Перейти до змісту

втікають кращі люди з країни


garri

Recommended Posts

@vkhavr2, а зараз яку пенсію маєш? 500 ойро?

 

 

влучне питаннячко... тільки не в єврах, а в гривнях.

а как легально уехать?

уезжают не лучшие, а более хитрые

 

 

ухтыйопт  :gigi:

Link to comment
Share on other sites

Трохи заздрю своїм друзям/знайомим, які виїхали.

Адже живуть по 10-15-20 років в цивілізованому світі. По всій Європі, по всій Америці...

Загалом, незле живуть, бував у багатьох в гостях.

 

А вони цілком щиро заздрять нам тут.

Мовляв, як би то там не було, як би важко не було, але "як добре шо ви дома" і "ми обов'язково повернемся на пенсію"...

 

* Ситий голодного не розуміє :)

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Трохи заздрю своїм друзям/знайомим, які виїхали.

Адже живуть по 10-15-20 років в цивілізованому світі. По всій Європі, по всій Америці...

Загалом, незле живуть, бував у багатьох в гостях.

 

А вони цілком щиро заздрять нам тут.

Мовляв, як би то там не було, як би важко не було, але "як добре шо ви дома" і "ми обов'язково повернемся на пенсію"...

 

* Ситий голодного не розуміє :)

 

Ностальгія. Проблема власне усіх емігрантів, з якими мені доводилося стикатися. Причому воно таке, подвійне. ТАм вони сумують за ТУУТ, коли проиїздять сюда, хочуть знов бути ТАМ. І так все життя

 

Мене, до речі, вона теж бува охоплювала, навіть попри те, що жила у дуже гарному місті (вам воно також подобається;) ). Ідеально було б жити десь так пару місяців тут, пару місяців там :)

Link to comment
Share on other sites

Кацапському перекотиполю важко зрозуміти, 

що таке Батьківщина. 

У кацапів родіна вєзьдє.

а що, кацапам притулок й поляки надають?

чи може ти, недолуге, мігрував "тайожніми тропами"

Змінено користувачем mc5
Link to comment
Share on other sites

Я б сказав скоріше - ініціативні люди ємігрірують, які не бояться змін, готові до труднощів при адаптаціі, але вони впевнені у тому що то буде краще, ніж жити в Україні.

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

Ностальгія. Проблема власне усіх емігрантів, з якими мені доводилося стикатися. Причому воно таке, подвійне. ТАм вони сумують за ТУУТ, коли проиїздять сюда, хочуть знов бути ТАМ. І так все життя

Тому що продовжують ділити світ на "тут"/"там".

Link to comment
Share on other sites

Ностальгія. Проблема власне усіх емігрантів, з якими мені доводилося стикатися. Причому воно таке, подвійне. ТАм вони сумують за ТУУТ, коли проиїздять сюда, хочуть знов бути ТАМ. І так все життя

 

Та ну, не сміши. Хочеш піду нах з усіх українських форумів?

Link to comment
Share on other sites

Вставлю свои 5 коп. Уезжают аж бегом люди двух категорий. Первая это бизнесмены, независимо от размаха фирмы, оформляют там вид на жительство под предлогом ведения бизнеса.

В частности на тех, кто так едет в Германию, я зарабатываю копеечку.  Вторая категория - это молодежь, условия учебы в Польше и Германии уже максимально благоприятные для наших, и дите заканчивает школу и интенсивно учит язык чтобы получать там образование. Про всяких программистов я молчу, в принципе при нынешнем курсе доллара, многим из них и тут хорошо живется, едут только если видят реальные перспективы карьерного роста.

 

если пройдут реформы...многие вернутся...

Придется  вас огорчить. в Грузию когда пошли реформы, мало кто вернулся. Только вернулись бизнесмены в рамках  ведения экспорта-импорта в Грузии. Говорили прямым текстом, да прекрасно, да мы сначала не верили что наша страна сможет вылезти из того дерьма, но увы...нет не вернемся.

Змінено користувачем Сорока
  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Та ну, не сміши. Хочеш піду нах з усіх українських форумів?

тю

з якого це біса я вирішуватиму де тобі писати?

 

я кажу про тих, з ким мені доводилося спідкуватися. Їх багато, але то не означає, що всі так думають, в тебе може бути інше. Мої родичі, до речі (у США) також не сумують

Тому що продовжують ділити світ на "тут"/"там".

а він таки ділиться, хіба ні?

Змінено користувачем Françoise
Link to comment
Share on other sites

тю

з якого це біса я вирішуватиму де тобі писати?

 

я кажу про тих, з ким мені доводилося спідкуватися. Їх багато, але то не означає, що всі так думають, в тебе може бути інше. Мої родичі, до речі (у США) також не сумують

 

 

Знаєш, все ще по старій пам`яті хочеться допомогти. Просто відчуваю як втрачаю зв`язок з вашою реальністю. Призвали б мене чи що.

Link to comment
Share on other sites

А добровольцем не хочеш?

питаю, бо в мене, наприклад, друг іде до ПС (мав до Азову, але після приєднання його до Нацгвардії там буде реорганізація і іноземців вже не беруть)

Link to comment
Share on other sites

Я очень сомневаюсь, что кто-то вернется, даже на пенсию. Все дело в том, что людям среднего и старшего возраста очень сложно срываться с насиженных мест. 

С ностальгией проблем вообще нет. Наших в Европе и США очень много, для общения вполне хватает. К тому-же, прибавляются местные друзья, которые, порой, ближе своих соотечественников. Уезжать можно в молодом возрасте, чтобы было время адаптироваться и восстановиться в профессии. А людям которые себя реализовали в Украине лучше не дергаться.

  • Upvote 1
  • Downvote 1
Link to comment
Share on other sites

 

Я очень сомневаюсь, что кто-то вернется, даже на пенсию. Все дело в том, что людям среднего и старшего возраста очень сложно срываться с насиженных мест. 
С ностальгией проблем вообще нет. Наших в Европе и США очень много, для общения вполне хватает. К тому-же, прибавляются местные друзья, которые, порой, ближе своих соотечественников. Уезжать можно в молодом возрасте, чтобы было время адаптироваться и восстановиться в профессии. А людям которые себя реализовали в Украине лучше не дергаться.

 

Це вічна дилема: Що краще, бути злидарем у США, чи багатієм в Україні? Бо якщо не прожили більшу частину життя на Заході - добра пенсія вам не світить. Але майже будь-яка західна пенсія зробить вас заможною людиною в Україні.

Link to comment
Share on other sites

А добровольцем не хочеш?

питаю, бо в мене, наприклад, друг іде до ПС (мав до Азову, але після приєднання його до Нацгвардії там буде реорганізація і іноземців вже не беруть)

 

У мене проблеми з громадянством. Звертався. І так, не хочу. Хочу в регулярну армію.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

У мене проблеми з громадянством. Звертався. І так, не хочу. Хочу в регулярну армію.

 

Ясно. Ну якщо ти кажеш "призвали б мене чи що", то, отже, такий шанс є. Нехай так буде, якщо ти того бажаєш

Link to comment
Share on other sites

Ясно. Ну якщо ти кажеш "призвали б мене чи що", то, отже, такий шанс є. Нехай так буде, якщо ти того бажаєш

 

У мене освіта офіцерська. І два роки "піджаком". Не густо звичайно, але все-таки. В рукопашну мені йти коли росіяни стоятимуть в Броварах.

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

а він таки ділиться, хіба ні?

Тут/там -- розділ суто географічний, але світ вже достатньо глобалізований, аби сморід вати було часом чути і в Канаді, а правосеків можна було знайти в Австралії.

Ностальгія зникає, коли розумієш, що світом можеш мандрувати як хочеш, але то не заважає боронити ідею своєї країни, нації, народу. (pathetic, yeah).

 

ps: з ностальгією по СРСР -- набагато гірше. То психіатрія має досліджувати.

Link to comment
Share on other sites

О какой ностальгии в век интернета и открытых границ речь идет?

Соскрючился, взял билет на самолет, прилетел на неделю-другую, получил прививку антиностальгическую на год, улетел обратно :D

Link to comment
Share on other sites

Тут/там -- розділ суто географічний, але світ вже достатньо глобалізований, аби сморід вати було часом чути і в Канаді, а правосеків можна було знайти в Австралії.

Ностальгія зникає, коли розумієш, що світом можеш мандрувати як хочеш, але то не заважає боронити ідею своєї країни, нації, народу. (pathetic, yeah).

 

ps: з ностальгією по СРСР -- набагато гірше. То психіатрія має досліджувати.

 

ну так. Але в мене не за СРСР то було, просто за домівкою тоді.

Link to comment
Share on other sites

Вставлю свои 5 коп. Уезжают аж бегом люди двух категорий. Первая это бизнесмены, независимо от размаха фирмы, оформляют там вид на жительство под предлогом ведения бизнеса.

В частности на тех, кто так едет в Германию, я зарабатываю копеечку.  Вторая категория - это молодежь, условия учебы в Польше и Германии уже максимально благоприятные для наших, и дите заканчивает школу и интенсивно учит язык чтобы получать там образование. Про всяких программистов я молчу, в принципе при нынешнем курсе доллара, многим из них и тут хорошо живется, едут только если видят реальные перспективы карьерного роста.

 

Придется  вас огорчить. в Грузию когда пошли реформы, мало кто вернулся. Только вернулись бизнесмены в рамках  ведения экспорта-импорта в Грузии. Говорили прямым текстом, да прекрасно, да мы сначала не верили что наша страна сможет вылезти из того дерьма, но увы...нет не вернемся.

Программисты не едут либо по незнанию английского языка либо из за боязни сняться с насиженного места.

Потому что разница и в зарплате и в перспективе очень существенная.

А возвращаться... Куда? Зачем? Вернуться могут только те кто за три-четыре года так и не смог устроить свою жизнь.

Link to comment
Share on other sites

"Украинцы чаще всех получают вид на жительство в Европе"

 

http://tourdream.net/archives/25921

 

"Впервые за всю историю выдачи видов на жительство в ЕС граждане Украины оказались на первом месте – порядка 10% всех ВНЖ было выдано именно им в 2013 году."

Link to comment
Share on other sites

"В Киеве рухнули продажи жилья"

 

http://realty.obozrevatel.com/news/90241-v-kieve-ruhnuli-prodazhi-zhilya.htm

 

"Продажи жилой недвижимости в Киеве в январе-октябре сократились на 30-50% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года из-за экономической и политической нестабильности в стране."

Link to comment
Share on other sites

 просто за домівкою тоді.

Я теж маю місто де народився й зростав, але домівки вже давно нема.

Домівки, маєтки, бізнеси всіх моїх батьків, дідусів й пра-пра.. було знічено в XX сторіччі. Від Полтавщини до Далекого Сходу...

 

Наразі з братами працюємо на відновлення роду :)

Link to comment
Share on other sites

Завтра на секундочку будет 20 лет как мы уехали в никуда, вернее в Канаду :)

И скажу честно, за эти 20 лет я задумался о правильности этого шага один раз.

9 лет назад, когда мы приехали в Киев после Оранжевой революции, мой друг, довольно успешный бизнесмен средней руки, улыбаясь сказал - никак не могу понять чего ты уехал, ведь мы начинали вместе.

В этом году он дал наказ поцеловать жену, за то что она на стояла на отъезде.

Вот такая ностальгия :)

Link to comment
Share on other sites

Я теж маю місто де народився й зростав, але домівки вже давно нема.

Домівки, маєтки, бізнеси всіх моїх батьків, дідусів й пра-пра.. було знічено в XX сторіччі. Від Полтавщини до Далекого Сходу...

 

Наразі з братами працюємо на відновлення роду :)

 

"аналогічний случай проізошел в сосєднєй дєрєвнє"(с)

Link to comment
Share on other sites


×
×
  • Створити...