Перейти до змісту

форум превратился в УГ.


Смирнов

Recommended Posts

5. Матеріалістичний погляд на буття.

Все що існує – це матерія. Бога і душі не існує. Свідомість – це високоорганізована матерія, продукт надскладної комбінації атомів. Подібно до того як сполучення різних хімічних речовин породжує дещо більше аніж розрізнені хімічні речовини, так і набагато складніша комбінація хімічних речовин породжує свідомість. Після смерті фізичного тіла ця комбінація атомів розпадається і разом з нею зникає і свідомість; ніякого вищого призначення не існує і людське життя не має надприродної мети.

Матеріалістичні філософи минулого в різний спосіб намагалися дати наукове обґрунтування своїх поглядів. Найбільший прорив в цьому напрямку стався із публікацією книг Дарвіна «Походження видів» і «Походження людини», в яких Дарвін пояснює яким чином матерія поступово шляхом еволюції утворює більш високоорганізовані форми життя і більш досконалу свідомість. Згодом Опарін пояснив як могли в первинному океані виникнути одноклітинні організми. В ХХ ст. вчені дійшли висновку що джерелом свідомості є мозок, який є надзвичайно високоорганізованою матерією. Доказ досить простий і зрозумілий – якщо мозок пошкоджується (через травми або через дію певних хімічних речовин), то пошкоджується і свідомість.

6. Ідеалістичний погляд на буття.

Першоосновою буття є свідомість, душа (як індивідуум і джерело свідомості) і Бог (як Вища свідомість). Вони не є породженням матерії і її частиною. Навпаки – матерія є ефемерною, вторинною по відношенню до свідомості. Матерія не може самоорганізовуватись. Якщо у світі певному явищу притаманна якась логічність, впорядкованість, доцільність – це прояв свідомості, індивідуальної або вищої. Свідомість є первинною хоча б тому, що в житті будь-яке діло треба спочатку запланувати, скласти його проект у свідомості. Людина, щоб змайструвати якусь річ або вчинити якусь дію, спочатку уявляє її в свідомості. Так само і цей світ є творенням Вищої свідомості, Бога.

Свідомість-душа знаходиться в тілі і управляє ним так само як водій знаходиться в автомобілі і управляє ним. Без присутності водія машина, навіть справна, не може рухатись. Так само, без присутності індивідуума (душі, свідомості) тіло є трупом. Хоч усі потрібні хімічні елементи після смерті присутні в тілі, але життя в ньому немає.

Мозок не є джерелом свідомості. Якщо продовжувати порівняння свідомості з водієм машини, то мозок і нервову систему можна порівняти з коробкою передач і електронікою, завдяки яким водій (нематеріальний індивідуум) здатен управляти машиною (матеріальним тілом). Тому в тому випадку якщо мозок пошкоджений (через травми або дію хімічних речовин), то здається що пошкоджена і свідомість. Хоча насправді пошкоджений лише зв'язок між свідомістю і тілом і тому свідомість не може проявитися належним чином. Відмінність свідомості від тіла і мозку підтверджує також досвід клінічної смерті. Людина, повертаючись в тіло описує в подробицях як під час клінічної смерті бачила своє тіло, лікарів і усі пов’язані з цим події.

Теорії Дарвіна і Опаріна, які є науковим обґрунтуванням матеріалістичного світогляду помилкові. В часи створення цих теорій вважалось, що клітина живої істоти – це просто бульбашка, хаотично заповнена хімічними речовинами. Але зараз відомо, що устрій клітини є надзвичайно складним з численними взаємозалежними надскладними молекулярними конвеєрами, який ніяк не може виникнути одномоментно. Внутрішня, як морфологічна, так і генетична різниця навіть між близькими біологічними видами дуже велика щоб уявити яким чином могло статися поступове перетворення одного біологічного виду в інший. Особливо проблематичним виглядає повернення ссавців у воду. Дарвін писав, що кити й кашалоти поступово виникли з ведмедів, які намагались полювати в океані. Можна змоделювати хоча б зовнішній вигляд проміжних ланок від ведмедя до кита, не кажучи вже про генетику і внутрішні органи… Усі гіпотетичні проміжні ланки є нежиттєздатними, які практично одразу ж винищуються завдяки природному відбору. Якщо раніше здавалось, що факт природного відбору свідчить на користь теорії еволюції, то зараз він говорить про її сумнівність. Тому теорії Дарвіна і Опаріна з кожним новим відкриттям в біології стають дедалі все більш сумнівними і в кращому випадку можуть претендувати на статус наукової фантастики.

http://www.refine.org.ua/pageid-5711-2.html

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Звідки беруться погані думки і як позбутися від них?

Наші думки матеріальні. Але не в тому плані, що якщо ви весь час будете перебирати в розумі статистику аварій, то рано чи пізно в них потрапите. Просто процес роздумів позначається на самопочутті, стан внутрішніх органів, готовність діяти – на все те, що визначає ваше якість життя. І якщо голова наповнена думками про те, що хтось завинив перед вами, заборгував, образив, не відповідав очікуванням, чи що з вами щось може трапитися, це наповнює повсякденну реальність відчуттям гіркоти й розчарування. Як позбавитися від поганих думок?

Звідки беруться погані думки?

Хороша чи погана думка не виникне сама по собі з нізвідки. Тобто, вона, звичайно, може прийти раптово для вас, але з точки зору психології шлях її чіткий і прямої: подія – емоційна реакція – осмислення.

насправді більшість подій мають нейтральне значення, і лише стикаючись з нашими очікуваннями, вони можуть викликати позитивні або негативні емоції.

Основні позитивні емоції – це інтерес, який тягне нас до придбання нових знань про предмет, радість, здатна перерости в ейфорію і радість, а також симпатія, вона може перерости в захоплення, любов, повагу, довіру, дружбу.

Негативних емоцій набагато більше, і саме вони стають причиною поганих думок:

  • страждання – емоція, пов'язана з неможливістю задоволення важливих життєвих потреб і йде рука об руку зі стресом;
  • гнів – короткочасна емоційна реакція на появу несподіваних перешкод, які виникають на шляху задоволення виключно важливих потреб;
  • відраза – результат взаємодії з предметами, обставинами, людьми, які входять у протиріччя з моральними, ідеологічними або естетичними принципами (може виливатися в агресію);
  • презирство – емоція, яка народжується в результаті розбіжності з життєвою позицією іншої людини;
  • страх – реакція на інформацію про можливу загрозу життю і добробуту, але на відміну від страждання може бути викликано не реальною, а уявною небезпекою;
  • сором – усвідомлення невідповідності своїх вчинків з нормами моралі та власних установок.

Емоції виникають і проходять, а думки залишаються. Вміння відновлювати в пам'яті, обговорювати, переосмислювати і переживати подію знову і знову – наш дар, і наше прокляття. З одного боку, поступаючи так, ми витягуємо з ситуації подвійний досвід, але з іншого боку, такі думки можуть стати нав'язливими, переслідувати нас навіть коли ситуація вичерпала себе. Вони заважають жити і діяти ефективно, затуляють собою весь навколишній світ і занурюють у безодню, з якої часом може отримати лише досвідчений психіатр.

Час діяти

Погані думки – це вантаж, який ми добровільно несемо на собі все життя, а іноді пестимо його і оберігаємо від посягань сторонніх людей. Але позбутися від нього потрібно, як мінімум, з наступних причин:

  • Негатив з легкістю входить в наше життя. Переважна більшість людей потурають собі в переживанні негативних моментів, а тому, прийшовши одного разу, погана думка приживається надовго – вона відвідує голову все частіше і частіше, а пов'язані з нею емоції стають все сильніше і сильніше, до тих пір, поки не знадобиться допомога психолога, щоб, нарешті, розірвати це порочне коло.
  • Погані думки забирають час. Це лише здається, що можна одночасно думати про погане і займатися чимось хорошим і корисним. Насправді ж, обдумуючи неприємну ситуацію, ви перестаєте діяти і цілком йдіть у світ мрій.
  • Тривоги, страхи, розчарування вводять організм в стан стресу. На біохімічному рівні це проявляється у регулярному викид адреналіну в кров, що може викликати порушення з боку артеріального тиску, серцевого ритму, головний біль, тремор, запаморочення, втома, нервозність, дезорієнтацію, порушення пам'яті, м'язові посмикування, порушення сну і багато інші соматичні розлади.

Практики для позбавлення від поганих думок

Погані думки можна було б порівняти з вірусами – вони поселяються в голові і поступово отруюють нас. Але насправді, це лише наслідок нашої звички потурати собі. Безумовно, бувають ситуації, які несуть у собі реальну загрозу, наприклад, пожежі, стихійні лиха, нещасні випадки, злочинна дія або бездіяльність людей і т. д. Тут потрібна професійна допомога. Але в більшості випадків привід для переживань надуманий: двійка в щоденнику, кимось випадково кинута фраза або підозрілий погляд, телефон не відповідає, пальто не досить модне, належить виступ перед публікою, страх образити або сказати правду, не той колір шпалер, коробка цукерок в холодильнику (якщо ви на дієті) або навіть просто кіно нічого подивитися.

Часто тільки звичка думати про погане підштовхує нас надати подіям життя негативний відтінок і діяти вже з цією установкою. Тому в наших силах виробити імунітет до поганим думкам, і зробити це можна з допомогою наступних прийомів.

Переключіть увагу. Піймавши себе на негативі, спробуйте зробити щось абсурдне, чого не робили раніше. Наприклад, візьміть будь-яку книгу, відкрийте посередині, і почніть читати слова задом наперед – з кінця абзацу до початку, і, бажано, вголос. Якщо ви поринете в дію з повною увагою, то через пару хвилин такої практики виявите, що не тільки поганих – взагалі ніяких думок не залишилося. І з цим оновленим станом вже можна приступати до повсякденних справах.

Позбавтеся від вигоди бути нещасною. Переживання негативу – це пасивна позиція, у якої є певні бонуси. Коли людина відчуває проблеми зі здоров'ям, особистим життям, роботою, він може розраховувати на жалість, допомогу, увагу оточуючих, люди навіть можуть відчувати перед ним провину, якщо самі нічим подібним не страждають. Але найголовніше, поки вас жаліють, можна продовжувати думати про своєму нещасному стані. Проблема ж полягає в тому, що якщо ви нічого не зробите, ваше життя не зміниться. Просто рано чи пізно вас втомляться жаліти, і ви залишитеся наодинці зі своїм вантажем. Активна життєва позиція, на відміну від переживань поганих думок, вимагає зусиль, але тільки вона може дати результат.

Знайдіть джерело проблеми. Як правило, він закладений в глибокому дитинстві і відбувається з методів виховання, які застосовували ваші батьки. Наприклад, якщо вас часто дорікали за поведінку, а для підкріплення слів говорили «он дядько (тітка) на тебе дивиться і дивується, який неслухняний дитина», то правильно щеплений страх суспільного осуду в майбутньому може зіграти злий жарт.

Пам'ятайте, що тут і зараз ви не «недостатньо гарна», а така, яка є. У вас є одна душа, одне тіло і тільки один шанс прожити це життя. Чи варто витрачати її на нескінченні переживання або вже, нарешті, внести зміни - нехай це буде вашим особистим вибором.

http://iwomans.com.ua/cikavenke/zvidki-berutsja-pogani-dumki-i-jak-pozbutisja-vid.html

Змінено користувачем zero
  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Наші думки нас думають

 

Одного разу в одному царстві жив-був один цар – дуже могутній та суворий правитель, який не тільки завоював всі навколишні царства, (заодно тамтешніх царів перетворивши на рабів), а і своїх підданих тримав у постійному страху та покорі. Одним словом був наш правитель справжнім тираном-диктатором, і як кожен порядний тиран він мав чимало різних комплексів, себто тарганів в голові. А самий поширений комплекс у таких людей –це, звісно, манія величі, тож себе він рахував самим великим повелителем, господарем всього на світі. Але тут раптом до тиранічних вух нашого царя-диктатора дійшли чутки, що десь в навколишніх лісах поселився один великий просвітлений мудрець. Ця звістка одразу дуже роздратувала царя: «Як то ще когось, окрім мене любимого посміли назвати великим!?». І ось вже цар разом із своєю чисельною свитою вирушає до лісу, де жив той мудрець. Глибоко вражений його спокійним, життєрадісним, та водночас величним виглядом він питає:

- Як тобі, з першого погляду якомусь нікчемному жебраку, сидячи тут в лісі, у якихось жалюгідних лахміттях вдається зберігати такий щасливий, спокійний та величний вигляд, немов то ти цар, а не я? І чому тебе всі називають великим мудрецем? От я дійсно великий цар, я правлю величезною країною, у мене сильна армія, яка за одним моїм словом любого зітре в порошок, у мене скарбниці повні золота та дорогоцінностей, у мене купа вірних слуг та придворних, які тремтять в страху перед моєю величчю, а що в тобі такого великого?

- О, дуже просто, – відповідає мудрець. – Мені вдалось приручити тих, хто безроздільно владарює над тобою.

- І хто ж безроздільно владарює мною, великим царем?!!! – цар вже не на жарт розлютився.

- Твої думки! – відповів мудрець

- Мої думки?! Хмм, цікаво, – задумався цар. – Тож навчи мене приручити ще й мої думки.

- Гаразд, – погодився мудрець, – приходь до мене через тиждень, але весь цей тиждень, який тебе не буде, постарайся не думати про білу мавпу.

- Не думати про білу мавпу, та що ж може бути легше цього, не думати про якусь білу мавпу, та кому вона взагалі потрібна, та біла мавпа. – розсміявся цар.

Але через тиждень цар явився до мудреця у розпачі:

- Не знаю що мені робити, я цілий тиждень місця собі не знаходжу, все думаю про ту кляту білу мавпу, яка ніяк не хоче виходити із моєї голови. Спершу все ніби було добре, я зайнявся своїми царськими справами, але потім раптом згадав, що треба не думати про білу мавпу. І все, далі стало коїтись просто щось жахливе, чим більше я намагався про неї не думати, тим більше думав саме про цю білу мавпу! Тепер, здається, я божеволію, білі мавпи мені ввижаються усюди, мій палац доверху наповнений білими мавпами, кругом одні білі мавпи, я не їм, не сплю, а тільки думаю про білих мавп. Допоможи мені мудрець, а то я з тебе теж зроблю білу мавпу!!!!!!!

- О, тепер ти, нарешті, зрозумів, що хоч ти і владарюєш величезною країною та мільйонами людей, однак зовсім не владарюєш своїми власними думками, навіть не можеш не думати про якусь білу мавпу. Сідай зі мною, і я навчу тебе, як стати справжнім володарем, володарем передусім над самим собою.

І цар сів з мудрецем та погрузився у медитацію. А надалі став його вірним учнем, а потім і сам перетворився на великого мудреця. Покинув своє царство, свій розкішний палац і сам поселився у лісі. Хоча він і втратив всі свої величезні багатства та армії, зате віднайшов самого себе, а це значно цінніший здобуток, чи не так?

 

http://waking-up.org/psyhologiya-i-psyhoterapiya/nashi-dumki-nas-dumayut/?lang=uk

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

  • 5 weeks later...

Предлагаю прекратить гражданскую войну на этом форуме. Выборы это цивилизованный и демократический процесс смены власти. Не нужно переходить на личности оппонентов, угрожать им и желать смерти. Я хочу конструктива, как в плане критики так и в плане достижений.

Link to comment
Share on other sites

Предлагаю прекратить гражданскую войну на этом форуме. Выборы это цивилизованный и демократический процесс смены власти. Не нужно переходить на личности оппонентов, угрожать им и желать смерти. Я хочу конструктива, как в плане критики так и в плане достижений.

Про це вже давно забули.

Link to comment
Share on other sites

"Только голод и избиение" - дрессировщик кошек Куклачев.

 

ЗА переход на личности и прямые оскорбления: первая доповидь - предупреждение. Вторая доповидь -  ицыг с гвоздями. Пока на неделю.

Link to comment
Share on other sites

 

 


Пока на неделю.

 

Так опять всех забаним на!!! Ну не умеют Вуйка наши юзеры общаться культурно, надо проявлять снисхождение и христианскую терпимость и тогда они покаются и поймут, что неправильно себя вели!

Не забань и не забанен будешь!

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

Тогда нужна общественная дискуссия, каким мы хотим видеть этот форум. Тут ведь проблема не в говне по шторам, а в том, что мы никак не может понять, нравится это людям или нет. Если да, то какое количество форумчан от этого прется, а какому это не по кайфу. И для кого и для чего этот форум дальше держать: Для того, чтобы народ резвился и ни в чем себе не отказывал, либо чтобы цивилизованно делился фактами и мыслями. тогда никакого когнитива. оставим здесь место для массовой драки на куях, ради бога. Скучные типы типа меня просто свалят и станет тут своя, но гармония. Если выпереть грубиянов, будет вероятно пусто, темно, тепло и сыро. Хорошо ли это будет? не знаю. Но обтекать никому не прийдется. Это гарантия.

Link to comment
Share on other sites

Тогда нужна общественная дискуссия, каким мы хотим видеть этот форум. Тут ведь проблема не в говне по шторам, а в том, что мы никак не может понять, нравится это людям или нет. Если да, то какое количество форумчан от этого прется, а какому это не по кайфу. И для кого и для чего этот форум дальше держать: Для того, чтобы народ резвился и ни в чем себе не отказывал, либо чтобы цивилизованно делился фактами и мыслями. тогда никакого когнитива. оставим здесь место для массовой драки на куях, ради бога. Скучные типы типа меня просто свалят и станет тут своя, но гармония. Если выпереть грубиянов, будет вероятно пусто, темно, тепло и сыро. Хорошо ли это будет? не знаю. Но обтекать никому не прийдется. Это гарантия.

 

Вуйко, заигнорь и мир заиграет новыми красками. Я вот Южанина в игнор отправил тока шо -  сразу форум читабельнее стал.  :)

Link to comment
Share on other sites

 

 


Тогда нужна общественная дискуссия, каким мы хотим видеть этот форум. Тут ведь проблема не в говне по шторам, а в том, что мы никак не может понять, нравится это людям или нет.

 

Да я бы тоже хотел видеть его мега интеллектуальным и культурным, но многолетняя практика показывает, что это нереально. Если конечно оставит 5 человек то может и выйдет, только писать они будут редко и мало и форум умрёт.

"Запекли баталии" были всегда и везде и от этого не уйти, конечно нужно пытаться осуществлять разумную селекцию, но как мне кажется она должна касаться только откровенных ботов и неадекватов, всё остальное было есть и будет к сожалению.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Грустно. Выходит человеки есть бидло, которому обосрать ближнего есть удовольствие, от которого они не в силах оказаться и даже больше, только ради этого на форум и ходят. Запрети обезьяне кидаться говном и весело при этом хохотать и она уйдет в другой лес. А этот опустеет и будет скушен и тих. Я давно говорил. ПОра нахер слать эти виртуальные общения. Никакой пользы от них .Мне по-крайней мере.

Link to comment
Share on other sites

Грустно. Выходит человеки есть бидло, которому обосрать ближнего есть удовольствие, от которого они не в силах оказаться и даже больше, только ради этого на форум и ходят. Запрети обезьяне кидаться говном и весело при этом хохотать и она уйдет в другой лес. А этот опустеет и будет скушен и тих. Я давно говорил. ПОра нахер слать эти виртуальные общения. Никакой пользы от них .Мне по-крайней мере.

 

Для тебя это ткровение, что встречаются такие индивидуумы? В интернете, тем более

Link to comment
Share on other sites

Грустно. Выходит человеки есть бидло, которому обосрать ближнего есть удовольствие, от которого они не в силах оказаться и даже больше, только ради этого на форум и ходят. Запрети обезьяне кидаться говном и весело при этом хохотать и она уйдет в другой лес. А этот опустеет и будет скушен и тих. Я давно говорил. ПОра нахер слать эти виртуальные общения. Никакой пользы от них .Мне по-крайней мере.

 

Ну Вуйко, как на меня то ты неправ, человеки они во первых разные, во вторых человек слаб, а в третьих в сети неадекватов более чем достаточно и тут особо вариантов нет, но есть в принципе бонус, достаточно часто попадаются интересные собеседники с которыми всегда прикольно обменятся мнениями по тем или иным вопросам, ну и опять же не всегда есть возможность в реале поговорить о каких то вещах, так что не стоит так пессимистично смотреть на это.

Просто нужно выбирать, то что тебе тут нужно из того что есть, хотя в принципе в жизни ведь тоже так.

Link to comment
Share on other sites

Вот взять например Редиса, на первый взгляд уёбок и ни чего более (при чём это уже очень давно было ясно), а с другой стороны у человека явная дырка в башне и он по всей видимости нуждается в каком то общении, а иначе совсем пропадёт, ну и как его лишить этого?

Link to comment
Share on other sites

нет. я наслышан об их существовании. Отсюда мой воприс: нужны нормальному обществу говнюки или нет? Или это самое общество интересно исключительно  благодаря наличию бросателей карбида в уличный сортир. А без них тут будет снулая серость и сухая Крымская земля.? Тогда ФОма был прав в начале года, вопрошая, нужен ли этот форум еще на год. Выходит что нахер не нужен если тлоько вонью славен.

Link to comment
Share on other sites

нет. я наслышан об их существовании. Отсюда мой воприс: нужны нормальному обществу говнюки или нет? Или это самое общество интересно исключительно  благодаря наличию бросателей карбида в уличный сортир. А без них тут будет снулая серость и сухая Крымская земля.? Тогда ФОма был прав в начале года, вопрошая, нужен ли этот форум еще на год. Выходит что нахер не нужен если тлоько вонью славен.

 

Дык тут вонь разводят два залетных юзера, всего лишь. Заигнорь,  и всего делов. Не будь таким перфекционистом. Идеал все равно недостижим  :D

Link to comment
Share on other sites

Эти двое создают тенденцию и остальные теряют контроль. Типа теории разбитых окон:) Думаю, я нашел простое и САЛОмоновое решение. Срачу быть. Нет жалоб - нет проблемы. Реагировать,только на доповиди. Первая подтвержденная - предупреждение. Вторая  - Бан на три дня. Третья - на неделю. 

Мне кажется это - компромисс.

Link to comment
Share on other sites

 

 


Отсюда мой воприс: нужны нормальному обществу говнюки или нет?

 

Нормальное общество это фата моргана, мираж другими словами общество оно всегда разное, и например среди высоко-интеллектуальной интеллигенции процент говнюков как правило выше, чем среди сапожников, об этом кстати не раз говорили сами представители бомонда, так что куда не кинь всюду клин, человечество веками бьётся над этой проблемой но увы...

 

 

 


Выходит что нахер не нужен если тлоько вонью славен.

 

Ты утрируешь, как на меня сейчас тут есть что почитать.. 

Link to comment
Share on other sites

Вторая  - Бан на три дня. Третья - на неделю. 

 

Давай первый на день, второй на три, а следующий на неделю? Прояви человеколюбие...

ЗЫ. Вуйко, а ты можешь маджести право ветки открывать вернуть?

 

Излишнее Человеколюбие сильно размывает пристиж правосудия и уменьшает веру в способность властей поддерживать порядок  среди законопослушных граждан. 

 

Надо у Фомы спросить. что я могу делать кроме чтения доповидей и чистки сортиров от говна веток от спама

Link to comment
Share on other sites

В Торонто самая начитаная прослойка населения -  местные бомжи. Они не тратят время на участие в жизни социального общества, не ограничены его стандартами и не тратят время на зарабатывание денег на хлеб насущный. У них масса времени и большой процент бомжей тратит непозволительное для простого гражданина время на чтение. Зимой холодной, когда не улице не полежишь демонстративно. Даже люки теплые не помогают бомжи целыми днями сидят в теплых городских библиотеках и угадайте с трех раз, чем они там занимаются:)

Link to comment
Share on other sites

 

 


Даже люки теплые не помогают бомжи целыми днями сидят в теплых городских библиотеках и угадайте с трех раз, чем они там занимаются

 

Так у нас на форуме они тоже читают, почему я и говорю, что мы несём светлую миссию!!!

Link to comment
Share on other sites

Даже люки теплые не помогают бомжи целыми днями сидят в теплых городских библиотеках и угадайте с трех раз, чем они там занимаются

Інтрига! Розказуй, пан Вуйко!

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...