Перейти до змісту

Наукова дискусія про політичну ідентифікацію російськомовних


Dilbert

Recommended Posts

ми ведемо наукову дискусію  :shuffle: намагаємося вивести ідентифікатори 

Если вернуться к старттопику,то следует заметить,что анализ языковой ситуации(выбора и предпочтений) сделан весьма поверхностно.

1.Начнем с себя.В Украине нельзя ставить вопрос об "изучении языка" буквально,потому что украинский язык знаю все поголовно;владеют же в разной степени.

2.Идем дальше.В Латвии,насколько мне известно,русский не де-юре,но чисто по факту является вторым государственным.Уже приводил в пример невозможность устроиться в некоторые фирмы без владения русским.

Если во 2-м пункте что-то напутал,то поправьте - заранее благодарен :)

Link to comment
Share on other sites

так це ж Достоєвський з себе писав! Напозичався у євреїв на свою залежність від карт, а потім понаписува паскудні пасквелі проти євреїв

Чого варто його щоденники почитати

 

Це суто кацапська мулька звинувачувати інших та оточення у своїх пороках, обставини або людей і не брати відповідальність на себе 

 

тому так США з протестанською ідеологією відрізняється від Кацапіі з іх вивихнутим православієм - зовсім інші парадигми

 

ЯК!!! лютеранство та їх філософію взагалі можна було у статті видати за подібну до релігіі російськомовних :fp1:

Зачем смотреть так далеко? Вы прямо на просторах неньки встретите уйму представителей титульной нации,обвиняющих "жидов и кацапов" во всех своих бедах.И о православии можете с ними же поговорить ;) Не удивляйтесь,если беседа окажется достаточно живой :D 

Link to comment
Share on other sites

Сам термін "узкоязичний" в умовах України є вкрай беззмістовним, і, більше того, є даниною кацапській пропагандистській матриці.

Найбільш оптимальним є маркер "кацапоментальний", що фактично є синонімом "українофоба".

 

Дуже багато з тих, кого квасні "українські патріоти" іденттифікують як "узкоязичних", є насправді українофілами, і в мовному питанні також, але перебувають в заручниках як власної, так і соціальної лінгвістичної інерції.

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

Сам термін "узкоязичний" в умовах України є вкрай беззмістовним, і, більше того, є даниною кацапській пропагандистській матриці.

Найбільш оптимальним є маркер "кацапоментальний", що фактично є синонімом "українофоба".

 

Дуже багато з тих, кого квасні "українські патріоти" іденттифікують як "узкоязичних", є насправді українофілами, і в мовному питанні також, але перебувають в заручниках як власної, так і соціальної лінгвістичної інерції.

Уважаемый,прочтите свой пост еще раз: первая часть противоречит второй.

Link to comment
Share on other sites

Уважаемый,прочтите свой пост еще раз: первая часть противоречит второй.

 

 

Немає протиріч, Але оскільки ти є кацапоментальним фріком, то в тебе і відповідні проблеми з логікою.

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

 

 


Сам термін "узкоязичний" в умовах України є вкрай беззмістовним, і, більше того, є даниною кацапській пропагандистській матриці. Найбільш оптимальним є маркер "кацапоментальний", що фактично є синонімом "українофоба".   Дуже багато з тих, кого квасні "українські патріоти" іденттифікують як "узкоязичних", є насправді українофілами, і в мовному питанні також, але перебувають в заручниках як власної, так і соціальної лінгвістичної інерції.

Абсолютно точно. Власне, слабке місце українського патріотизму в тому, що не вироблено зручного інструменту швидкої ідентифікації ментальності співбесідника.

  • Upvote 4
Link to comment
Share on other sites

Абсолютно точно. Власне, слабке місце українського патріотизму в тому, що не вироблено зручного інструменту швидкої ідентифікації ментальності співбесідника.

 

Українському патріотизму загалом не притаманна інтелектуальність. І дійсно, багато "ідей" та "концепцій" є ерзац-продуктом узкого міра. Цьому є пояснення в історичній інерції, яку нам ще належеить зламати.

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

Ми все гадаємо, що українська ситуація унікальна, тому з розумінням ставимося до ідей типу "Український білінгвізм - рідкісний скарб, його треба берегти, не дай Боже, щезне" або "Важко відрізнити українця від росіянина".

 

Насправді у нас БАНАЛЬНА постокупаційна (чи постколоніальна, хоча останнє слово має побічні відтінки змісту) ситуація. У такій були чехи після німців, словаки після угорців і т.д. Тоді теж були люди, які хотіли бути чехами, але погано говорили чеською, хоча добре німецькою. Відповідно, якщо ідентифікувати їх за володінням мовою на той момент, то треба було б вважати їх німцями. Однак вони вирішили бути чехами і докладали зусилля, щоб освоїти малознайому їм мову предків, історію свого народу, звичаї, те з народного способу життя, що придатне у сучасному їм світі, створити і поширити літературу, витворити і популяризувати чеський міф. Як казав один з них: "Єдиний спосіб бути чехом - це говорити чеською". Природно, жодної економічної чи кар'єрної мотивації ставати чехом не було. Тому інші цього не робили і залишилися німцями з чеським корінням.

 

Отже, ідентифікувати українця треба не тільки за його теперішньою україномовністю, а й за його прагненнями і намірами, але тими, які він ВЖЕ здійснює, а не відкладає до пенсії, а також за його культурою у широкому сенсі  - у якій мірі він успадковує вироблені українцями за віки спосіб життя, інтереси і потреби, погляд на життя, гумор, традиції (за духом, а не формою, йдеться не про дах з соломи) .

  • Upvote 6
Link to comment
Share on other sites

 

 


Отже, ідентифікувати українця треба не тільки за його теперішньою україномовністю, а й за його прагненнями і намірами, але тими, які він ВЖЕ здійснює, а не відкладає до пенсії, а також за його культурою у широкому сенсі  - у якій мірі він успадковує вироблені українцями за віки спосіб життя, інтереси і потреби, погляд на життя, гумор, традиції (за духом, а не формою, йдеться не про дах з соломи) .

Можна погодитися, хоча ІМХО шкала трохи більш гнучка (українець, котрий відкладає - набагато кращий за ментального росіянина; ну й інші випадки можуть бути)

 

 


Насправді у нас БАНАЛЬНА постокупаційна (чи постколоніальна, хоча останнє слово має побічні відтінки змісту) ситуація. У такій були чехи після німців, словаки після угорців і т.д. Тоді теж були люди, які хотіли бути чехами, але погано говорили чеською, хоча добре німецькою. Відповідно, якщо ідентифікувати їх за володінням мовою на той момент, то треба було б вважати їх німцями. Однак вони вирішили бути чехами і докладали зусилля, щоб освоїти малознайому їм мову предків, історію свого народу, звичаї, те з народного способу життя, що придатне у сучасному їм світі, створити і поширити літературу, витворити і популяризувати чеський міф. Як казав один з них: "Єдиний спосіб бути чехом - це говорити чеською". Природно, жодної економічної чи кар'єрної мотивації ставати чехом не було. Тому інші цього не робили і залишилися німцями з чеським корінням.

+1 з поправкою, що вона ще навіть не сто процентів постокупаційна.

Link to comment
Share on other sites

The process of de-Russification also included passing two major laws. The first required all civil servants and service personal to acquire a basic knowledge of Estonian within one to four years after independence. The second stipulated that anyone who was not a citizen or who was descended from those who were not citizens before 1938 had to now apply for Estonian citizenship. However, in order to obtain citizenship, those families who had immigrated to Estonia after the Soviet occupation had to take an oath of loyalty to the Estonian Republic and demonstrate knowledge of the Estonian language.

 

якби мова не була таким важливим маркером, Естонія б не приймала ці 2 закони

 

І написано, що тільки одна мова офіційна - Естонська

 

І мапа надана, де більшість російськомовних 

 

South_Estonian_today.PNG

 

http://www.sras.org/languages_in_conflict_russia_estonia

 

The official language of Estonia is Estonian, a Uralic language which is related to Finnish but unrelated to nearby Russian and Latvianwhich are of Indo-European root.


дядько навіть лінгвістів не спитав про схожість мов :fp1:

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

 

 


ну і з цього всього випливає, що робити в Україні?

 

экономические реформы при сохранении статус кво при едином государственном украинском, тогда лет через 50 процесс спокойно станет необратим.

Link to comment
Share on other sites

экономические реформы при сохранении статус кво при едином государственном украинском, тогда лет через 50 процесс спокойно станет необратим.

Або ішак здохне, або падишах помре...

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Абсолютно точно. Власне, слабке місце українського патріотизму в тому, що не вироблено зручного інструменту швидкої ідентифікації ментальності співбесідника.

І  не  буде  вироблено.  Мало  того,  не  буде  100% -ної  впевненості  у  тій  ідентифікації.  І  у  цьому  найбільша  проблема:  не  у  мові,  а  у  впевненості,  що  цінності  ідентичні.

Змінено користувачем shpylka
Link to comment
Share on other sites

экономические реформы при сохранении статус кво при едином государственном украинском, тогда лет через 50 процесс спокойно станет необратим.

А Вы уверены,что через полвека кто-то вообще будет этим перейматись?
Link to comment
Share on other sites

А Вы уверены,что через полвека кто-то вообще будет этим перейматись?

Гарантовано не буде, бо Україна буде або на 99% українською, або на 99% російською, причому у другому випадку перестане існувати як окрема держава українців. Притому, чим пізніше справа вирішиться, тим це буде більш конфліктно - як з ДиНиРи, яку спершу міг розігнати спецназ, а тепер і танками з артилерією не візьмеш.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Гарантовано не буде, бо Україна буде або на 99% українською, або на 99% російською, причому у другому випадку перестане існувати як окрема держава українців. Притому, чим пізніше справа вирішиться, тим це буде більш конфліктно - як з ДиНиРи, яку спершу міг розігнати спецназ, а тепер і танками з артилерією не візьмеш.

1.Примерно 50/50,как сейчас.Тем более,что русскоязычие не есть антиукраинство.Проблема надумана.

2.Вы о каком спецназе? Который пытаются осудить за расстрел на майдане?

Link to comment
Share on other sites

1.Примерно 50/50,как сейчас.Тем более,что русскоязычие не есть антиукраинство.Проблема надумана.

В цьому є ГОЛОВНА проблема: етнічним росіянам хотілося б залишити Україну як географічне поняття і демократичне державне утворення, яке не прив'язується до жодного етносу і культури. Інакше кажучи, залишити як доконаний факт колонізацію України російським етносом, принаймні на тій більшості території, де агресивна національна політика росіян була успішною. Українці мали б погодитись на мультинаціональну модель - "розслабитися і отримати задоволення".

 

Отже, план закріплення русскоязичія є антиукраїнство.

 

Український підхід - це реасиміляція тих українців, які тяжіють до української мови і культури, і призвичаєння до нормальної європейської ролі національної меншини - частини української нації - тих, хто пов'язує себе з російською чи іншою мовою і культурою. Без поспіху, але невизначеність не може тривати вічно, бо робить нас мішенню.

 

2.Вы о каком спецназе? Который пытаются осудить за расстрел на майдане?

Так, про саме тих злочинців, які сторгувались про індульгенцію, погодившись штурмувати ОДА в Харкові.
Link to comment
Share on other sites

В цьому є ГОЛОВНА проблема: етнічним росіянам хотілося б залишити Україну як географічне поняття і демократичне державне утворення, яке не прив'язується до жодного етносу і культури. Інакше кажучи, залишити як доконаний факт колонізацію України російським етносом, принаймні на тій більшості території, де агресивна національна політика росіян була успішною. Українці мали б погодитись на мультинаціональну модель - "розслабитися і отримати задоволення".

 

Отже, план закріплення русскоязичія є антиукраїнство.

 

Український підхід - це реасиміляція тих українців, які тяжіють до української мови і культури, і призвичаєння до нормальної європейської ролі національної меншини - частини української нації - тих, хто пов'язує себе з російською чи іншою мовою і культурою. Без поспіху, але невизначеність не може тривати вічно, бо робить нас мішенню.

 

Я Вас понимаю и,признаться,чаще всего сталкиваюсь именно с подобным раскладом мыслей.

Дело в том,что Вы не учитываете(или не хотите видеть) тех украинцев,которые от Вас отличаются только тем,что ... говорят по-русски."Колонизация" русскоговорящими остальной части Украины - только Ваша фантазия,поверьте.Не забывайте также,что подобными высказываниями Вы просто отталкиваете от себя потенциальных единомышленников.Уместна ли подобная монополия на патриотизм?

Могу объяснить на личном примере.Мой руссий язык,любовь к русской литературе абсолютно не мешает считать себя украинцем и Украину своей Родиной.Да,я хочу,чтобы Украина и Россия были добрыми соседями,но не одним государством.Ничего не имею против украинского языка,как единого государственного.Но при этом считаю,что у русского,на котором говорит половина страны,должен быть какой-то официальный статус или хотя бы соблюдение ст.10 Конституции Украины,где сказано: "В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України."

Змінено користувачем ingvar
Link to comment
Share on other sites

Я Вас понимаю и,признаться,чаще всего сталкиваюсь именно с подобным раскладом мыслей.

Дело в том,что Вы не учитываете(или не хотите видеть) тех украинцев,которые от Вас отличаются только тем,что ... говорят по-русски."Колонизация" русскоговорящими остальной части Украины - только Ваша фантазия,поверьте.

Тобто вони тут з'явились не після поглинення Гетьманщини Московським царством, і російський уряд не сприяв обрусєнію края і переселенню сюди московитів, щоб, як писала Катерина, українці "обрусели и перестали смотреть, как волк из лесу"? Поширення етносу на території, де він раніше не жив, при сприянні "материнської" держави - це КОЛОНІЗАЦІЯ, незалежно від того, чи приємно це визнавати.

 

Не забывайте также,что подобными высказываниями Вы просто отталкиваете от себя потенциальных единомышленников.Уместна ли подобная монополия на патриотизм?

Росіяни не повинні відштовхувати китайців, бо монополія на сибірський патріотизм - недоречна :)

 

Могу объяснить на личном примере.Мой руссий язык,любовь к русской литературе абсолютно не мешает считать себя украинцем и Украину своей Родиной.

То погодьтесь, нарешті, шо Ви - етнічний росіянин і патріот України. До речі, наступне добре ілюструє, що етнічність таки впливає на політичні погляди і схиляє до ідей, що роблять Україну вразливою перед ДОВІЧНИМ ВОРОГОМ - РОСІЄЮ:

 

Да,я хочу, чтобы Украина и Россия были добрыми соседями,но не одним государством.Ничего не имею против украинского языка,как единого государственного.Но при этом считаю,что у русского,на котором говорит половина страны,должен быть какой-то официальный статус или хотя бы соблюдение ст.10 Конституции Украины,где сказано: "В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України."

Отже, Україна не може собі дбати про свої інтереси, якщо це невигідне для російської мови, російської культури чи, зрештою, ВОРОЖОГО нам російського народу? На це я погодитись не можу.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Я Вас понимаю и,признаться,чаще всего сталкиваюсь именно с подобным раскладом мыслей.

Дело в том,что Вы не учитываете(или не хотите видеть) тех украинцев,которые от Вас отличаются только тем,что ... говорят по-русски."Колонизация" русскоговорящими остальной части Украины - только Ваша фантазия,поверьте.Не забывайте также,что подобными высказываниями Вы просто отталкиваете от себя потенциальных единомышленников.Уместна ли подобная монополия на патриотизм?

Могу объяснить на личном примере.Мой руссий язык,любовь к русской литературе абсолютно не мешает считать себя украинцем и Украину своей Родиной.Да,я хочу,чтобы Украина и Россия были добрыми соседями,но не одним государством.Ничего не имею против украинского языка,как единого государственного.Но при этом считаю,что у русского,на котором говорит половина страны,должен быть какой-то официальный статус или хотя бы соблюдение ст.10 Конституции Украины,где сказано: "В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України."

Очевидно же, что мешает. В противном случае могли бы пожертвовать минутным удобством сейчас (и отказаться от каких либо особенных статусов для русского), ради будущего последующих поколений украинцев. Как это сделал я. Никакого статуса для русского не требую и не буду требовать.

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

Очевидно же, что мешает. В противном случае могли бы пожертвовать минутным удобством сейчас (и отказаться от каких либо особенных статусов для русского), ради будущего последующих поколений украинцев. Как это сделал я. Никакого статуса для русского не требую и не буду требовать.

Это Ваше личное дело.

А что до пользы для будущих поколений украинцев,то это вопрос дискуссионный.

  • Downvote 1
Link to comment
Share on other sites

Тобто вони тут з'явились не після поглинення Гетьманщини Московським царством, і російський уряд не сприяв обрусєнію края і переселенню сюди московитів, щоб, як писала Катерина, українці "обрусели и перестали смотреть, как волк из лесу"? Поширення етносу на території, де він раніше не жив, при сприянні "материнської" держави - це КОЛОНІЗАЦІЯ, незалежно від того, чи приємно це визнавати.

 

Росіяни не повинні відштовхувати китайців, бо монополія на сибірський патріотизм - недоречна :)

 

То погодьтесь, нарешті, шо Ви - етнічний росіянин і патріот України. До речі, наступне добре ілюструє, що етнічність таки впливає на політичні погляди і схиляє до ідей, що роблять Україну вразливою перед ДОВІЧНИМ ВОРОГОМ - РОСІЄЮ:

 

 

Отже, Україна не може собі дбати про свої інтереси, якщо це невигідне для російської мови, російської культури чи, зрештою, ВОРОЖОГО нам російського народу? На це я погодитись не можу.

convex

С Вашего позволения отвечу позже.

 

С уважением.

Змінено користувачем ingvar
Link to comment
Share on other sites

 

 


Мой руссий язык,любовь к русской литературе абсолютно не мешает считать себя украинцем

А  чому  Ви  власне  опираєтесь  на  особисте  сприйняття - Вам  не  мешает.  А  іншим  "мішає"  то  чи  ні,  зокрема  Україні  як  державі?

Чи  "мішало"  би  Ізраїлю,  якби  частина  населення  говорила  б  арабською?  Можете  собі  це  уявити?  Підозріваю,  що  знаю  Вашу  відповідь.  Тому  ставлю  наступне  питання:  А  чьо?

 

І  ще  одне.  Допустимо,  що  Ви  українець  і  українське  Вам  дороге.  Як  на  Вашу  думку  відновити  історичну  справедливість,  щоб  українське  в  Україні  НАРЕШТІ  не  подавлялося,  а  розвивалося?  Щоб  підростаюче  покоління  жило  в  українському  культурному просторі?  Щоб  повсюди  не  звучали  кацапські  матюки?  Щоб  українці  у  своїй  незалежній  державі  могли  дивитися  ТБ  українською  і  у  новорічну  ніч  теж.  Щоб  був  "контент"  український.

То  не  кінець  переліку,  але  спинюся.  Хотілось  би  почути  чи  цьому  мішає,  тобто  звісно  заважає  те,  що  значна  частина  населення  не  може  відірватися  від  орбіти  Рашки? 

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites


×
×
  • Створити...