Перейти до змісту

Просто понравилось


Recommended Posts

Включите любой телевизионный канал. Идет вброс самой негативной информации. Общая ситуация в стране действительно сложная, но выстраивать информационный ряд надо совершенно по-другому. И если мы каждый день будем спрашивать, а кого посадили, а почему с опозданием, почему не садят и т.д, то как мы создаем позитив? Как мы создадим атмосферу того, что страна живет, выживает, борется и побеждает? Вот почему не создается такой атмосферы? Хаять власть удобно, конечно.

Ведь в чем самая главная беда? Критика власти должна сопровождаться предложениями и рекомендациями, которые позволяли бы получить пусть маленькие, но плюсы. Этого же не происходит! Откуда такой пыл и желание все разрушить?

 

В. Горбулин.

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

Включите любой телевизионный канал. Идет вброс самой негативной информации. Общая ситуация в стране действительно сложная, но выстраивать информационный ряд надо совершенно по-другому. И если мы каждый день будем спрашивать, а кого посадили, а почему с опозданием, почему не садят и т.д, то как мы создаем позитив? Как мы создадим атмосферу того, что страна живет, выживает, борется и побеждает? Вот почему не создается такой атмосферы? Хаять власть удобно, конечно.

 

На негатив люди сильнее реагируют, а медийщикам (любым) только этого и надо, рейтинг растет! И даже объективность при этом мало кого интересует.

Это четко было видно в 90х, когда начали появляться новые TV каналы. Большинство поднимались именно на негативе. Ну а потом "это стало трендом".

"Мастерство заголовков" -- оттуда же.

 

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

откуда только в 52 году такие качественные фоточки? :)

взять любую старую пленку. Оцифровать, и немного фотошопа.

Пленочка имеет не хилое число мегапикселей

Змінено користувачем hermitap
Link to comment
Share on other sites

Городской совет немецкого города Кассель выразил возмущение организаторам вегетарианского фестиваля из-за того, что среди представленных на мероприятии блюд нет сосисок местного производства.

 

Во время встречи с организаторами события члены городского совета потребовали, чтобы сосиски и другая мясная продукция местных производителей была представлена на фестивале.

...

http://www.bbc.com/russian/news-39062198
  • Upvote 4
Link to comment
Share on other sites

 

Мясо из пробирки подешевело в 30 000 раз за 4 года
 
Бургер с котлетой из искусственно выращенного мяса в 2013 году стоил $300 тыс., а сейчас – только $10. Причем, используются живые клетки мышц, выращенные в искусственных условиях. Если стоимость технологии упадет еще больше, то переход на искусственное мясо неизбежен. Это просто дешевле, не говоря уже зоозащитных соображениях.

 

Большинство лабораторных методик выращивания мяса используют животные клетки, полученные из сыворотки крови. В биореакторе из клеток формируется мускулатура, которая и становится основой мяса. Однако себестоимость такой технологии не позволяла выпустить искусственное мясо на рынок и масштабировать производство.

 

В 2013 году биолог Марк Пост из Университета Маастрихта создал первый в мире бургер из выращенного в пробирке мяса. Производство продукта обошлось в $325 000. Развитие технологий многократно снизило эту цену, и сегодня килограмм искусственного мяса стоит уже $80, а один бургер — $11. Таким образом, за четыре года цена сократилась почти в 30 000 раз. Впрочем, ученым еще есть над чем поработать. По состоянию на ноябрь 2016 года, полкило говяжьего фарша стоило $3,6, то есть почти в 10 раз дешевле, чем мясо из пробирки. Однако ученые и создатели «мясных» стартапов верят, что через 5–10 лет искусственные фрикадельки и гамбургеры будут продаваться в магазинах по умеренной цене.

 

Похоже перевод отсюда: https://www.fastcoexist.com/3044572/the-325000-lab-grown-hamburger-now-costs-less-than-12

 

Link to comment
Share on other sites

переходите на моркву. хозя ! подумай, станешь мульмиллионером  :pleasant: 

 

Вчені радять чоловікам частіше вживати моркву — вона додає їм привабливості.  Справа -- у кольорі шкірі, на який  жінки звертають увагу при знайомстві з чоловіками. Адже у моркві місться бета-каротин, який, при регулярному вживанні впливає на відтінок шкірного покриву, роблячи його трохи більш теплим. Адже як довели фахівці з Австралії, колір шкіри є далеко не останнім чинником, на який звертають увагу жінки, коли знайомляться з чоловіками, повідомляє comments.ua. “Річ в  тім, що що будь-яка жінка насамперед оцінює здоров'я чоловіка -- це дуже глибокі еволюційні механізми, від яких нікуди не дітися. Жінка розраховує ймовірність народження здорового потомства від конкретного представника чоловічої статі, і робить це несвідомо, керуючись деякими простими для аналізу ознаками. Наприклад, кольором шкіри”, -- повідомили автори дослідження. Фахівці довели свої слова експериментально, продемонструвавши користь моркви для шкіри. Чоловіки, які регулярно вживали морквину в ході тривалого досвіду, дійсно зуміли підвищити свою привабливість в жіночих очах. :nose3:

Link to comment
Share on other sites

 

Ну і про День Землі. 

 

Він тільки за пару тижнів, а лента токсична уже. І коли на носі це чудове свято, є сенс пригадати стосунки людини і Землі аби не забути за що ми, володарі стихій, маємо їй дякувати.

Як там було? Тринадцять тисяч років назад у тоді ще ні разу не французький Квебек їбанув величезний метеорит і на тисячу років врізав лютий дубак.

Американські мавпи, без міри налякані цими подіями, істошно вопя бігли на південь і в ужасє розділилися на дві великі групи: одна зупинилася там, де зараз США, а інша – побігла далі на південь і стала потім інками, ацтеками і майя хоча би для того, аби пробивати собі проволоками хуї і вирізати живим людям серця.

Від того метеорита вмерли не тільки мамонти, але і дев’яносто відсотків мавп, тобто майже всі. А тих мавп які вижили, дубак змусив задуматись шо жрать, бо грибів-ягід і звірів стало відчутно менше. І мавпи придумали садить ніштяки в землю і ждать, поки вони виростуть.

Ті американські мавпи, які не злякались метеорита і далі хоробро сиділи на холодних сраках в їбінях сучасної Канади – таки не витримали, коли вісім тисяч років тому льодовики відступили, і Лабрадорське море бистро, решительно затопило четверть Канади, утворивши Гудзонську затоку. І ахуєвші від ужаса, вони замотались у шкури і побігли на південь, і чути було плач та скрегіт зубів.

Якраз десь саме тоді йобнув мощний землетрус і від Норвегії одвалився кусок шельфа розміром як Ісландія, і десятиметрове цунамі розхуячило північне узбережжя Європи, і затопило шматок суші розміром з Білорусь, який з’єднував Данію, Нідерланди та Британію. І заразом змило всіх мавп, які там дуже любили полювати, бо там була болотиста низина і водилося багато звірів. Внаслідок цієї діскатєки Британія стала островом і мавпи там розвивалися інакше, позбавлені контактів з іншими мавпами.

Від всього цього адіща знову вдарив дубак, клімат став сухішим і засуха поставила мавп раком і аби якось вижить їм треба було підвищувать продуктивність урожаїв і вони придумали для цього іригацію.

Але це ще не все, бо ще через років шістсот після цих ужасів йобнув ще один землетрус – прорвало протоку, там де зараз Мармурове море, і солона вода Середземноморщини мощно хлинула у чорноморське озеро і затопила все нахуй, і озеро стало вдвічі більше – тобто таке як щас. І мавпи кричали, і втікали з насаджених місць. Наприклад, мавпи-землероби, які спокійно собі їбали овечок на анатолійському плоскогір’ї – зірвалися і побігли, і бігли аж поки не спинилися між Дунаєм і Дніпром. Це були трипільські мавпи, до речі.

Потім, шість тисяч років тому, їбанула ще одна засуха і від неї висохла половина Африки, і стала Сахарою. Брудні і потні мавпи на верблюдах спасалися в долині річки Ніл і заснували там єгипетську цивілізацію. Інші мавпи добігли аж до Межиріччя і почали там ковбаситись, а потім придумали зікурати, епос про Гільгамеша і здирать шкури з людей та оббивать ними фортечні мури, аби іншим неповадно було даже близько подходить.

Але у дельті Ніла мавпи раділи недовго, бо через дві тисячі років йобнула ще одна засуха і жарила сто років, і Ніл погано розливався, і перше єгипетське царство та ще пару імперій розвалились к хуям.

Потім, через сімсот років у Середземному морі йобнув вулкан і розпиздячив мінойців, заливши цунамі всі острови навколо. Цю історію записали єгипетські мавпи, а у них її переписала мавпа Платон і назвала це Атлантидою.

Ще через триста років йобнуло похолодання в Європі і начався небачений замєс – бронзовий колапс. В Єгипет з Півночі перли біженці-мавпи – «народи моря». Вони сжигали єгипетські міста, насілували, убивали і грабили. Потім деякі з біженців непогано освоїлися і даже заснували Карфаген. В тому замєсі ніхто не лишився в стороні і всі пиздили всіх: спалили Месопотамію і Грецію. Мавпи, які вижили (традиційно, їх було небагато) – були зовсім неграмотні і вміли одне одного тільки пиздить, тому ще років на чотириста воцарився Ад і Ізраїль. 

Після цього єгипетські мавпи більше не правили світом, але саме цікаве, шо в запущеному маховику дикого угару мавпи знайшли спосіб різать друг друга ще ефективніше і перейшли з бронзи на желєзо, продовжуючи з подвійним азартом. 

Коли все це адіще трохи заспокоїлось – у Середземномор’ї якраз зробився гарячий і вологий клімат: такий, як у нас зараз, навіть трохи тепліший (римський кліматичний оптимум). Він точно попав на найбільший розквіт Римської імперії та її максимальну експансію – альпійські льодовики відступили і римські мавпи радосно побігли на північ хуярить німців, галлів та інших недостойних варварів.

І тут така штука, шо хороший клімат тримався чотко до першої серйозної інституційної кризи в Римі десь у середині третього століття нашої ери, а потім знову зламався і став потроху подморажувать, звалившись у пізньоатлантичний малий льодовиковий період і завєртєлось опять.

Похолодання привело до того, шо в їбінях центральної Азії просрались ліси і це погнало гунів шукать лучшої долі для себе і своїх коней. На Захід. Гуни різали, палили та насілували з особливим завзяттям. Вони Рим і добили.

Гуни були настільки ужасні, що інші племена коли тільки їх бачили – відразу уйобували світ за очі. Це запустило ахуєнний процес під назвою велике переселення народів.

Але вкуснота похолодання тільки починалась – бо років через сто після гунів три раза дуже крепко йобнули вулкани і началась вулканічна зима з ще більшою холодригою і диким неурожаєм, від якого передохли майже всі китайці, а ще началась Юстиніанова чума і від неї потім мавп передохло теж достаточно, мільйонів під сто. Вона наскоками хуярила років двісті і закінчилася якраз тоді, коли дубак відійшов – у 750-му році. І настав нормальний клімат, і Європа потроху почала вилазить із з жопи.

Але не скрізь все було радужно, бо якраз коли у нас закінчився холод, в Америці почалась дика жара, яка тривала багато десятиліть і знищила майя – отих далеких нащадків істошно вопящіх мавп у шкурах, які тікали на південь і побудували потім купу пірамід, а потім була засуха, неурожай, замєс і забуття.

В Європі хороший клімат тримався п’ять століть, дозволивши тутешнім мавпам відновитися і розмножитися, але років сімсот назад знову почалося холодне адіще з неурожаями, яке викликало ахуєнний голод, від якого мільйони європейських мавп двинули коні. Але все це фігня, бо в Китаї якраз тоді трапилась засуха, а потім були урагани і криси побігли з полів у міста, і тусили там величезними купами і покусали азійську мавпу чумою, а та мавпа пішла на Захід з війною і там почала пиздить європейську мавпу, і занесла чуму, яка за пару десятків років викосила ще мільйонів шістдесят мавп. 

Коли чума закінчилося все було настільки хуйово, шо наприклад Париж стояв полузаброшений і вовки тусили на вулицях, як зараз у Прип’яті. І люди збивалися у велетенські купи і пускали пєнку з рота, істошно кричали і танцювали від того, яка хороша жизнь і який все це адський психоз, і зараз мавпи називають це хореоманія, тобто психічна епідемія. От.

Але які б мавпи не були їбануті після голоду і чуми, вони сообразили, шо катлоцизм не работає бо за шо їм такі казні єгипетські? І зрозуміли, шо медицина та церква неефективні і придумали гуситські війни, Реформацію та інші корисні штуки.

Європейські мавпи після чуми забили на феодалізм бо селян-мавп лишилося дуже мало і вони могли диктувати умови і почали давать собі права та свободи аби потім підім’ять під себе торгівлю з Америкою і не ділитись з англійською королевою, а потім зробить Промислову революцію.

Но не все так просто, бо ще ота стара чума Юстиніана підірвала Візантію і дала потім туркам її заграбастать. Турецька мавпа почала пиздить мавпу європейську і перекрила сухопутний торговий шлях в Індію і підштовхнула європейську мавпу шукать новий шлях в Індію через Атлантику шоби возить ніштяки в обхід турецької мавпи. Пірінейські мавпи попливли на захід і відкрили Америку, і позавозили туди ужасні болячки, і серед них оспу (вона за всю історію вбила десь п’ятсот мільйонів мавп, до речі). А тих американських мавп, з якими оспа не справилась і які не здохли від засухи – європейські мавпи запиздячили власноруч.

Але все було ще хуже, бо американські мавпи століттями палили ліси шоб збагачувать грунт попелом і ростить в ньому ніштяки і коли вони передохли, ліс стало палити нікому і він дуже розрісся. Углекислого газу в атмосфері стало менше, бо не було диму, а новий ліс поглинав той вуглекислий газ, шо лишився. 

І через це похолодало так, шо це називають тепер малий льодовиковий період. До всього того почало барахлить Сонце, а потім в Перу йобнув здоровенний вулкан і небо затягнуло хмарами, і почалася вулканічна зима, і у московських мавп був неврожай і трирічний голод, вони всі від цього заїбались і почали робить бунти та звєрства, які сучасні російські мавпи називають Смутноє Врємя.

Дубак врізав так, шо Гренландія із зеленої стала біла, бо на неї наїхав льодовик. Потім ще було багато чого по мєлочі: засуха у Франції і голод, і замучені мавпи зробили під цей шумок Велику Французьку Революцію, а Генерал Мороз добив Наполеона і Гітлера.

Ну а потім мавпи рішили шо вони всемогущі і придумали у здоровенних котлованах розщєплять ядовиті штуки, і з них отримувать тепло, і кип’ятить кучу води, і получать електрику, а потім один такий здоровенний кип’ятильник так йобнув, шо деяким упоротим мавпам досі є де гулять по заброшкам. 

Я все це до чого? 

Всім, хто вимикає 21-го березня на годину світло, я пропоную змінити формат на більш концептуальний: шанувати традиції і вирубати його на тиждень, прямо зі щитків електростанцій. Вирубати і збиратися ночами біля будинків культури та монументальних споруд під зоряним небом, як робили мавпи, коли у дев’яностих вєєрно тушили фазу.

Збиратись і палить костри в металевих бочках і згадувать все хороше, що нам зробила Земля. Ці чудові тринадцять тисяч років, які ми бігали туда-сюда в темноті, істошно вопя від ужаса, замерзлі або підсмажені. Я отак в Прип’ять іноді хожу – згадувать.

Так шо людино, володарко стихій – з наступаючим тебе Днем Землі.

 
 
 
  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...