Перейти до змісту

Наукова дискусія про політичну ідентифікацію російськомовних


Dilbert

Recommended Posts

неа

потому как Ене!да, Кайдашева с!мья, Мисливьк! усм!шки могли быть написаны про моих дедов - прадедов

а Преступление и наказание, Идиот, Москва - Петушки - нет

 

особняком в этом смысле стоИт Гоголь, но то такэ....

"Енеида" про дедов-прадедов? - это круто!

 

Идем дальше.Такая модель семейных отношений,как в "Кайдашевой семье" воистину интернациональна(мусульман выносит за скобки).К сожалению не являюсь самым читающим человеком,но смею предположить существование описания чего-то подобного в литературе многих народов.Тоже самое относится и к другим вышеперечисленым произведениям.

Так что,если есть какие-то границы,то они очень прозрачны.

 

Петербург - Раскольникова, Париж -Гавроша, Лондон - Оливера Твиста ...

Да,есть определенные национальные отличия,но в целом все ситуации достаточно универсальны.

Змінено користувачем ingvar
Link to comment
Share on other sites

"Енеида" про дедов-прадедов? - это круто!

 

Идем дальше.Такая модель семейных отношений,как в "Кайдашевой семье" воистину интернациональна(мусульман выносит за скобки).

Такий гумор, таке становище жінки, і взагалі українська матріархальна модель сім'ї взагалі НЕМОЖЛИВА у росіян. Енеїда з її духом вільнолюбності, гумором і буйним еротизмом теж не має НІЧОГО СПІЛЬНОГО з російською традицією.

 

К сожалению не являюсь самым читающим человеком,но смею предположить существование описания чего-то подобного в литературе многих народов.Тоже самое относится и к другим вышеперечисленым произведениям.

Так что,если есть какие-то границы,то они очень прозрачны.

 

Петербург - Раскольникова, Париж -Гавроша, Лондон - Оливера Твиста ...

Да,есть определенные национальные отличия,но в целом все ситуации достаточно универсальны.

Так можна ігнорувати відмінності між коньяком і самогоном. Основа то універсальна - етиловий спирт і вода.
  • Upvote 7
Link to comment
Share on other sites

Так можна ігнорувати відмінності між коньяком і самогоном. Основа то універсальна - етиловий спирт і вода.

 

Прекрасная аналогия!

 

При етом никакого антагонизхма между самогоном и коньяком нету, а граница есть :о)

  • Upvote 5
Link to comment
Share on other sites

Такий гумор, таке становище жінки, і взагалі українська матріархальна модель сім'ї взагалі НЕМОЖЛИВА у росіян. Енеїда з її духом вільнолюбності, гумором і буйним еротизмом теж не має НІЧОГО СПІЛЬНОГО з російською традицією.

 

Так можна ігнорувати відмінності між коньяком і самогоном. Основа то універсальна - етиловий спирт і вода.

1."Дух свободолюбия",который описан русским офицером?

2.Где Вы в моих постах прочли об "игнорировании отличий"?

 

Впрочем,можно даже не игнорировать отличия между виски и самогоном.Заметьте,не между Сникерсом и Тампаксом.

Link to comment
Share on other sites

У вас уход от дискуссии, как тактика ведения дискуссии.

 

Я вам провел ту самую четкую границу, про которую вы же и говорили.

А вас от этой границы, от такой постановки вопроса, видать, корежит так, что вы ее ни признавать, ни тем более обсуждать не желаете - и петляете на "подмену понятий".

 

Ну, да, здравомыслящему человеку тяжело ассоциировать себя с подлым, беспринципным, агрессивным кодлом, известным миру под названием "русские".

"Русские" есть название этноса,включающий в себя и тех,кого можно назвать и кодлом.К последнему определению можно отнести и многих наших сограждан.
Link to comment
Share on other sites

1."Дух свободолюбия",который описан русским офицером?

Описаний українцем козацького роду. Класифікувати його як руского офіцера, коли йдеться про характер і культурний спадок, настільки ж правильно, як Шевченка вважати рускім поетом і художником, а Булгакова - українцем.

 

2.Где Вы в моих постах прочли об "игнорировании отличий"?

На здоров'я:

 

Так что,если есть какие-то границы,то они очень прозрачны.

 

Петербург - Раскольникова, Париж -Гавроша, Лондон - Оливера Твиста ...

Да,есть определенные национальные отличия,но в целом все ситуации достаточно универсальны.

Ви визнаєте "деякі" національні відмінності, але вважаєте їх несуттєвими, щоб казати, що автори і твори мають виразне національне обличчя.

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

 

 


"Русские" есть название этноса,включающий в себя и тех,кого можно назвать и кодлом.К последнему определению можно отнести и многих наших сограждан.

Безусловно. Некоторые наши сограждане по всем вышеперечисленым признакам являются русскими.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

 

 


"Енеида" про дедов-прадедов? - это круто!

 

Ну нехай "Енеїда" далекувато, а як щодо літератури "розстріляного відродження"? У них точно про дідів-прадідів, і нічого спільного з рузькє літературой.

У Куліша в "Мині Мазайло" взагалі абсолютно актуальні проблеми і персонажі описані. І "фаріонші", і "руськєязичні українці", і про "проляте ге" і навіть про "австрійський генштаб, який українців і укрмову вигадав" -  пройшло 100 років - нічого не змінилось, враження, що кацапи ще по тим "методичкам" шпарять, і аргументи ті ж :pleasant:

  • Upvote 4
Link to comment
Share on other sites

Ага, Україна - це такий безформний контейнер, у якому рузьке етнос має почуватися як дома.

 

Як при тому почуваються аборигени, несуттєво.

 

До речі, чудова частина опису стабільного, нормального стану етнічного росіянина:

 

Владеющий русским языком как родным, основным; говорящий и пишущий на русском языке, по-русски

Треба ще доповнити - врахувати культуру, ототожнення себе з людьми певного етносу, і динаміку - куди рухається людина (від/до інших мов і культур), але основне - згадане.

 

Якщо означення виконується частково, то це - перехідний стан.

  • Upvote 4
Link to comment
Share on other sites

"Енеида" про дедов-прадедов? - это круто!

 

Идем дальше.Такая модель семейных отношений,как в "Кайдашевой семье" воистину интернациональна(мусульман выносит за скобки).К сожалению не являюсь самым читающим человеком,но смею предположить существование описания чего-то подобного в литературе многих народов.Тоже самое относится и к другим вышеперечисленым произведениям.

Так что,если есть какие-то границы,то они очень прозрачны.

 

Петербург - Раскольникова, Париж -Гавроша, Лондон - Оливера Твиста ...

Да,есть определенные национальные отличия,но в целом все ситуации достаточно универсальны.

 

Прызнайцеся, што не чыталі гэтых твораў. Хаця можаце і не прызнавацца - гэта відавочна.

Параўнаць Раскольнікава з Гаўрошам і сцвярджаць, што ўсе сітуацыі дастаткова ўніверсальныя - ну нават не смешна.

  • Upvote 7
Link to comment
Share on other sites

Прызнайцеся, што не чыталі гэтых твораў. Хаця можаце і не прызнавацца - гэта відавочна.

Параўнаць Раскольнікава з Гаўрошам і сцвярджаць, што ўсе сітуацыі дастаткова ўніверсальныя - ну нават не смешна.

 

тихо, ми тут ще не весь попкорн з'їли....

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

отож нам треба змінювати бачення отаких науковців як у першому пості

тому що це конкретно впливає на зовнішню політику США наприклад

 

отаке поверхове сприйняття наприклад українців та мови і російськомовного населення в Україні

Link to comment
Share on other sites

Dilbert, подправь заголовок - не про идентификацию, а про самоидентификацию. А то звучит как вроде выявление. Того и глядишь попадем к Киселеву в сюжет "объевшиеся снигерей бендеровцы пытаются выявить русскоязычных младенцев" :)

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

отож нам треба змінювати бачення отаких науковців як у першому пості

тому що це конкретно впливає на зовнішню політику США наприклад

 

отаке поверхове сприйняття наприклад українців та мови і російськомовного населення в Україні

Могу сказать, что я хоть и русскоязычный, но многое из той "культуры", что сейчас льется из Кремля, и под которую пытаются подвести и русскоязычных украинцев, очень похоже на советскую культуру, к которой у меня с малых лет было много вопросов и непоняток. Я с довольно малых лет не чувствовал эту брехливую "культуру" своей. Она казалась мне немного противоестественной. А сейчас так тем более.

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

Скільки не пишеш, що це справа особистого вибору, а кацапи все чекають, коли бєндєравци прийдуть з штангенциркулями черепи міряти і перевіряти слово "паляниця".
  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

Петербург - Раскольникова, Париж -Гавроша, Лондон - Оливера Твиста ... Да,есть определенные национальные отличия,но в целом все ситуации достаточно универсальны.

еее..діч якась.

що тут універсальне?! шо всі чоловічого роду? 

Змінено користувачем Людоедка
  • Upvote 4
Link to comment
Share on other sites

 

 


отож нам треба змінювати бачення отаких науковців як у першому пості тому що це конкретно впливає на зовнішню політику США наприклад отаке поверхове сприйняття наприклад українців та мови і російськомовного населення в Україні

С первым дядькой из стартпоста я в общих чертах согласен, потому как политический процесс возможен только между людьми или группами людей. Но стоит также учитывать и то, что участниками политического процесса могут быть и манкурты. Поэтому тут, безусловно, важна именно самоидентификация, как подсказал Abamenkov

 

А второй дядька просто слабенько знает историю и реалии указанных им стран, и поэтому делает ошибочные выводы.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Могу сказать, что я хоть и русскоязычный, но многое из той "культуры", что сейчас льется из Кремля, и под которую пытаются подвести и русскоязычных украинцев, очень похоже на советскую культуру, к которой у меня с малых лет было много вопросов и непоняток. Я с довольно малых лет не чувствовал эту брехливую "культуру" своей. Она казалась мне немного противоестественной. А сейчас так тем более.

Кстати, к чему это я. Тогда я не понимал откуда такие конфликт между тем что насаждалось по советской линии и укладом жизни того где я рос (в Украине). Теперь очевидно откуда эта "культура" к нам пришла.

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

дядько науковець спрощує, типу зміна мовності залежить від економічних чинників

 

а Україна доводить протилежне - ось зараз багато моїх російськомовних українців - знайомих перейшли на українську мову не через економічний чинник, а саме через "окупаційний"

Не мають бажання ототожнювати себе з насильницькою дикою нацією, бурятами і іншими підарами 

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

Прызнайцеся, што не чыталі гэтых твораў. Хаця можаце і не прызнавацца - гэта відавочна.

Параўнаць Раскольнікава з Гаўрошам і сцвярджаць, што ўсе сітуацыі дастаткова ўніверсальныя - ну нават не смешна.

Кто умеет читать пА-русски, при всём желании не найдет сравнений в Вашем понимании.

Вам,надеюсь,не стоит объяснять,что такое контекст?

Link to comment
Share on other sites

 


Петербург - Раскольникова, Париж -Гавроша, Лондон - Оливера Твиста
що тут універсальне?! шо всі чоловічого роду?

Все города начинаются и заканчиваются на согласную, и расположены в северном полушарии.

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

Dilbert, подправь заголовок - не про идентификацию, а про самоидентификацию. А то звучит как вроде выявление. Того и глядишь попадем к Киселеву в сюжет "объевшиеся снигерей бендеровцы пытаются выявить русскоязычных младенцев"  :)

Не путайте культуру с идеологией.

Link to comment
Share on other sites

еее..діч якась.

що тут універсальне?! шо всі чоловічого роду? 

 

 

Петербург - Раскольникова, Париж -Гавроша, Лондон - Оливера Твиста ...

Да,есть определенные национальные отличия,но в целом все ситуации достаточно универсальны.

 

Пропоную додати Прагу бравого солдата Швейка, раз все таке універсальне.

Link to comment
Share on other sites


×
×
  • Створити...