

 

1 https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/ukrayina-sogodni-ce-nimechchyna...

2  https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/ukrayina-sogodni-ce-peru-1979-go

3  https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/ukrayinciv-hochut-zachynyty-u-seli

 

У них — учений зі світовим ім’ям  системно виступає проти класичної економічної теорії вільної торгівлі, бо дослідив, що така торгівля між економічно нерівними країнами призводить до збагачення промислово розвинених країн та ще більшої бідності держав із сировинною економікою («Українців хочуть «зачинити у селі», «День» від 15 березня 2017 року). Крім того, економіст радить урядам бідних країн не використовувати вимоги Європейського союзу, Міжнародного валютного фонду або Світового Банку, як Біблію («Україна сьогодні — це Перу 1979-го», «День» від 12 жовтня 2016 року). А як ліки від бідності для України Райнерт рекомендує «хороший націоналізм» і відмовитись від лібертаріанців у владі: «Хороший націоналізм — це «давайте побудуємо нашу країну», «поганий» — «давайте нападемо на сусіда»...  Але я думаю, що якраз ваші неоліберали, і ті, які правлять в ЄС, стоять на заваді вашого розвитку, бо думають лише про ринки. Україні конче необхідне спільне бачення «де вона хоче бути». Але неоліберали не приведуть туди, бо вони рухаються «за вітром»: куди він дмухне, туди вони й попливли...» («Чому українці забули, як це — бути багатими і чим лікувати цю «амнезію», «День» від 27 жовтня 2015 року).

 

 

«КОЛИ Я ХОДИВ У ШКОЛУ В ОСЛО, СОМАЛІ БУЛА БАГАТШОЮ ЗА ПІВДЕННУ КОРЕЮ...»  

— Професоре, то про  що  буде ваша нова книжка? Короткий ексклюзивний тізер для наших читачів можете дати?

— Я хочу порівняти стратегії розвитку держав соціалістичного табору. Не секрет, що країни, які входили колись до складу Радянського Союзу,  або як прийнято серед економістів їх називати «країни Другого світу», перебувають сьогодні на дуже різних рівнях розвитку. Хтось  почувається дуже добре. А хтось, навпаки, бідує.

Є ідея дослідити стратегії, які були реалізовані різними державами, що здобули незалежність після розпаду СРСР: у чому секрет успіху Польщі і в чому помилились українці?

Польське сільське господарство, наприклад, не пережило колективізації. Завдяки цьому були збережені тисячі малих ферм, що відіграли роль стабілізуючого фактору для економіки.

 

Цікавий кейс для дослідження — досвід Естонії. Ця маленька країна є високотехнологічно розвиненою. Але й Україна має хороший хай-тек сервіс, і Грузія — теж. Чому ж тоді естонці успішніші? Секрет — у географії. Естонці багато років дивились фінське телебачення. І це дало можливість їм вивчити мову і культуру Фінляндії. Тож естонці сьогодні мають тісні економічні зв’язки з Фінляндією. Окрім того, до них приїздять клієнти з Данії, Швеції купувати технології.

Ще один цікавий приклад — це Південна Корея. Коли я ходив у школу в Осло, Сомалі була багатшою за Південну Корею. Але потім щось трапилось. От, власне, це «щось» і цікаво дослідити.  Захід хотів створити своєрідний пояс з багатих країн довкола комуністичного табору. І вони це робили. Дозволили, наприклад, Південній Кореї багато чого такого, що не дозволили іншим державам.  Так забагатіла, до речі, й Туреччина. Йшлося про низку економічних преференцій. Звичайно, ці інструменти не стосувались тоді України, але це не означає що ви не можете ними скористатися тепер. Чому ні? Звичайно, якщо ви не хочете знову бути «Росією»... Ну, і якщо Захід вам їх надасть, зрештою. Адже поки він цього не робить.

Це так, якщо коротко, про ключову ідею моєї нової книжки. Такий свого роду тізер (сміється).

«ПОГАНА ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ Є ТИПОВОЮ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВ З НИЗЬКИМ РІВНЕМ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ»  

— Цікаві приклади і спостереження.  З яких джерел ви черпаєте інформацію про Україну, зокрема нашу історію? Хто вас консультує? Адже, наприклад, якби ви почитали роботи одного з найпотужніших дослідників українського питання часів СРСР, автора «Дня», автора унікальної публіцистичної збірки про історію Голодомору на наших землях «Ваші мертві вибрали мене» Джеймса Мейса, то зауважили б визначення «постгеноцидне суспільство». Цікаво, почути вашу думку, щодо того чи може той факт, що сталінська тоталітарна машина викосила українців чи не найпотужніше, бути причиною, що нині ми впали в економічне дно?

—  Так. Це може бути одним із факторів. Аби це зрозуміти, достатньо поглянути на латиноамериканські країни.  Вони теж переживають перманентну кризу, причини якої є подібні до тих, що я помітив в Україні.

Погана політична ситуація є типовою для суспільств із низьким рівнем індустріалізації. Адже саме і лише промисловість дає життя великому середньому класу. Відсутність сильного середнього класу породжує низку проблем для стабілізації економічного стану.

Ви праві, травмоване терором суспільство має чимало особливостей, які заважають йому ставати багатим. Йдеться про такий собі комплекс вічної жертви. У Латинській Америці є навіть термін для цього — «фракасоманія», що означає культивацію «fracaso» (з іспанської — крах, невдача, нещастя). Там люблять повторювати «ой, ми такі нещасні, це — навічно».

Я бачу подібні «настрої» й в Україні. Ви немов зациклені на тому, що у вас усе погано: всі політики брешуть, усі правоохоронці продажні, всюди корупція, і що ви дуже нещасні і бідні... Але у вас є, так звана еліта, яка відвойовує ресурси, і входить до списку «Форбс», фінансує західних політиків...

І Північна Америка, і Південна — мали багато ресурсів. Північна пережили свого часу громадянську війну: її північ виступила проти півдня. Північ прагнула індустріалізації, а південь — й далі торгувати тютюном, цукром, на якому добре заробляли. Перемогла північ, тому США стали найпотужнішою економікою світу на десятки років. А країни Латинської Америки — це США, в яких у громадянській війні «переміг Південь».

Сьогодні мене здивував ваш колега-журналіст, який стверджував, що в Україні немає іншого варіанту як продавати землю сільськогосподарського призначення і рештки державної власності в промисловості. Ви справді в це вірите? Це ж формула під назвою «як стати новою Болівією*».

«ВИ ПОМИЛИЛИСЯ, КОЛИ ПОВІРИЛИ В ПРОПАГАНДУ ЗАХОДУ»  

— Я хочу повернутися до «сюжету» вашої нової книжки, і конкретно дослідження України. Ви вже можете сказати, де і коли ми помилилися? Адже виходили ми з СРСР з купою заводів, державою з третім ядерним потенціалом у світі, космічною державою, науковці якої сконструювали найбільший у світі транспортний літак, і раптом ми стали, як ви сказали під час свого виступу на КМЕФ, ледь не останні в світовому ланцюжку «найманої праці»**. Чому?

— Я думаю, ви в цьому неунікальні. Погляньте на Грузію...

— Професоре, я перепрошую, ви серйозно вважаєте Грузію релевантним для нас прикладом? Маленька країна...

— Так. Але Грузія й Україна є країнами, економічні показники яких 1989 року були вищими за нинішні.

Відразу зауважу, що це не є моїм аргументом на користь комунізму. Але попри те що комунізм і капіталізм є дуже різними, є речі, які Західний Світ і СРСР робили однаково — індустріалізовувалися. Сталінський режим був страшним, але він електрифікував виробництва, будував заводи. Це саме робив тоді і Захід.

«МИ СЬОГОДНІ ПОВЕРНУЛИСЬ У  1848-й». ДО «ПЕРЕВОРОТУ» В РОСІЇ ЩЕ 70 РОКІВ  

А ви помилилися, коли повірили в пропаганду Заходу про вільний ринок. Багато людей припускалися цієї помилки. І той стан своєрідного прозріння, що сьогодні переживає частина світу, мені дуже нагадує ситуацію 1848 року. Тоді в усіх європейських країнах, за винятком Росії та Англії, відбулися індустріальні революції. Перед тим 1817 року на авансцену світового порядку денного вийшло вчення Девіда Рікардо про вільний ринок. У нього повірили як у Святе Письмо. А потім в 1840-х Європа пережила період, який називається «голодні роки».

От ми  нині в 1848 році. Погляньте на США. Трамп відверто заявляє, що вільна торгівля вже не відповідає інтересам Сполучених Штатів...

Актуальна для нинішніх умов порада — лишіть кордони відкритими для людей, і закрийте їх для чужих товарів. Мій уже хрестоматійний приклад про спагеті — не продавайте італійцям зерно, щоб купити в них спагеті. Робіть його самі. Люди повертатимуться з мандрів тоді, коли вдома матимуть гарну і добре оплачувану роботу

Карл Маркс по суті був «за» вільну торгівлю. Він писав, що вільна торгівля колись призведе до такої бідності, що відбудеться революція.

Англійський філософ, учений економіст Джон Стюард Міл (John Stuart Mill) у своїй книжці «Принципи економіки» описує певний обов’язковий період індустріального самозахисту для держави. Ви не готові відправляти свою семирічну дитину на ринок праці? От і нація, пише науковець, як дитина, повинна дозріти до того, щоб відкрити свої ринки.

— Якщо ми, справді, зараз у 1848 році, то попереду ще 70 до перевороту в Росії. Так виходить?

— (сміється) Виходить, що так... Звичайно, причина, чому в Росії в 1917-му відбулася революція якраз у тому, що вона залишалась «фермерським суспільством».

Для того, щоб зрозуміти, як вам вчиняти, найкраще спостерігати за Дональдом Трампом. Президент США демонструє для України гарний приклад для наслідування — треба захищати свої ринки,  нарощувати свої виробництва. Звичайно, не йдеться про захист вугільної промисловості. Це — божевілля в ХХІ столітті, коли є більш вигідні, екологічніші способи добування енергії.

Трамп має хороше чуття на те, що прийшов час захищатися, але погане до того кого потрібно захищати.

ПРО БЕЗВІЗ І ЗВТ: «ЛИШІТЬ КОРДОНИ ВІДКРИТИМИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ, І ЗАКРИЙТЕ ЇХ ДЛЯ ЧУЖИХ ТОВАРІВ»  

— Відтоді, коли ми з вами зустрічалися востаннє — наприкінці лютого цього року — влада в Україні встигла зробити низку речей, один крок чи не найпомітніщий — безвізовий режим з ЄС.  Як ви оцінюєте його вплив на економіку України?

— Загалом, це добре, що люди мають можливість мандрувати. Бо це абсурд, коли товари вільно перетинають кордони (умови «зони вільної торгівлі»), а люди — ні.

Проблема виникає тоді, коли найкращі спеціалісти хочуть виїхати за кордон і лишитися там жити і працювати. В Норвегії 1980 року ми пережили таку міграцію найкращих кадрів до США. До такої від’ємної для держави трудової міграції людей спонукає низька якість життя. Але це не привід, щоб закривати кордони.

Актуальна для нинішніх умов порада — лишіть кордони відкритими для людей, і закрийте їх для чужих товарів. Мій уже хрестоматійний приклад про спагеті — не продавайте італійцям зерно, щоб купити в них спагеті. Робіть його самі. Люди повертатимуться з мандрів тоді, коли вдома матимуть гарну і добре оплачувану роботу.   

*Болівія — одна з найбідніших країн Південної Америки. Хоч вона і багата на природні ресурси (передусім олово, нафта, природний газ; також є цинк, сурма, вольфрам, срібло, свинець, мідь, золото), але висока витратність виробництва, нестача інвестицій, проблеми з внутрішнім транспортом і відсутність виходу до моря обмежують її розвиток. Наприкінці ХХ століття економіка Болівії пережила величезні коливання —  падіння цін на олово, погані врожаї та виплати боргів Світовому Банку призвели до страшної інфляції. Хоча Болівія й отримувала велику іноземну допомогу, технічну підтримку та позики  від Світового Банку впродовж багатьох років, перед її урядом досі стоять величезні проблеми, що не мають перспектив швидкого та простого розв’язання.

** Дослівно цитата з виступу Еріка Райнерта під час дискусії «Стратегія інклюзивного сталого розвитку» в рамках IV Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) звучить так: «Німці заробляють у Норвегії, бо там більше платять, і кращі умови. Поляки з тих же причин їдуть на заробітки в Німеччину.  На місце поляків приїздять українці. А хто їде в Україну? Прикро, але ви сьогодні в Європі стоїте практично вкінці «харчового ланцюжка» найманої праці... Це дуже невигідно».     +

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День». ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

 

Змінено 17 жовтня, 2017 користувачем Citizen UA