Citizen UA Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 (змінено) Грунтовне дослідження, що є так звана зе-команда нового уряду рефорамторів, і до яких чергових "реформ" вони нас готують Ярослав Вішталюк3 год · Днями минуло якраз чотири місяці «нового президента» і місяць «нового парламенту» та «нового кабміну». Може хто і не помітив, але ці чотири місяці ми живемо в абсолютно іншій країні. В цій країні тепер відсутні знамениті «харошиє новості» і «пабєди» - останні підбірки з «нашими перемогами», які так любили постити лємбєрги, бігдани і хельгішарпи, вийшли в квітні 2019 року (що зайвий раз чудово довело рівень правдивості тверджень «ми не порохоботи, ми україноботи, ми не за Порошенка, ми просто за Україну»). З моменту другого туру президентських виборів в країні перестали відкриватися «сотні заводів» і прокладатися «тисячі кілометрів доріг» (знаменита «карта нових підприємств» перестала оновлюватися в червні), в ній вже майже розпалась гола, боса, голодна і позбавлена гуртожитків та зброї армія (Бірюков, Марченко, Йаровая та інші), в ній «мінські угоди» чомусь раптом стали не «видатною дипломатичною перемогою Порошенка», а державною зрадою Зеленського. В цій країні показники економічного зростання тепер «малюють», гривня укріплюється і «це погано», успішні до цього п’ять років ОВДП якось раптово стали «фінансовою пірамідою», яка «скоро поховає під собою країну», іноземні інвестиції тепер виключно «спекулятивні», Станицю Луганську давно «здали» і «там тепер ДНР», землю раптом стало категорично «не можна продавати» з цілої низки важливих причин, РРО не можна вводити через погані справи у бізнесу, музичні інструменти для президентського музичного полку купувати і ставити на посади друзів і кумів раптом стало моветоном, зненацька з’явилось ще не так давно 100500 разів висміяне «зубожіння народу» і почали поширюватися дописи про ціну на картоплю і крупи, з в’язниць когось поганого «неочікувано» і тільки зараз почали випускати і взагалі «все пропало»©. Моментально прибічниками Порошенка було видалено з пам’яті, що ще не так давно зростання ОВДП (з червня 2014 по травень 2019 в 2.5 рази) оголошувалось доказом високого рівня довіри інвесторів до української влади, мінським угодам і формулі Штайнмаєра «не було альтернативи», відведення військ в Золотому в 2016 році було «видатною перемогою України в справі доведення свого прагнення до миру» і одночасно «хитрим планом довести світовій спільноті, що агресор не дотримується угод», укріплення курсу національної валюти в 2015-2018 роках – рішучим здобутком Гонтарєвої на ниві голови НБУ, землю «не продають тільки в Північній Кореї» і тому її негайно треба було почати продавати без будь-якої підготовки, РРО «мають навіть бабці на іспанському базарі», тому їх треба було негайно вводити, бо «клятий нарід не платить податки», а кум в кріслі генпрокурора був «гарантією виконання всіх рішучих реформ, замислених ПАПою» і «грозою сепаратистів», яких на волю випускали виключно тільки «недореформовані суди». «Двоєдумство» воістину радянського рівня розмаху. А найголовніше – це, звісно, «суцільні непрофесіонали і дилетанти», яких «понабирали в кабмін замість професіоналів Гройсмана, який, звісно, падлюка, бо в останній момент не підтримав ПАПу, але все одно геніальний реформатор-профі».Хто ж прийшов у склад Кабміну? Прем’єр-міністр – Олексій Гончарук, наймолодший в історії України прем’єр. Прийшов в політику в 2014 зі сфери юридичного обслуговування забудов в професійному плані та зі сфери боротьби з постраждалими від нечесних забудовників в громадському (в останньому співпрацював з фондом «Відродження» Сороса). Був радником міністрів екології та економіки в урядах Порошенка. Можливо він мало кому відомий з тих, хто не надто стежив за українською політикою, проте саме він з 2015 року і до обрання в прем’єри очолював BRDO (Офіс ефективного регулювання) – створену де-юре Абрамавічюсом (а де-факто «контролерами» з ЄС) структуру, яка мала виконувати при Порошенку законотворчу, дорадчу і контролюючу діяльність щодо «реформування України». З 2016 BRDO перетворився на порожнє місце, бо Порошенко почав «будувати Україну» для себе, а не для «міжнародних радників», але в подальшому ця абревіатура буде ще не раз мною згадана, бо цей «офіс» в результаті втрати влади Порошенком фактично і став новим кабміном. Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – Дмитро Кулеба, син Івана Кулеби: обидва – і батько, і син – кадрові дипломати. Батько зараз працює послом в Казахстані, призначений туди Порошенком в 2018 році. Син до 2013 року працював в апараті МЗС, потім пішов в громадську роботу в структурі «Фонду культурної дипломатії» (хто фінансує цей фонд його співробітники за вісім років так і не спромоглися розмістити у себе на сайті, однак рік його відкриття – 2011, рік початку «євроатлантичних прагнень» Януковича – наводить на певні підозри). В 2014 колишнього співробітника запросив до себе Клімкін, в 2016 Порошенко призначив його постійним представником України в ПАРЄ. Весь час успішно підтримував «курс влади», відповідаючи за зовнішню політику Порошенка в Раді Європи. Віцепрем'єр-міністр України і новостворений «Міністр цифрової трансформації» – Михайло Федоров, наймолодший міністр в історії України. Найбільш відомий, як керівник виборчої кампанії Зеленського в соцмережах. Не знаю, яким він там був СММщиком – принаймні його особиста сторінка до створення «ЗЕкоманди» більше кількох десятків уподобайок не набирала, та й кейси на сторінці агенції не вражають мільйонними контрактами, але кампанія Зеленського явно була виграна не СММ-технологіями, які не мають впливу десь так відсотків на вісімдесят населення України, а тим, як Порошенко дістав до печінок народ. В цілому типовий «активіст»-кар’єрист – почав ще з інституту, де виграв «Студентську республіку», в інтерв’ю 2012 року заявляв, що до 2018 року стане нардепом і таки майже встиг. Двадцять років тому, коли я був одним з організаторів «Студентської республіки» в своєму місті, я на таких хлопців надивився – ці точно пробиваються до певної межі, не стільки за рахунок професійності чи видатних знань, скільки за рахунок вміння «продати себе» в умовах української псевдодемократії. В 2012 Михайло продавав себе тодішньому меру міста, в 2014 - руху 5.10, в 2019 знайшов більш вигідного клієнта і от тепер пожинає плоди. Федорів - єдиний персонаж в кабміні не з української політики, тож ймовірно довго він в ній і не пробуде – таких «молодих комсомольців» українська влада зазвичай використовує в ролі ширми, а потім «зливає», як це було, наприклад, з лідером так званої «жовтої «Пори» Каськівом в «помаранчеві» часи чи кумом президента Стецем при Порошенку. Міністр у справах ветеранів – Оксана Коляда. При Порошенку тривалий час очолювала прес-відділ Міністерства оборони (і фактично відповідала за весь той потік дезінформації, який лився на українців з вуст речника Лисенка), була заступницею командувача АТО і заступницею міністра в справах ветеранів, тепер піднялась на одну сходинку, а заступником у неї став «дємсокірівєц» Нойнєца Колумбєт – можливо теж згодом до міністра виросте. Міністр внутрішніх справ – Аваков. Додаткових коментарів не потребує, окрім нагадування, що він є єдиним міністром, який переживає на своїй посаді вже третього президента. Міністр енергетики – Олексій Оржель. Співробітник НКРЕКП з часів Ющенка, Оржель перебував ще в листопаді 2014 року на посаді заступника директора департаменту. Проте після зміни першого кабміну Яценюка Порошенко почав перебирати енергетичні потоки на себе – в грудні 2014 НКРЕКП очолив «молодий і рішучий реформатор» Дмитро Вовк (талановита людина – в 20 років ще до закінчення ВНЗ Вовк вже став віце-президентом ICU у Гонтарєвої, а згодом перебрався в керівники російського «Рошену», після втрати влади Порошенком вилетів з України і на сьогодні перебуває в міжнародному розшуку), а Оржель майже одночасно пересів в крісло голови новоствореної «Української асоціації відновлюваної енергетики» і на посаду керівника напрямку «Енергетика» того самого ЄСівського офісу BRDO під керівництвом Гончарука, звідки і пішов в міністри. Міністр закордонних справ – Вадим Пристайко. Кадровий дипломат – працює в МЗС з 1994 року. В активі – Управління зовнішньої політики АП при Кучмі (під керівництвом Медведчука), з грудня 2004 по 2014 – заступником і послом в Канаді, США і знову в Канаді. При Порошенку був керівником дипломатичного апарату і головою місії України при НАТО, відповідав за добір дипломатичних співробітників та зовнішню політику Порошенка на євроатлантичному напрямку. Тепер піднявся до міністра. Міністр інфраструктури – Владислав Криклій. В політику прийшов в 2014 з посади директора компанії, яка володіє сайтом «Кіно-театр». Був спочатку радником Авакова, потім «молодим рішучим реформатором» і «обличчям поліцейської реформи», ліквідовуючи ДАІ і створюючи мережу сервіс-центрів МВС. З крісла керівника головного сервіс-центру і піднявся до міністра. Міністр культури, молоді та спорту – Володимир Бородянський, 15 років незмінний топ-менеджер в медіа-корпорації Пінчука StarLightMedia, лауреат двох премій «Телетріумф» в якості медіа-менеджера. Власне цим все і сказано. Пінчук ще з часів Кучми «провідник» західного впливу певних фінансово-політичних кіл в Україні, і це черговий випадок його діяльності. Ніхто ж не сподівався, що він просто так «форуми» і «конференції» на Заході організовує? Це у нас Пінчука знають як олігарха і зятя Кучми, а там це респектабельний бізнесмен і меценат. Міністр оборони – Андрій Загороднюк. Як і багато топ-чиновників за 28 років незалежності України – спадковий номенклатурник. Його батько, Павло Загороднюк, зустрів незалежність комсоргом, а тепер він є одним з «геологічних олігархів», в якості якого колись був радником Азарова. Як і всі представники «другого покоління» комсомольців, які колись «роздержавлювали» Україну – має висококласну оксфордську освіту, бізнес із західними партнерами, а з 2014 – ще й імідж волонтера. Простий такий український «селфмейдмен», якого люблять ставити в приклад «клятому лінивому народу». При Порошенку Загороднюк з 2015 року очолював «офіс реформ» Міністерства оборони (такий собі мілітарний аналог BRDO), тепер піднявся до офіційної посади. Міністр освіти – Ганна Новосад. На стипендію Фонду Сороса закінчила Університет Маастрихта в Нідерландах, за допомогою парламенту Канади проходила стажування в Іспанії. В Міністерстві освіти з березня 2014 року – спочатку радником міністра, потім – керівник управління, директор департаменту євроінтеграції, тепер - міністр. Міністр охорони здоров’я – Зоряна Скалецька. Випускниця і згодом заступниця декана Києво-Могилянської Академії. Член громадської ради при МОЗ України з 2007 року, при Януковичі очолювала комісію з реформування МОЗ, при Порошенку стала головним експертом в медичному напрямку «Реанімаційного пакету реформ» - ще одній структурі від ЄС і Сороса на кшталт BRDO. Саме ця структура відповідає за абсолютну більшість так званих «реформ» при Порошенку – від набуїнів до позорро, на що і пішла частина тих самих «мільярдів ЄС», про які не так давно згадували в ЗМІ через «україногейт». Міністр розвитку громад і територій – Альона Бабак, народний депутат від «Самопомочі» в попередньому скликанні. Також грантоотримувач-стипендіат програми Держдепу, за якою навчалася в Вірджинському університеті (з тієї ж програми вийшли Пивоварський, Войціцька і Квіташвілі). В попередньому парламенті була заступником голови комісії ВР з ЖКГ та містобудування, до того – директором і співзасновником «Інституту місцевого розвитку» - ще однієї організації, яка з 2004 року активно проїдала закордонні гранти, котрі надавали ЄБРР, Єврокомісія та USAID. Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - Тимофій Милованов. Унікальний персонаж, який вже неодноразово згадувався в попередні роки в зв’язку зі своїми вельми неоднозначними коментарями. Співзасновник надзвичайно…гм… лояльного до попередньої влади «аналітичного» сайту VoxUkraine, Мілованов з 2016 року трудився на нелегкій ниві члена ради НБУ під керівництвом Гонтарєвої. Власне з нього він відразу і перебрався до крісла міністра економіки, до якого приєднали міністерство аграрної політики, з чого випливають цілком логічні висновки щодо долі мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.Міністр соціальної політики - Юлія Соколовська. З посади керівника управління в КМДА в 2014 Соколовська потрапила на керівника департаменту Міністерства економіки, в 2015 – керівника департаменту Міністерства фінансів, а в 2017 – керівника департаменту Секретаріату Кабінету міністрів. Тепер просто чергове підвищення. Міністр фінансів - Оксана Маркарова. Власне, була міністром фінансів і при Порошенку, що тут ще додавати. Ще одна випускниця Могилянки і стипендіатка закордонних грантів – навчалась в університеті Ілінойса. До призначення в червні 2018 на міністра була чотири роки заступником міністра фінансів. Міністр юстиції - Денис Малюська. Ще один член того самого BRDO, з 2010 року «консультант» від Світового банку при уряді України. Тепер перейшов від консультацій до керування. Міністр Кабінету Міністрів - Дмитро Дубілєт, син колишнього голови правління «Приватбанку». В банку відповідав за ІТ, після націоналізації організував свій «електронний банк» monobank, вів проект iGov. З такою сімейною історією не дивно, що має за спиною освіту в Німеччині, Великобританії і США. Тепер - «міністр без портфеля» при уряді, де, вочевидь, буде коригувати створення тієї самої «держави в смартфоні».І що ж ми бачимо в цьому «наборі технократів»? Якісь невідомі до цього порохоботам обличчя? Та ні - бачимо те, про що я писав в нещодавньому дописі за мотивами 60% підрахованих на виборах голосів – що влада, яка прийде на зміну Порошенку, буде «владою Порошенка з проведеною «західними партнерами» роботою над помилками». В кабміні ми бачимо всі ті самі давно знайомі персони– заступники міністрів, «радники», «консультанти» і навіть міністри попередньої влади, більшість з яких займались цим «консультуванням» і «реформуванням» ще з Януковича, а деякі – з часів Ющенка. Зараз порохоботи волають, що це «уряд дилетантів» - але ще півроку тому всі ці люди були для них «рішучими реформаторами із західною освітою», на яких «клятому народу» треба було дивитися, брати приклад і мовчати з критикою. І так – те, що я кажу про «роботу над помилками» не означає, що ці помилки ми і «західні партнери» бачимо однаково. Цю команду «консультантів» поставили не виправляти напрямок роботи, заданий ще при ПАПі, а прискорити та активізувати його на всіх напрямках, де Порошенко гальмував через інтереси свої та свого оточення. І ні – ці люди прийшли не будувати нам тут «нову омріяну Україну» на кшталт «сучасної Польщі, тільки української». Вони не будуть тут «воювати за мову», розбудовувати «конкурентну економіку», «виводити Україну в лідери» чи якось ще відстоювати «національні інтереси» в тому значенні, в якому їх бачать ті 10-15% громадян, які називають себе патріотами. Вони будуть відстоювати глобальні інтереси в тому значенні, в якому їх бачить ЄС, а місцеві інтереси їх будуть цікавити тільки в межах узгодження з глобальними. Власне, як це і було перші два роки при Ющенку, перший рік при Януковичі і перші три роки при Порошенку, після чого кожен з них починав «будувати країну по-своєму», лишаючи «західним консультантам» лише слова без реальних дій. Схоже тепер «західним партнерам» це все набридло і вони вирішили діяти без посередників з числа пострадянської номенклатурної еліти, яка правила нами всі роки незалежності, а дати важелі в руки своїм безпосереднім ставленикам. І тому так – вони доведуть до кінця мінські угоди (звісно якщо окупант захоче, а я не бачу причин, чому б йому цього не хотілось зробити), дадуть «ОРДЛО» (і не лише їм, а й усім, хто забажає) «право мовного самовизначення», доруйнують радянську адміністративно-територіальну вертикаль під виглядом «децентралізації», доб’ють рештки радянської системи охорони здоров’я і дозволять торгувати землею. І ні – їх при цьому не будуть хвилювати питання подальшої повзучої русифікації, проблеми глухих сіл за 300 км від найближчого «опорного шпиталю», неофеодали на місцях, які отримають в свої руки мільярди місцевих бюджетів, чи навіть олігархи – олігархи є і в ЄС, особливо в нових членах зі Східної Європи, і Брюссель вони не турбують - аби тільки не заривались сильно і нехай собі далі не бідують. І ні - це не тому, що вони злі, українофоби, «агенти кремля» чи ще щось. Скільки б не верещали порохоботи, що це «команда дилетантів, а ми за ЄС» оцей кабмін – і є ЄС в чистому вигляді, настільки максимальний, наскільки його можна собі уявити в Україні в межах закону, бо далі вже хіба що пряме правління внаслідок іноземної окупації. Їм просто байдуже до цих речей. У них є чіткі глобальні задачі – мирний спокій на кордонах ЄС без стрілянини і танкових колон по газогонам, врівноважений економічний стан, який запобігає хвилям біженців, нелегальній міграції та економічному колапсу, стабільні і чітко визначені поставки певного переліку товарів, відповідність євростандартам і єврозаконодавству, передбачувана державна політика. Все інше їх просто не хвилює. Всі ті, хто виходив на Майдан не для повалення олігархічного паханату, знищення неофеодальної пострадянської системи, усунення від влади номенклатурної «еліти» та встановлення тут влади, яка б дотримувалась національних інтересів, а задля «кружевних трусиків і ЄС», мають бути задоволені – це і є той ЄС, в який вони так хотіли. Хто думав, що ЄС – це кав’ярні Праги і магазини Парижа, а не визнання Косово і «Вашингтонські угоди», Берлусконі і Земан, європротоколи на 500 сторінок на кожен чих та єдині правила для давно вже успішних країн і тих, котрі тільки вигреблись з комуністичного рабства – ну так хто ж вам винен, що ви не читали «текст дрібним шрифтом». "Європа" для таких країн, як Україна чи Боснія, йде саме в комплекті з «федералізацією» на європейських умовах і ніяк інакше. ЄС послідовно з моменту свого існування будує «Європу від Лісабона до Владівостока» й інакше, аніж отак, Брюссель її не побудує, тому хто хотів «в ЄС» - той повинен прийняти ці правила гри. А хто не хотів – ну так «президент миру», коли в 2014 році між розбудовою національних інтересів та «євроінтеграцією» на умовах «євродиректорів» Меркель і Олланда обрав «євроінтеграцію», не залишив нам жодного вибору: або виконання умов, або «примус до миру» російськими танками – причому окупант, як і в Грузії, виступає не стільки з власних інтересів, скільки «збройною силою на захист спільних інтересів ЄС і РФ», спрямованою на «руйнівний регіональний націоналізм» дрібних держав в зоні спільного впливу. Норвезький серіал «Окупація», де Норвегію, яка вирішила діяти за власним планом і тому з волі ЄС була піддана агресії росії, щоб свої власні інтереси Брюссель захистив з «чистими руками», який я перекладав – він саме про це, а не про «героїчний опір норвезького народу», якщо хто не зрозумів. Змінено 3 жовтня, 2019 користувачем Citizen UA 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість Хома Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 TL; DR. Ви зробили це разом! Link to comment Share on other sites More sharing options...
Citizen UA Опубліковано 3 жовтня, 2019 Автор Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 (змінено) TL; DR. Ви зробили це разом! Текст хоч спочатку прочитай, папуга Змінено 3 жовтня, 2019 користувачем Citizen UA Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість Хома Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Текст хоч спочатку прочитай, папуга Загугли що означає TL DR, шановний! Link to comment Share on other sites More sharing options...
Citizen UA Опубліковано 3 жовтня, 2019 Автор Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Загугли що означає TL DR, шановний! Я знаю, що воно означає. Ти стаєш нудним, шопиздець Link to comment Share on other sites More sharing options...
Citizen UA Опубліковано 3 жовтня, 2019 Автор Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 (змінено) Ну, і на додачу, якщо у когось ще лишилися питання, свіжачок від упоротого довбойоба Гетьманцева З метою боротьби з використанням спрощеної системи оподаткування для мінімізації податків при виплаті заробітних плат в Україні можуть заборонити фізичним особам-підприємцям надавати послуги. ФОПам можуть дозволити лише торгувати та займатися виробництвом. Про це повідомив голова податкового комітету Верховної Ради, депутат від партії «Слуга народу» Данило Гетманцев в інтерв’ю «РБК-Україна».«Зрозуміло, що є нюанс з ухиленням від податків при виплаті зарплат через ФОП. Але якщо поєднати ці речі (підняття порогу максимального доходу для того, щоб мати право працювати на спрощеній системі оподаткування — ред.), щоб це не можна було використовувати ФОП при виплаті зарплат, наприклад, прибрати послуги, залишити тільки торгівлю і виробництво, то я не бачу проблем для держави в цьому», — заявив Гетманцев. Змінено 3 жовтня, 2019 користувачем Citizen UA Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість Хома Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 свіжачок від упоротого довбойоба ГетьманцеваЯ вибачаюсь, а він часом не з зебілів? Чи таки з кнурятника? Я знаю, що воно означає. Ти стаєш нудним, шопиздецьСтаріємо усі, пан Сітізен. Ви он давно стали таким Link to comment Share on other sites More sharing options...
tom_cat Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 З метою боротьби з використанням спрощеної системи оподаткування для мінімізації податків при виплаті заробітних плат в Україні можуть заборонити фізичним особам-підприємцям надавати послуги. ФОПам можуть дозволити лише торгувати та займатися виробництвом. Бггг! Уявляю собі перукарок і чоботарів на загальній системі! До речі. Послугам, особливо тим, які не вимагають складного обладнання - найлегше повністю піти в тінь. Link to comment Share on other sites More sharing options...
KIT Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Бггг! Уявляю собі перукарок і чоботарів на загальній системі! До речі. Послугам, особливо тим, які не вимагають складного обладнання - найлегше повністю піти в тінь.А бені хто компенсацію платитеме? Link to comment Share on other sites More sharing options...
tom_cat Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Та тут не в Бені справа. Нові хочуть якось припинити мінімізацію через ФОП, але біда в тому, що невідомо як відрізнити "чесного" ФОП від "ФОП"-мінімізатора. Ну і приймемо до уваги, що це Україна, де люди звикли виживати наперекір владі і зуміють викрутити собі на користь навить безвихідну ситуацію... Тут потрібно глибоко зануритися в тему і скурпульозно виписувати весь новий податковий кодекс, щоб вирішити цю проблему... А рішення потрібні вже зараз, наповнення бюджету зупинити не можна. Я б на їх місці цей рік ще жила по старому законодавстві і, замість сирими законами тушити пожежу, за рік підготовила нове податкове законодавство, де всі ці моменти враховані. 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Agh Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Я б на їх місці цей рік ще жила по старому законодавстві і, замість сирими законами тушити пожежу, за рік підготовила нове податкове законодавство, де всі ці моменти враховані.Так і заплановано:Урядові рішення щодо податкової реформи планують ухвалити весною 2020 року, а запровадити нову податкову систему планують з 1 січня 2021 року. До 1 липня 2020 планується прийняти новий Податковий кодекс. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Euro Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Шкода тільки, що воно так планується не через ретельну фахову підготовку, а через відсутність професійних кадрів і бачення. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Citizen UA Опубліковано 3 жовтня, 2019 Автор Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Оті всі плани зелених реформаторів на півроку-рік-п'ять лайна варті. Ба з таким рівнем агресивної некомпетентності для них і півроку завеликий термін. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість Хома Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Оті всі плани зелених реформаторів на півроку-рік-п'ять лайна варті. Ба з таким рівнем агресивної некомпетентності для них і півроку завеликий термін.Головне що ви у урну всунули усі разом. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Citizen UA Опубліковано 3 жовтня, 2019 Автор Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Головне що ви у урну всунули усі разом. Так. Підра пішов нахуй. Владу, що обісралася, потрібно міняти на виборах. Done 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
convex Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Так. Підра пішов нахуй. Владу, що обісралася, потрібно міняти на виборах. Done На ту, що вже прийшла обісрана. Кмітливо... Link to comment Share on other sites More sharing options...
convex Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 "Я не винен, мене Пєця змусив голосувати за будь-кого іншого, хоч би й за Путіна..." Link to comment Share on other sites More sharing options...
convex Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Нема такої речі - голосування проти. Голосування завжди за когось, бо комусь влада таки дістанеться, і треба думати, кому. Все інше - дитячі відмазки... Link to comment Share on other sites More sharing options...
Citizen UA Опубліковано 3 жовтня, 2019 Автор Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 На ту, що вже прийшла обісрана. Кмітливо... Дивна логіка. Тобто, потрібно було вдруге обрати ту ж саму обісрану по вуха владу, і сподіватися на протилежний результат впродовж другого терміну? 3 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість Хома Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Так. Підра пішов нахуй. Владу, що обісралася, потрібно міняти на виборах. DoneОт Зебіл вже обісрався. Що далі? А нічого, смокчуть зебіли у Бєні і готуються до Хуйла. Дивна логіка. Тобто, потрібно було вдруге обрати ту ж саму обісрану по вуха владу, і сподіватися на протилежний результат впродовж другого терміну? Так можно було голосувати тоді зажиддя, наприклад. А шо? Link to comment Share on other sites More sharing options...
Citizen UA Опубліковано 3 жовтня, 2019 Автор Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 От Зебіл вже обісрався. Що далі? А нічого, смокчуть зебіли у Бєні і готуються до Хуйла. Пропонуєш смоктати ще 5 років у Рошена? Велкам в Україну, і смачного Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість Хома Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 @Citizen UA, бачу ти не проти смоктати у Хуйла. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Citizen UA Опубліковано 3 жовтня, 2019 Автор Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 @Citizen UA, бачу ти не проти смоктати у Хуйла. Там до Хуйла черга стоїть. З Підрою в голові колони Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість Хома Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Кому що а зебілам кнур болить! Link to comment Share on other sites More sharing options...
Euro Опубліковано 3 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 3 жовтня, 2019 Дивна логіка. Тобто, потрібно було вдруге обрати ту ж саму обісрану по вуха владу, і сподіватися на протилежний результат впродовж другого терміну? Нам наполегливо втовкмачують - не завжди можна голосувати! Тут була колись дискусія про те, що опоненти соєпикого "не вміють влогіку". Тобто, мислять, як отой загнівающій Захід з його тупою вірою: вибори це є етапи демократичного відбору. Але тільки так розвинений світ поступово позбувався хоча б найгіршого лайна і у наслідку досяг теперішнього процвітання. З усіма його недоліками, але ж кращого ніде нема.До речі, саме ідея противсіхства у 2010 році кинула нас під зека, окупацію і війну. Link to comment Share on other sites More sharing options...
KIT Опубліковано 4 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 4 жовтня, 2019 Нам наполегливо втовкмачують - не завжди можна голосувати! Тут була колись дискусія про те, що опоненти соєпикого "не вміють влогіку". Тобто, мислять, як отой загнівающій Захід з його тупою вірою: вибори це є етапи демократичного відбору. Але тільки так розвинений світ поступово позбувався хоча б найгіршого лайна і у наслідку досяг теперішнього процвітання. З усіма його недоліками, але ж кращого ніде нема.До речі, саме ідея противсіхства у 2010 році кинула нас під зека, окупацію і війну.Аби жулька не відмінила графу "не підтримую жожного кандидата" можливо й стала би презом. А при виборі між сортами лайна вибрали зека. Потім довелося його позбуватися. Я не впевнений, що її вдалося б позбутися. Потрібно повернути графу проти всіх. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Euro Опубліковано 4 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 4 жовтня, 2019 (змінено) Звичайно, найгірший сорт лайна в нас жулька на думку потрохні та противсіхства. Була, є і буде. Найбільша небезпека! Бо решту ми однією лівою. Змінено 4 жовтня, 2019 користувачем Euro Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість Хома Опубліковано 4 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 4 жовтня, 2019 Звичайно, найгірший сорт лайна в нас жулька на думку потрохні та противсіхства. Була, є і буде. Найбільша небезпека! Бо решту ми однією лівою.Жуля такий самий сорт лайна як і решта старих комсомольців Link to comment Share on other sites More sharing options...
Euro Опубліковано 4 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 4 жовтня, 2019 Який Юля сорт ми втратили можливість побачити двічі - лише за умови отримання контрольного пакету влади таке можливе. Проте сорти альтернативного лайна ми споживаємо вже 9 років, наслідки відомі. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість Хома Опубліковано 4 жовтня, 2019 Report Share Опубліковано 4 жовтня, 2019 Який Юля сорт ми втратили можливість побачити двічіОдин раз це коли вона ширку з Яником хотіла замутити, а другий це коли хіхікала з Хуйлом і підписала договір на 10 років? Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts