Порошенко-2019

[shurken]

Неужели в окружении нет ни одного человека с умом помноженным на достоинство.

Это же такой колхоз, шо Дрыщ с глечиками просто гений современности...

Я бы даже сказал Янык со стаусами.

[Citizen UA]

 

Please wait.. Loading

[Kumpel]

Igor Cherniak

2017 год.

Илон Маск планирует колонизировать космос.
Медики в США начали печатать человеческие органы на 3-D принтере.
В Китае построили солнечную электростанцию в форме Панды.
Президент Украины открыл в Изюме новый мост. Не... сорри... немного не так. Президент Украины открыл в Изюме мост после реконструкции. Ой... опять не совсем так. Это как бы не реконструкция. То есть в "конструктиве моста ничего не менялось. И не делалось. Покрасили опоры. И полностью заменили дорожное …покрытие. 210 метров дорожного покрытия, если точно.
Перемога??? Однозначно!!! Говорю это как человек, который крайние три года ждал этого события приблизительно так же как победы сборной Украины на чемпионате мира. И таки дождался)))
Вот только является ли это событие в эпоху нанотехнологий достаточной причиной для дифирамбов и восхищений??? И личного участия Президента???
Вопрос скорее риторический.
За мост в Изюме я, конечно, рад. За Родину обидно(

[Юрий с ФУП]

Я ездил по тому мосту 4 года назад  дорога была идеальная  до самого Ростова  не считая Луганской  области  там Ефремов последние лет 15  вместо асфальта битумом дорогу  заливает . Не помню мост  был покрашенный или  нет .

[Папа_Карлос]

Неудачные покушения на нашего Буншу.  Кому ты нахуй нужен, недоразумение? Видать опять выборы скоро ... 

 

тепловизор хоть нашли?

[Citizen UA]

тепловизор хоть нашли?

 

Найдут. Он эти покушеня, как семечки щелкает

 

"Відносно мене генеральним прокурором винесено постанову про забезпечення безпеки особи. Я не хочу, тому що дивляться мої родичі, але я вимушений сказати. Зазіхання на моїх дітей, з якими я не проживаю вже поспіль 10 років, дві спроби замаху, постійне шельмування в комерційних ЗМІ і все це тільки наслідок того, що ми арештували вже з апеляціями 16 податківців з 23, яких ми затримали", – повідомив Матіос.

[Elguider]

Re: Спроба замаху на Порошенка 

Miki Mastiffo [ Відповісти в приват ] [Ігнорувати]

cьогодні в 20:27
IP/Host: 37.73.211.---

Текс.

Оскільки на протязі двох часів відповідальні структури не   спромоглись  заспокоїти  манюпаса,  що з їх Лідером Націі,  Президентом України ,  Грозою трьох друзів   все гаразд, і ми можемо і далі спокійно створювати продукцію,   додану вартість,  податки,  сервіс,  маркетінг і також  дітей- 
 
  Даю уявну реконструкцію подій.


Спальний район Києва.
Мерседес 124 чорного кольору у супроводі  темно-зеленого Джип Черокі  з зім'ятим правим крилом  акцентовано гальмує у під'ізда шеснаріка.

 Виходять з черокі  двоє у двобортних костюмах,  накачанні,  чорні туфлі біли шкарпеткі. 
 Їдуть перевіряти під'їзд . Через хвилину із Мерса виходить сивий підтягнутий,  років 50+,  смахуючий на бившого гебіста  імпозантний хуй.  Відкривае ззаду  двері  мерса
 -Петр  Алексеевич,  все в порядке проходите.

- виходе Пьотр у довжелезному кожаному плащі. Обличчя похмуре.  Робить два кроки- с даху сусідьної шеснари - БАХ!!!  БАХ, БАХ!!!

  ПЬОТР ВАЛИТЬСЯ. Округ бігає шеф безпеки з стечкіним у двух руцях амеріканьським хватом.

  - Петр Алексеевич,  свадьба в кафе напротів,  фейерверк,  вставайте, ложная тревога,  но вьі молодец, да.

  ПЬОТР  ВСТАЄ,  підїзжає бус з журналюгами Внезапно.

  Пьотр-  вот уродьі, @#$==.

[Citizen UA]

Що оберемо?

 

 

Валентин Бушанський

1 год · 

 

ТРИ ШЛЯХИ.
ДНЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ!

День Незалежності! Час підбивати підсумки й дивитись у майбутнє. 

 

Тож, який підсумок 26 років Незалежності? Ми втратили власну високотехнологічну промисловість. У нас уже немає авіаційної промисловості. Немає електронної промисловості. Наша металургія доживає, використовуючи мартенівські технології. Наша фармацевтика виживає, виробляючи, здебільшого, легальні наркотики, на кшталт трамадолу. Міцні фермерські господарства так і не створено. Фундаментальна наука померла. Освіта – померла. Країна вимирає. Крим ми втратили. Донбас втратили. Війна. Що ж є, окрім війни? Є руїни УРСР. 

 

А тепер про майбутнє.

Є три шляхи розвитку України. 

Перший – найвірогідніший. 

Другий – імовірний, але позбавлений надійного інституційного базису. 

Третій – безумний. 

Ці три шляхи нагадують мені роздоріжжя, на якому опиняється казковий герой. Герой обирає безумний варіант – втрату і коня, і власної голови. Але це не про Україну. Україна – країна прагматизму, а отже й – нічого-не-роблення. 
Перший шляхом нас веде Президент Петро Порошенко. Він веде нас до свого політичного ідеалу – назад у 2014 рік. Він веде нас шляхом, на якому нічого не змінюватиметься. Точніше, лише проявлятимуться й утілюватимуться ті тенденції, які вже намітилися. Пан президент – консервативний, мов формальдегід, який згодовує нам наша харчова промисловість. 

 

Це шлях, йдучи яким, ми маємо повернутись у 2014 рік, тільки без Криму, без Донбасу, але з Порошенком замість Януковича. Пан Президент будує країну переможного олігархату. З природними монополіями в приватних руках олігархів. З високими тарифами. З високими податками. З приватизованою землею, яка опиниться у власності не фермерів, а латифундистів – того таки пана Порошенка та пана Ахметова. Чи буде після цього останній крок – запровадження кріпосного права? Звісно, ні. А навіщо? Голодранці і так працюватимуть.

 

Пан Президент будує країну, в якій збережеться наявна політична система – олігархічні політичні партії та вічна боротьба нанайських хлопчиків: Порошенко проти Тимошенко, Тимошенко проти Ляшка, Ляшко проти якого небудь Рабиновича. Це боротьба вдавана, фальшива. В її основі консенсус – домовленість, кажучи по-людськи. Вони домовились і щодо правил, і щодо цілей. 

 

Янукович був фріком, він порушив правила, і того вилетів. Він виявився зайвим у цій системі. А система – олігархічний консенсус – понад усе. 
Вони боряться лише за правило ґвалтувати Україну, і тільки. І будь-які реформи їм потрібні, мов мертвому кадило. 
Минуле – це те майбутнє, яке нам готують і пан Президент, і панове штатні опозиціонери – Тимошенко, Бойко, Ляшко… Ім’я їм – легіон. 

 

Є другий шлях – імовірний, але менш реальний. Це шлях, яким нам пропонують іти наші єврооптимісти, прогресивні публіцисти та журналісти. На цей шлях закликає нас і ЄС, і Конгрес США. Шлях лібералізації, викорінення монополій, корупції, розвитку громадянського суспільства – тобто, інститутів, які ґрунтуються на низовій ініціативі та самоорганізації. Але імовірність цього шляху «прямує до нуля», кажучи мовою математиків. Чому? Бо в умовах тотальної бідності люди не самоорганізуються, а поляризуються: кожен сам за себе. 
Цей шлях можливий. І не тому, що про нього пишуть наші публіцисти, говорять журналісти та політологи. І навіть не тому, що Україна по-справжньому прагне цього шляху. І не тому, що за нього помирали на Майдані. 

 

Чхати хотіла наша політична еліта і на трупи на Майдані, і на очікування суспільства, яке жадає євроінтеграційних реформ. Цей шлях можливий тільки тому, що умовні «єврокомісари» періодично затискають яйці нашим видатним діячам партії та державного будівництва. 
Європі потрібна стабільна Україна – Україна демократична, з більш-менш ситим населенням. Але Європі не потрібна сильна Україна. Аби було кому руду видобувати, ріпак сіяти. От і все, що потрібно Європі. От і все, за що боряться наші європеїзовані публіцисти, журналісти і політологи. І це, звісно, доволі прагматична перспектива. 

 

І є третій шлях – шлях безумства. Шлях, на якому неминуче і коня втратимо, і голову. І я закликаю нас на цей третій шлях. Це – шлях війни. Війни за Донбас, війни за Крим. Війни, яка закінчиться тільки тоді, коли наші танки ввійдуть до Москви і порвуть жопу Соловею-Розбійнику.

Це шлях становлення сильної України, Великої України, від Сяну до Дону. Шлях, який вимагає тотальної мобілізації і готовності до смерті. Але це шлях, яким не готова вести Україну, ані наша політична еліта, ані наші прогресивні публіцисти-політологи. Це шлях, на якому нас ніхто не підтримає. Шлях самотності і фанатизму. 

 

Чому я закликаю нас іти цим шляхом? Мертві сорому не імуть, – це по-перше. А до-друге, ми і так уже дохла країна, якій нічого не світить у цьому світі. 
Але можна померти з гідністю. 
Але можна перемогти. 
Можна стати тим, ким ми ніколи не були, але можемо бути, – людьми з гідністю. 

 

Ми живемо так, ніби ми безсмертні. Ніби немає старості і смерті. Ніби кайдашева грушка ніколи не всохне. Ніби світ залишатиметься незмінним, і ми в ньому залишатимемося незмінними. 
Я закликаю нас до цього третього шляху, бо світ, у якому ми живемо тільки для того, щоб платити комуналку Ахметову і Бабакову, – мене не влаштовує. Світ, у якому є Кремлівський Прищ, – мене не влаштовує. Світ, у якому є Україна без Криму та Донбасу – принижена, безпомічна і сплюндрована Україна, – мене не влаштовує. 

 

І того, все, що нам залишається, – це війна. Якщо, звісно, слова «Смерть ворогам» – це не пустослів’я.

Змінено 23 серпня, 2017 користувачем Citizen UA

[Euro]

Ну, Юля - не хлопчик! 

[Citizen UA]

Ну, Юля - не хлопчик! 

 

Яйця є - значить хлопчик 

[Euro]

З яйцями то вже мужик 

Але в спрощенні конфігурації Валентин робить помилку. Навряд ця банда домовиться з Тимошенко, як з бойками, рабиновичами та ляшками. І навряд замириться з Саакою.

[Citizen UA]

Мерзкие продажные уёбища Лохторат Порошенка

 

Порошенку зганяють людей за гроші (+ВІДЕО)

23 серпня 2017, 18:45

 

20 лютого 2014-го. На Майдані в районі готелю "Козацький" збирають тіла загиблих. Згодом їх назвуть Героями Небесної Сотні. А ті події – Революцією Гідності.

 

23 серпня 2017-го. На цьому ж місці в районі готелю "Козацький" збираються "професійні мітингарі". Вони щойно відпрацювали масовкою на виступі Порошенка на Хрещатику.

 

Я був на цьому місці і 20.02.2014, і сьогодні. Сказати, що сьогодні відчув лють, то нічого не сказати.

Це як побачити танці на могилах людей, які творили Революцію Гідності. Гідності, яку в команді Порошенка розуміють якось інакше. Здається, хтось зі старих соратників Азарова плутає українські слова "гідність" та "огидність"...

 

 

 

Коли, наприклад, на цьому ж Майдані у 2007-му Янукович з поплічниками 

, то тоді це сприймалося навіть природно. Ми ж прекрасно знали суть регіоналів: вкрасти мільярд, кинути своєму виборцю тисячу і нехай ходить прапором махає, хоч столицю побачить.

Ті, хто у владні кабінети зайшов за спинами Героїв Небесної Сотні, мали б відчути свою внутрішню Революцію Гідності. Але відчули далеко не всі. У них у боротьбі гідності та огидності остання перемагає з розгромним рахунком. У декого боротьба ведеться лише у телекартинці.

Як до Порошенка підпускають лише масовку

Відчуття, що для виступу Порошенка в чергове зганяють масовку, у мене виникло, коли побачив організовану групу до 50-ти осіб молодих хлопців та дівчат. За 15-20 хвилин до появи "першого" вони окремою групою стояли в сторонці. Чи-то їх так не цікавила військова техніка, яку мав "передати армії" Порошенко, чи-то їхні десятники/сотники тримали масовку вкупі, щоб народ не розбігся.
 

Масовка перед початком виступу Порошенка

Ще більше запитань виникло, коли побачив, що підійти до техніки та місця виступу Порошенка не можуть люди, які реально виявляють інтерес до події. Через рамки металошукачів їх не пропускали, бо "нє паложено", тож людям довелося спостерігати з-за парєбріка, тобто з-за паркану.
 

Люди спостерігають за виступом Порошенка з-за паркану

Яке ж було моє здивування, коли вже вдома переглядав трансляцію цього заходу. Уже на самому початку коментатор видав відверту брехню.

"Заходи безпеки на Хрещатику та Майдані Незалежності звісно є, стоять металеві рамки, але якихось суворих кордонів, так, щоб не можна було пробитися, я не помітив", – казав коментатор, коли Порошенко почав ручкатися з відібраною для нього масовкою. Чомусь одразу згадався крилатий вислів часів темників Кучми-Медведчука "парад на Хрещатику пройшов на європейському рівні".

Тайм-код 1:02. Коментатор: "Так, щоб не можна було пробитися, я не помітив"



Це той випадок, коли на телебаченні текст розходиться з картинкою. Загальні плани телетрансляції видавали організаторів: "пробитися" звичайним перехожим до місця виступу Порошенка не можна було.

Ось стоп-кадри з трансляції, на яких видно, що велика кількість людей спостерігають за подією з-за паркану.
 

Червоною лінією тут і далі вказана межа, за яку не могли пройти люди не з масовки.

Синьою лінією виділені ті, хто иав можливість спостерігати за подією лише з-за обмежувальною лінією.
 

У правому нижньому куті виділена черга на рамку металошукача. Це прохід не на "територію події" (проїжджа частина Хрещатику), а на пішохідну частину. Між тротуаром та військовою технікою по правій стороні Хрещатика також була обмежувальна лінія.
 

На цьому стоп-кадрі видно, як по правій стороні Хрещатику зібралися спостерігачі, які не могли потрапити за обмежувальну лінію.

Перехожим на Хрещатику відносно пощастило. Вони таки змогли з невеличкої відстані побачити Порошенка. Ті, хто зранку прогулювався поруч з Софією і такої можливості не мали.
 

Зеленим виділені ті, учасники події (президент, чиновники з родиною президента, військові, преса, масовка), які мали можливість пройти обмежувальний кордон (виділений червоною лінією). Тут звичайні перехожі (також виділені синьою лінією) можливості розгледіти Порошенка не мали.

Коли вже Порошенко завершив свою промову, але ще обходив військову техніку, черги на рамках металошукачів залишалися.
 

Черга зі сторони вулиці Михайлівська

Масовка з Хрещатика розходилася невеличкими групами. Молодь збиралася поруч із пам'ятником засновникам Києва. А одна група пенсіонерів попрямувала до готелю Козацький.
 

У синій куртці та з чорною сумкою жінка, за якою слідувала масовка Порошенка

От з цього моменту я і прослідував за цією групою. 

 на початку цього матеріалу.

PS Цікаво, чи гідна нині оплата за огидну "роботу"? Чи й тут кожну копійку з "терезами" зважують?

 

 

Змінено 23 серпня, 2017 користувачем Citizen UA

[Euro]

Пики однозначно антимайданівські. Коло замкнулося.

[DiDUS]

Пики однозначно антимайданівські. Коло замкнулося.

 

http://picsee.net/upload/2015-05-01/c6f6b6a38c94.jpg