Параска Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 родственникидавно живут в другой страненедавно умерла мама да,отец очень пожилой и с кучей диагнозовда, оформление документов на переезд заняло бы много времени, неизвестно, дожил ли бы он.. но в "пансионат"? И улететь за тысячи км? страшно дожить до такого Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість shpylka Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 родственникидавно живут в другой страненедавно умерла мама да,отец очень пожилой и с кучей диагнозовда, оформление документов на переезд заняло бы много времени, неизвестно, дожил ли бы он.. но в "пансионат"? И улететь за тысячи км? страшно дожить до такогоЦе дуже страшна тема. В пансіонаті хоч приглянуть, бо молоді не мають часу. Звісно, якщо люди заможні, то можуть когось найняти, але однієї людини замало. Не відомо, в якому стані той чоловік, чи може бути без нагляду. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Параска Опубліковано 22 січня, 2018 Автор Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 самостоятельный, но сердечник плюс куча всего прилагаетсядеменцией пока не страдает, только глухота частичнаядети уже сами в среднем возрасте, в другой стране давномотались туда-сюда неужели нельзя было раньше озаботиться документами и забрать к себе? не богаты, но ,если продать всю их недвигу , очень даже обеспеченными будут Link to comment Share on other sites More sharing options...
Jinx Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 Страшно, коли людина повинна відмовляти у чомусь дітям, щоб зробити добре батькам. 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Параска Опубліковано 22 січня, 2018 Автор Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 Страшно, коли людина повинна відмовляти у чомусь дітям, щоб зробити добре батькам.нет, об этом речь не идету отца хорошая пенсияесли сдадут в богадельню, эта пенсия перекрывает содержание я вообще о ситуациине представляю Link to comment Share on other sites More sharing options...
Spencer H. Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 Дивлячись у який "пансіонат". У нас більшість старих у таких живуть. Кухарі готують їжу ресторанного рівня, їх возять у моли, перукарні, кіно, тощо. Є і такі типу лікарні. Там уже не так весело. Але альтернатива сину чи дочці кидати роботу і повністю присвятити себе догляду за батьком чи матір"ю. І то, якщо постійно потрібні медицинські процедури, альтернативи нема. А у якій країні? ще можна приватно найняти типу няні на постійне проживання, яка живе у тому ж домі, готує, прибирає, миє, дає уколи. В Канаді це називається live-in caregiver і після декількох років роботи ці няні можуть подаватися на статус постійного жителя.Може, батько не хотів виїздити. Ще не кожен погодиться іхати у чужу країну. 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Параска Опубліковано 22 січня, 2018 Автор Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 даже если в "пансионат", это должно быть в пределах досягаемостиа не за 10000 кмдочь в другой стране НЕ РАБОТАЕТдети взрослые, живут отдельно Link to comment Share on other sites More sharing options...
Jinx Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 я вообще о ситуации не представляюА що хоче сам батько - питалися? 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Донецька комашка)) Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 Странно, обычно одиноких родителей несколько проще "импортировать", причем документы подавать частенько можно уже на месте. Было б желание 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Параска Опубліковано 22 січня, 2018 Автор Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 А що хоче сам батько - питалися?разве он скажет правду?боится быть обузой Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість shpylka Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 Моя куліжанка виїздила в Штати з родиною і батьками, то батько сів перед рідною хатою на сходах і плакав, що його вивозять, за землю хапався. Це була справжня трагедія, вони мало на літак не запізнилися.Так що, по-різному буває.Я маю теж біду в хаті. У мене батько - 97 років, позавчора відсвяткували. Я з ним сама і вже не даю собі ради. Як зляже повністю, то я зовсім не справлюсь. Треба фізичної сили: підняти, посадити...Не знаю, що робити. Сини живуть окремо. Час від часу приходять - покупати, поголити чи нагодувати, коли мені треба кудись.Вночі мені не дає спати, я вже повністю нервово вичерпана. Мовчу вже про розумовий стан, це навіть не деменція. Повністю вийшов з розуму. І що робити?Я піднімала питання з синами, просила чергувати по ночах. Є 4 внуків (чоловіків) і син, який приходить лише раз на місяць на 10 хвилин і "відсвяткувати" ДН. Ніхто не розуміє проблеми, мають свої клопоти, а я загинаюся.Найняти няньку - аж так дуже проблеми не зніме. Пансіонати дуже дорогі, а в державні заклади - не пропхаєшся. Але щодо закладів - то це лише теорія, на практиці - кудись завезти, в голові не вживається.Мені вже самій жити не хочеться. Це каторга. 6 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Jinx Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 разве он скажет правду? боится быть обузойПитання полюбасу повинне бути озвученим!Навіть якщо він і буде відмовлятися, він буде знати, що його думкою поцікавилися. Яке рішення після того буде - то вже друга справа. Крім того, слід пам'ятати - старим важко вирушати на нове місце, де вони нікого не знають, крім дітей та родичів. 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Spencer H. Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 Моя куліжанка виїздила в Штати з родиною і батьками, то батько сів перед рідною хатою на сходах і плакав, що його вивозять, за землю хапався. Це була справжня трагедія, вони мало на літак не запізнилися.Так що, по-різному буває.Я маю теж біду в хаті. У мене батько - 97 років, позавчора відсвяткували. Я з ним сама і вже не даю собі ради. Як зляже повністю, то я зовсім не справлюсь. Треба фізичної сили: підняти, посадити...Не знаю, що робити. Сини живуть окремо. Час від часу приходять - покупати, поголити чи нагодувати, коли мені треба кудись.Вночі мені не дає спати, я вже повністю нервово вичерпана. Мовчу вже про розумовий стан, це навіть не деменція. Повністю вийшов з розуму. І що робити?Я піднімала питання з синами, просила чергувати по ночах. Є 4 внуків (чоловіків) і син, який приходить лише раз на місяць на 10 хвилин і "відсвяткувати" ДН. Ніхто не розуміє проблеми, мають свої клопоти, а я загинаюся.Найняти няньку - аж так дуже проблеми не зніме. Пансіонати дуже дорогі, а в державні заклади - не пропхаєшся. Але щодо закладів - то це лише теорія, на практиці - кудись завезти, в голові не вживається.Мені вже самій жити не хочеться. Це каторга. А чому не спить? щось болить чи турбує? можливо, слід звернутися до лікарів приписати якесь заспокійливе? Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 Мені вже самій жити не хочеться. Це каторга. ето тяжело понять тем, кто и сам никогда не сталкивалсо,и среди родственников не было... 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Параска Опубліковано 22 січня, 2018 Автор Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 Питання полюбасу повинне бути озвученим!Навіть якщо він і буде відмовлятися, він буде знати, що його думкою поцікавилися. Яке рішення після того буде - то вже друга справа. Крім того, слід пам'ятати - старим важко вирушати на нове місце, де вони нікого не знають, крім дітей та родичів.да, он не хочет выезжать никуда за пределы области (когда-то так ему сказал кардиолог, он и помнит)и никто не предполагал, что из двух стариков он проживет дольшедумали, наоборот, но онкология за год все по-своему переиначила Link to comment Share on other sites More sharing options...
Параска Опубліковано 22 січня, 2018 Автор Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 , сочувствую я бы просила сыновей - внуков о материальной помощи и нанимала сиделку хоть на времячтобы вы могли как-то дух перевести Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 , сочувствую я бы просила сыновей - внуков о материальной помощи и нанимала сиделку хоть на времячтобы вы могли как-то дух перевести если квартира небольшая, она всё равно не сможет по ночамполноценно спать... и еще и чужой человек на голове... Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість shpylka Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 А чому не спить? щось болить чи турбує? можливо, слід звернутися до лікарів приписати якесь заспокійливе?Ні, він кілька разів на ніч встає в туалет. Гримить, я вибиваюся зі сну. Вдень просто падаю, дослівно. А треба купити. зварити, подати, помити і так 4 рази щодня. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість shpylka Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 , сочувствую я бы просила сыновей - внуков о материальной помощи и нанимала сиделку хоть на времячтобы вы могли как-то дух перевести То треба чоловічої сили. Жінка не дасть ради, хіба що дасть їсти. Сьогодні вночі батько зайшов до мене в кімнату, як до туалету. Добре, що я прокинулася, почала його випихати з кімнати. Батько починає падати, я мушу втримати. Як результат, я сьогодні не можу розігнутися - щось прихопило. Якщо я, не дай Бог, стану страшною обузою для рідних, то очевидно зроблю письмове прохання, хай мене кудись віддадуть. Не хочу нікому вкорочувати життя і зробити його нестерпним.Це звісно, не стосується великих сімей, коли є кому замінити одне одного. Батьки повинні бути доглянуті до смерті. Це святе. А в реаліях воно не завжди виходить. Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Spencer H. Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 То треба чоловічої сили. Жінка не дасть ради, хіба що дасть їсти. Сьогодні вночі батько зайшов до мене в кімнату, як до туалету. Добре, що я прокинулася, почала його випихати з кімнати. Батько починає падати, я мушу втримати. Як результат, я сьогодні не можу розігнутися - щось прихопило. Якщо я, не дай Бог, стану страшною обузою для рідних, то очевидно зроблю письмове прохання, хай мене кудись віддадуть. Не хочу нікому вкорочувати життя і зробити його нестерпним.Це звісно, не стосується великих сімей, коли є кому замінити одне одного. Батьки повинні бути доглянуті до смерті. Це святе. А в реаліях воно не завжди виходить. Треба щось вирішувати. Не знаю, у якому місті Ви живете, але треба по можливості проконсультуватися із соціальними службами. Може, є які геронтологи. Ви це просто не витримаєте, самі, не дай Боже, захворієте. На ніч треба давати щось, щоб він спав. Якщо в туалет по маленькому він встає, на ніч можна вдягти памперс. Днем якби хоч декілька раз на тиждень приходила няня, було б добре. І чоловіки теж медбратами-нянями працюють, хоча треба шукати. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість shpylka Опубліковано 22 січня, 2018 Report Share Опубліковано 22 січня, 2018 Якщо в туалет по маленькому він встає, на ніч можна вдягти памперсНі, це не дай Бог. Тоді відключка мозку буде повна. Доки сам себе обслуговував, а це було до 95 років, то жив.Коли я взяла все на себе - мізки перестали працювати.Я зі Львова. Була в лікаря, питалася, чи є якісь, можливо, програми для інвалідів війни. Нема. Мені йшлося, щоб на якийсь період я могла батька передати під опіку. Мені було б так спокійніше, коли н-д їду відпочити на 9-10 днів. Минулого року просила синів за півроку - узгоджували довго графіки, хто коли теж їде, яка завантаженість.Але вдень ніхто з ним не сидів, лише ночували. Вдень сам може рознести хату, полізти н-д до газу, не виключити воду...Отому мабуть, нічого антигуманного нема в тому, щоб людей, котрі потребують круглодобового контролю, поселяти в пансіони. Але чи то для нас реально? Link to comment Share on other sites More sharing options...
Dilbert Опубліковано 23 січня, 2018 Report Share Опубліковано 23 січня, 2018 дорого для україни і зважте, що догляд за старими немічними і дітьми з інвалідністю у 90 відсотках припадає на жінок вони автоматом повинні доглядати Link to comment Share on other sites More sharing options...
coolzak Опубліковано 23 січня, 2018 Report Share Опубліковано 23 січня, 2018 Я малому сказав що якщо колись буду в стані такому то хай подушкою тихо придушить.Мій дідо пішов як я би хотів .Робив коло хати і саду до 93 років.Потім простудився копаючи бульбу і просто згас за 3 тижні Link to comment Share on other sites More sharing options...
Параска Опубліковано 23 січня, 2018 Автор Report Share Опубліковано 23 січня, 2018 да, моя бабушка очень боялась стать обузойинсульт, за 2 недели ушлагоревала, а сотрудница сказала: " я не знаю, что лучше. Свекровь 15 лет в кресле.Утром сажали, вечером вынимали". И это там вся семья была на подхвате, и муж врач. отец после инсульта прожил 5 лет, более-менее, потихоньку угасалпотом перелом шейки бедра, был в госпитале, протез врачи ставить не советовали (все равно уже не выходил)во вторник на выписку, я уже искала кресло и с ужасом думала, как же мама его будет поднимать (рост)а в понедельник оторвался тромб.... как будто "бог прибрал" ...но тут просто старый больной человек, вполне в своем умепрожил очень трудную жизнь хотя,возможно, это "разумное решение", но трудно принять Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість Хома Опубліковано 23 січня, 2018 Report Share Опубліковано 23 січня, 2018 @Параска, в Англії супер популярний бізнес ці будинки, багато хто (у кого є бабло) віддають. Для нас це жопа, а для них - звично. 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість shpylka Опубліковано 23 січня, 2018 Report Share Опубліковано 23 січня, 2018 @Параска, в Англії супер популярний бізнес ці будинки, багато хто (у кого є бабло) віддають. Для нас це жопа, а для них - звично. Мені в Данії показували мінікотеджики, (такі собі елінги) для стареньких. Моя колега не має дітей і сказала. що коли вже будуть з чоловіком немічними, то попродають свою нерухомість і поселяться під нагляд. Це було сказано зовсім спокійно, з розрахунком. Але Данія - то Данія, а наші заклади державні - не відомо, що там робиться.Але як би там не було, але персонал працює там позмінно, відходить від тієї атмосфери гнітючості.Якби я виїжджала, то забрала батьків з собою навіть за океан.Власне так і зробила. Коли мама померла (батьки жили в іншому місті), то я забрала батька до себе. Інакшого я не могла собі уявити, а батько мені цього не міг пробачити, що я (без його згоди) забрала йому його світ.Мама ще до смерті дала добро на продаж квартири і переїзд до Львова, що я і зробила - квартира була продана ще при її житті.Але знайшлися люди, котрі налаштували батька проти. Не завжди зі старими людьми можна вжитися. Це теж треба враховувати. Часом діти безсердечні, а часом старі. 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість Хома Опубліковано 23 січня, 2018 Report Share Опубліковано 23 січня, 2018 Мені в Данії показували мінікотеджики, (такі собі елінги) для стареньких. Моя колега не має дітей і сказала. що коли вже будуть з чоловіком немічними, то попродають свою нерухомість і поселяться під нагляд.Ага, треба продавати, бо пенсії не вистачить. Якби я виїжджала, то забрала батьків з собою навіть за океан.Фокус в тому, що щодна країна просто так вам не дасть ввезти пенсіонерів. 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
coolzak Опубліковано 23 січня, 2018 Report Share Опубліковано 23 січня, 2018 (змінено) Мої батьки відмовились.Кажуть в них в Україні хата ,знайомі тд , а в Канаді хіба в хаті цілими днями телевізор дивитись Змінено 23 січня, 2018 користувачем coolzak 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість shpylka Опубліковано 23 січня, 2018 Report Share Опубліковано 23 січня, 2018 Ага, треба продавати, бо пенсії не вистачить. Фокус в тому, що щодна країна просто так вам не дасть ввезти пенсіонерів. А якщо одружити з аборигенами? Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts