★★ Потихоньку отчаливаем в правильном направлении

[Euro]

 Alex Rozhenko

Скоро для получения субсидии надо будет взвешиваться. Если весишь больше 30 кг - ты зажиточный и слишком много ешь., никаких субсидий.

07.05.2018 11:07

 

07.05.18 11:00 При оформлении субсидий будут учитывать семейное положение, а не место регистрации: теперь необходимо декларировать доходы всех членов семьи, - Кабмин

 

 

При оформлении субсидий украинцам нужно будет декларировать доходы всех членов семьи (супругов и несовершеннолетних детей), даже тех, которые зарегистрированы по другим адресам.

 

Об этом говорится в разъяснении Минсоцполитики, опубликованном на правительственном сайте teplo.gov.ua, передает Цензор.НЕТ.

"Есть немало семей, в которых муж прописан по одному адресу, жена и дети по другому. Муж работает, жена, скажем, в декретном отпуске или вообще не работает. Таким семьям ранее, учитывая то, что жена зарегистрирована с детьми в доме одна, предоставлялась большая субсидия, доходы мужа не учитывались, но деньги он ежемесячно приносил именно в эту семью. В то же время, на квартиру, где прописан муж оформлялась субсидия, исходя из количества незарегистрированных, а фактически проживающих лиц. Соответственно доходы такого человека не принимались во внимание для назначения помощи ни там, ни здесь. Поэтому Минсоцполитики с 1 мая 2018 г. меняет форму декларации о доходах. Теперь декларировать необходимо будет доходы всех членов семьи (мужа, жены и несовершеннолетних детей), даже тех, которые зарегистрированы по другим адресам. При этом социальные нормы жилья и социальные нормативы жилищно-коммунального обслуживания по адресу домохозяйства на таких лиц не рассчитываются. Таким образом, государство реагирует на социальную несправедливость и беспокоится о воссоединении украинских семей", - сказано в сообщении.

 

"С 1 мая 2018 действует новая программа жилищных субсидий. При этом вводятся такие механизмы, при которых богатые люди больше не смогут паразитировать за счет всех налогоплательщиков. Если раньше субсидию переназначали на новый период раз в год в мае и отдельно рассчитывали его размер на летнее и зимнее время, то теперь это будет происходить дважды в год - в мае и октябре. Большинству граждан, получающих субсидии и не имеющих только что купленных предметов роскоши, новых автомобилей, или в составе семей которых нет трудоспособных лиц, декларирующих нулевые ставки дохода, - в общем это примерно 80-85% нынешних субсидиантив - по-прежнему государственная помощь будет переназначена в автоматическом режиме и без необходимости обращаться в органы социальной защиты", - отметили в ведомстве

"Зато в связи с введением новых правил около 15% граждан нужно будет обратиться в органы соцзащиты для переоформления субсидии. Итак, повторно - Заявление и Декларацию - нужно будет представить:

• арендаторам жилья
• внутренне перемещенным лицам
• тем семьям, которым субсидия была назначена не на всех зарегистрированных, а фактически проживающих в квартире лиц
• тем семьям, где есть неработающие люди трудоспособного возраста, у которых либо отсутствуют доходы, или они меньше минимальной заработной платы
• тем семьям, в который произошли изменения в составе семьи в течение последнего года
• тем семьям, которые по состоянию на май 2018 г. будут иметь более двухмесячную задолженность за жилищно-коммунальные услуги и не погасят ее до июня 2018 г", - разъяснили в ведомстве.

[Euro]

Влучний погляд з Польщі на відчалювання. На додаток до "полосочєк" Всесвітнього банку.

---

Polska Niepodległa: Украина превращается в Африку, стране грозит новый Майдан
Сегодня, 13:11

Начатые три года назад реформы превратились в фарс, суды так же подчиняются Порошенко, как ранее Януковичу, парламент превратился в столкновение олигархических интересов, а воровство и хаос в стране процветают сильней, чем до революции.

http://image.glavred.info/images/608xX/Feb2014/273376.jpg

Ситуация в Украине еще хуже, чем была до революции, считает польский публицист Роберт Хеда

В Украине в этом году возможен новый Майдан. На этот раз, однако, он рискует перерасти в кровавую резню, поскольку и у силовиков, и у потенциальных протестующих за плечами опыт предыдущих лет, пишет издание Polska Niepodległa. "Главред" публикует полный перевод статьи.
 
Трудно поверить, но показатели экономического развития и ключевые социальные параметры Украины на уровне африканских стран. Декларативные реформы властей – только пустые фразы или имитация деятельности. Не с сегодняшнего дня или с Майдана, а все последние 27 лет. Результатом является прогрессирующий хаос и деморализация, лишающие Украину способность сотрудничать с ЕС и НАТО.

Больной европеец

Революция достоинства в 2014 году доказала, что украинцы доросли до независимого государства, и в то же время они не заслуживают судьбы, подготовленной для них своими правящими элитами. Нет сомнения, что основной и единственной причиной цивилизационного штопора, в который свалилась Украина, является давняя власть воровской олигархии, грабящей нацию. Прогрессирующий хаос, деморализация и, прежде всего, коррупция являются лишь симптомами этого явления.
Олигархическая власть является ключом к ответу на вопросы, которые возникают у всех, кто наблюдает за политической сценой, экономическим и социальным положением Украины. Как получилось, что Украина, вступившая в независимость со стартовых позиций, лучших чем те, на которых Польша находится сейчас, отстает почти во всех областях развития? Что случилось с огромным стартовым капиталом? В конце концов, в 1991 году это была страна аэрокосмической, авиационной промышленностью, приборостроением. У Украины была четвертая армия в мире, огромное количество хорошо образованных специалистов, и все это поддерживалось природными ресурсами и ядерной энергией. Между тем, сегодня Украина обладает экономикой меньше польской, с явной сырьевой ориентацией, а главный экспортный товар дешевый, потому что он - неквалифицированная рабочая сила.

Для ясности: неуклонное и ускоряющееся падение в цивилизационную пропасть в первую очередь пугает украинцев, которые боятся деградации своей родины. Как образно описал эту проблему еженедельник "Зеркало недели", за 27 лет жизни при независимости Украина регрессировала из эпохи XXI века с космическими ракетами к началу прошлого века с немым кино.
Вопрос, которые задают украинские публицисты: переживет ли страна еще один год, учитывая, что ситуация, в которой она оказалась, еще хуже, чем до революции на Майдане в 2014 году? От ответа – положительного или отрицательного - зависит не только будущее самой Украины, но и стабильность Европы и, возможно, мира. Хотя бы по этой причине стоит обратить внимание на процесс африканизации нашего стратегического партнера.

Курс на Африку

Украина не может достигнуть ВВП 1990 года! В то же время регрессия оказалась настолько велика, что показатели нынешнего развития ставят ее рядом с африканскими странами. Что касается уровня экономического развития, то Украина едва-едва выше, чем такие страны, как Габон, Ботсвана, Намибия или Алжир, Тунис и Египет, расположенные на севере Африки. Показатели Украины в области социального развития и человеческого капитала демонстрируют то же "преимущество" Украины.
В оценке экономических достижений независимости еженедельник "Зеркало недели" предлагает название "величайшая экономическая трагедия на рубеже 20 и 21 веков". Ключевым доказательством является снижение ВВП Украины на 35%. По данным Всемирного банка, подобного не было ни в одной другой стране. Из 166 стран, которые обнародовали свои показатели, похожих примеров в 1991-2015 годах было всего пять: следующие за Украиной места занимают Молдавия (-29%), Грузия (-14%), Зимбабве (-2,3%) и Южно-Африканская Республика (-0,94%). Учитывая динамику развития, можно говорить, что украинская экономика совершила втрое больший регресс, чем статистическое африканское государство за тот же период.

Более понятным аргументом будет сравнение текущих показателей Польши и Украины. Наш национальный доход, рассчитанный по паритету покупательной способности, в 2016 году составил 27690 долларов США. В 2017 году в пересчете на душу населения — 12721 доллар. Второй показатель вырос с 1991 года в 7,5 раз. Для Украины эти значения составили 8320 и 2300 долларов соответственно. В любом случае, по показателю ВВП на душу населения Украина находится между Марокко (2900 долл.) и Гондурасом (2200 долл.). Каждые пять лет с Украины уезжало 2 — 2,5 миллиона человек, получается, что гастарбайтерами стали 10-12 миллионов украинцев. При сохранении нынешнего темпа в 2050 году из нынешних 42 миллионов украинцев в стране останется не более 32 миллионов. Один только этот параметр указывает на масштаб национальной катастрофы.

Это прямой результат сокращения экономики, которая не может обеспечить работой и заработком население. В течение 27 лет целые разделы исчезли из экономического словаря Украины: космическая, приборная, машинная, оптическая и электронная промышленность. Понятия "робототехника" или "автоматизация технологического процесса" стали далеким воспоминанием.

Начатые три года назад реформы превратились в фарс

Тяжесть жизни в Украине уже давно стала клише, а сравнение ее с африканскими странами прочно вошло в журналистский лексикон. За этими словами скрываются страшные факты, связанные с системой украинской власти. Как метко заметила французская газета Le Figaro, революция достоинства на Майдане привела к смене режима, но не сути власти и не системы. Как и прежде, в Украине применяется железный закон олигархии. Узкие элиты узурпируют национальное богатство, чтобы на основе экономического диктата создавать такие институты власти, которые укрепляют их экономический и финансовый потенциал. Это порочный и смертельный круг для государства и общества, в котором невозможно проводить реформы. Класс олигархов не позволяет провести санацию, чтобы не лишиться свой привилегированной роли.
Украинские СМИ, получившие благодаря Майдану определенную свободу, пишут, что в стране установилась власть воров, которая грабит все общество. Элиты, сменившие Януковича, не являются исключением. Фактически, революцию делали три группы: либералы и демократы, которые мечтали о европейской Украине в ЕС и НАТО. Националисты, стремящиеся построить мононациональную страну. И олигархи, которым угрожала алчность предыдущего властного режима. Сейчас верх взял альянс двух последних групп. Националисты монополизировали историю и идеологию государства, а их базой являются силовые структуры, в том числе многочисленные волонтерские подразделения. Однако им нужны источники финансирования - ими стали олигархические кланы. Они - крупнейшие выгодоприобретатели революции, которая должна была устранить их из экономической и политической жизни. Либералы и демократы оказались в роли защищающихся, а гражданское общество и свободные СМИ снова стали испытывать на себе репрессии.

В этой ситуации реформы, начатые три года назад, превратились в фарс. Благодаря умелым манипуляциям с люстрацией из государственного аппарата были вымыты профессионалы. Место честного персонала заняли коррумпированные карьеристы. Реформы в судебной системе попросту саботировались, и теперь она настолько же подчинена Петру Порошенко, насколько была его предшественнику. Антикоррупционные структуры, правда, появились, но работают они только тогда, когда Запад начинает оказывать на Киев сильное давление. Воровство и хаос в стране процветают сильней, чем до революции. Парламент, как и раньше, является областью столкновения олигархических интересов или ареной борьбы между кланами государственных учреждений и бизнеса. Президент только имитирует оздоровление Украины, все больше сосредотачиваясь на расширении своей власти и умножении богатств.
У украинцев растет евроскептицизм, чему способствуют огромные социальные издержки кризиса. Может ли все закончиться появлением жесткого политика, который разрушит этот олигархический порочный круг сверху? К сожалению, возможен и новый Майдан, о котором предупреждает "Зеркало недели". На этот раз, однако, он сразу приведет к кровавой бойне.
Читайте наши новости в Facebook

Змінено 8 травня, 2018 користувачем Euro

[Вуйко_З_Онтарио]

НАгнитают, имхо, но по сути все так..

[Euro]

А шо тут вже нагнітать? Картина рєпіна.

[Миклован]

питання лише одне - коли

[Людас]

А шо тут вже нагнітать? Картина рєпіна.

 

 

Дайош втарой срок Папрашенка !

[Euro]

питання лише одне - коли

Не в тематичну гілку, але за контентом лягає.

---

Сергій Дацюк

 

ГОТУВАТИСЯ ДО ЗМІН

08 травня 2018, 11:53

 

Минулого тижня відбулося важливе усвідомлення – нинішній Президент не виходить в другий тур чергових президентських виборів, а отже влада в Україні скоро неодмінно зміниться.

 

Це означає декілька дуже важливих речей.

 

Перш за все, конкуренція за пост Президента тепер відбуватиметься серед інших політичних лідерів. А отже нинішня влада використовуватиме адміністративний, фінансовий, організаційний, корупційний ресурси, а, найголовніше, ресурс ЗМІ – саме на просування потрібного їй кандидата.

 

Що називається, слідкуйте за владою, слідкуйте за грішми, слідкуйте за корупційною вигодою, слідкуйте за ефірами.

 

Якщо в Росії таке структурування кіл владного впливу проводиться через розрізнення "Башт Кремля", то в Україні, якщо використовувати цей же підхід, потрібно вводити уявлення про "Химери Адміністрації", якщо уподібнювати цю метафору до Будинку з химерами, який тепер відгороджений від народу. Тим більше, що "химера" дуже точно характеризує прихований і гібридний характер олігархічних щупалець, як і нездійсненність їх мрій та вигадок щодо майбутнього.

 

А використовувати цей підхід Росії в Україні можна тому, що Україна повністю відтворила російську схему – президент-олігарх очолив, перш за все, олігархічну вертикаль. В цьому сенсі, нинішньому Президенту вдалося зробити те, що дуже прагнув, але не встиг, зробити попередній Кривавий Президент, оскільки нинішній Президент ще до свого президентства вже був олігархом.

 

Друга важлива річ. Персональна критика Президента втрачає домінуючий сенс. Тепер ми повинні мати справу зі створеними нинішнім президентом-торгашем міфами.

• Міф перший. Ми виграємо війну шляхом торгівлі геополітичною орієнтацією, частинами суверенітету, економічними зобов'язаннями та впровадженням норм та законів західного світу або, якщо говорити лише про видимі публічні дії в популярному вираженні, – політико-дипломатичними засобами. Ми переіменуємо АТО в ООС і, ведучи зовнішні торги, будемо сподіватися на закордонних миротворців. Багато хто в це вірить.
• Міф другий. Ми зможемо здолати корупцію Системи шляхом створення антикорупційних контрсистемних інститутів всередині Системи. Повна дурня, але в неї вірять багато українців. І навіть за кордоном роблять вигляд, що вірять.
• Міф третій. Реформи в Україні гальмуються не тому, що реформовані шматки знову вбудовують у систему корупції, а тому що українці такі ґрунтовні і неквапливі. Це скоріше брехня, але у вигляді міфу. У цей міф мало хто вірить в Україні, але за кордоном роблять вигляд, що вірять.
• Міф четвертий. Якщо у олігархів відбирають частини бізнесу на користь Президента-олігарха, то можна зробити вигляд, що це боротьба з олігархами. При цьому можна окремо від олігархів критикувати монополізм та здирницькі тарифи. Можна навіть заявляти за кордоном – сам я олігарх, люблю владу, але ні грошей, ні олігархів не люблю. Багато хто вірить у це.
• Міф п'ятий. У всіх негараздах винувата опозиція та зрадофіли, які є агентами Кремля. Коли цей міф почав деградувати перший раз – відбулася спецоперація "Шатун". Коли цей міф почав деградувати другий раз, спецслужбам віддали наказ про організацію спецоперації "Теракт у ВР", терористів вчасно викрили та заарештувати. Багато хто досі в це вірить.
• Міф шостий. Якщо проплатити достатню кількість експертів та журналістів і змусити їх транслювати ці міфи, то в них віритимуть і віритимуть. А якщо створити проект з відбору нових лідерів, то ці контрольовані лідери і надалі зможуть підтримувати олігархічний режим. Творення фейкових агентів змін контрпродуктивне. Але в публічному дискурсі в рамках міфологізованої свідомості це спрацьовує, бо багато хто в це вірить.
• Міф сьомий. Так би мовити, magnificum fabula, грандіозний міф. Якщо десь є окремі досягнення післяреволюційної України, то це є системні та незворотні досягнення. Найбільша дурня з усіх міфів, особливо якщо справа стосується держави та державних керівників. Вони вважають, що генерують системні зміни, в той час як вони дегенерують системні зміни (блокують, збочують, відкочують) за рахунок псевдозмін, мікрозмін, антизмін.

Системні зрушення сталися лише на рівні громадянського суспільства – воно виникло і намагається здійснювати вплив на державу, хоча поки що не дуже успішно. Але спроби змін кризової ситуації в Україні з боку держави міфологізовані найбільше. Багато хто в цей міф вірить, особливо ті експерти та журналісти, які працюють на владу.

 

Отже фіксуємо. Президент перетворився на токсичний пасив соціальних процесів. Водночас у структурах влади, всередині аргументації експертів та журналістського наративу все ще живуть міфи, які не дозволяють здолати олігархічно-корупційну систему.

 

Як можна позбутися цих міфів? По-перше, усвідомити їх суть як міфів, оскільки багато хто буде захищати їх дійсний постміфологічний характер, тим самим захищаючи власну соціальну позицію та власну соціальну перспективу. По-друге, потрібно боротися з ними дискурсивно: на всякий міфологічний дискурс відповідати фаховим аналітико-експертним контрдискурсом. А, по-третє, найпотужніша боротьба полягає у конструктивному моделюванні докорінних змін України.

 

І тут є складності.

 

Саме ці міфи підтримують Дегенеративний Порядок Денний, про який йшлося у моєму попередньому блозі. Всередині Дегенеративного Порядку Денного неможливо обговорювати конструктивні моделі майбутнього. Тому, скоріш за все, дискусія між кандидатами на президентську посаду розгорнеться саме за право формулювати Альтернативний Порядок Денний.

 

Звичайно цього недостатньо. Але це вже щось таке, що дуже потрібне.

 

Перша складність полягає в тому, що просуваючи Альтернативний Порядок Денний, не знаходишся в тій позиції, де можна обговорювати конструктивні моделі, – через домінуючий дегенеративний дискурс, через надмірність ботизованих експертів, через наскрізь міфологізовану суспільну свідомість.

 

Тому розробка конструктивних моделей майбутнього, на жаль, буде прихованою від публічного дискурсу. Звичайно це послаблює змістовні можливості виборної президентської кампанії. Але інакше навряд чи можна. Деміфологізація, політична детоксикація, подолання дегенеративних установок – це цілий етап у суспільному житті.

 

І нам потрібно його пройти.

 

Щоб вийти на оперативний простір стратегування, потрібно спочатку позбавитися міфів, потім позбутися Дегенеративного Порядку Денного в публічній дискусії, вивести токсичних політиків з-під зосередженої уваги ЗМІ, потім подолати дегенеративні установки експертів вкупі з їх люстрацією. І лише потім відкрито і публічно обговорювати стратегічні моделі майбутнього України.

 

Друга складність полягає у тому, що зміни після виборів нового президента будуть можливими дуже недовгий період часу. Хтось говорить про вікно можливостей, хтось говорить про кватирку можливостей, а хтось говорить взагалі про шпаринку можливостей. І ефективність цих зміни буде вищою тим більше, чи меншим буде опір традиційно консервативних українців.

 

В цьому сенсі ми маємо подолати "дилему українця" – як би так все змінити, щоб мені було краще, але щоб самому мені змінюватися не довелося.

 

Чим більш ґрунтовну деміфологізацію ми зараз проведемо, чим більше токсичних політиків ми упослідимо в публічності, чим більше експертів з дегенеративними установками ми люструємо, тим більш ефективними будуть зміни після президентських виборів.

 

Тому ми на порозі творення Великого Міфу Змін, який щонайкраще може опонувати вищенаведеним міфам.

 

Зміни мають бути глибинні, радикальні, швидкі і нещадні. Рубати хвіст потрібно при самому тілі одразу, а не по шматочках. Шок має бути коротким і пристосування до нової ситуації нетривалим. Перезаснування країни має бути повсюдним, всеструктурним, з опорою винятково на інновації, а не на реформи, з орієнтацією на далеку перспективу.

 

Ретельно долаючи міфи та дегенеративні установки сьогодні, кожен з нас допомагає суспільству. Щоб зміни відбулися, потрібно бути до них готовими.

 

Не питайте когось, де ваша стратегія, створіть свою – мікростратегію, рамкову стратегію, локальну стратегію. Готуйтеся до змін. Ви дізнаєтесь, коли прийде їх час.

 

Агенти змін не мають сидіти склавши руки. Агенти змін мають робити все самі, а не шукати когось іншого для змін – найняті менеджери змін не є агентами власних змін. Агенти змін мають консолідуватися в мікрогрупах, де всі давно один одного знають. Не приєднуйтеся до чужих мікрогруп, творіть свої мікрогрупи. Агенти змін не мають прагнути публічності, бо вона чужа поки що для них і небезпечна. Агенти змін мають спілкуватися в соціальних мережах і мало ходити на телебачення.

 

Саме так зміни можуть відбутися несподівано і фундаментально.

 

І не кажіть потім, що вас не попередили чи вас не запросили.

[Миклован]

всі сподіваються на якісь чудові і раптові зміни

я й сам такий...

[Elguider]

 Ех . Батл між Пасхавером  та  Дацюком  міг  би  бути  грандіозним . 

[хозяин]

 Так что там? Потихоньку отчаливаем в правильном направлении?

[Spencer H.]

Не в тематичну гілку, але за контентом лягає.

---

Сергій Дацюк

 

ГОТУВАТИСЯ ДО ЗМІН

08 травня 2018, 11:53

В цьому сенсі ми маємо подолати "дилему українця" – як би так все змінити, щоб мені було краще, але щоб самому мені змінюватися не довелося.

 

Чим більш ґрунтовну деміфологізацію ми зараз проведемо, чим більше токсичних політиків ми упослідимо в публічності, чим більше експертів з дегенеративними установками ми люструємо, тим більш ефективними будуть зміни після президентських виборів.

 

Тому ми на порозі творення Великого Міфу Змін, який щонайкраще може опонувати вищенаведеним міфам.

 

Зміни мають бути глибинні, радикальні, швидкі і нещадні. Рубати хвіст потрібно при самому тілі одразу, а не по шматочках. Шок має бути коротким і пристосування до нової ситуації нетривалим. Перезаснування країни має бути повсюдним, всеструктурним, з опорою винятково на інновації, а не на реформи, з орієнтацією на далеку перспективу.

 

Ретельно долаючи міфи та дегенеративні установки сьогодні, кожен з нас допомагає суспільству. Щоб зміни відбулися, потрібно бути до них готовими.

 

Не питайте когось, де ваша стратегія, створіть свою – мікростратегію, рамкову стратегію, локальну стратегію. Готуйтеся до змін. Ви дізнаєтесь, коли прийде їх час.

 

Агенти змін не мають сидіти склавши руки. Агенти змін мають робити все самі, а не шукати когось іншого для змін – найняті менеджери змін не є агентами власних змін. Агенти змін мають консолідуватися в мікрогрупах, де всі давно один одного знають. Не приєднуйтеся до чужих мікрогруп, творіть свої мікрогрупи. Агенти змін не мають прагнути публічності, бо вона чужа поки що для них і небезпечна. Агенти змін мають спілкуватися в соціальних мережах і мало ходити на телебачення.

 

Саме так зміни можуть відбутися несподівано і фундаментально.

 

І не кажіть потім, що вас не попередили чи вас не запросили.

 

Дядя читав, читав книжечку по change management, та так і не дочитав  . Фундаментальні зміни (англійською transformational change) якраз не відбуваються швидко та несподівано. Справжні фундаментальні зміни - досить рідкісний феномен. Прикладами можуть бути розробка та уведення у широкий вжиток комп"ютерів, колективізація, індустріальна революція і т.п. На жаль, всі ці демагоги - що у політиці, що у бізнесі, що у звичайному житті - закликають до фундаментальних змін, а обіцяють швидкі. Коли відбувається така підміна понять, то не дивно, що ті, кому пообіцяли, розчаровуються. А людей, нездатних виконати - розпинають (чи то менеджера проекту, чи президента, чи мужика, який ніяк не хоче женитися ).

Змінено 8 травня, 2018 користувачем Spencer H.

[Elguider]

Хіба  про  комп'ютери чи інші  речі  чи прилади  йдеться  .  ЙДЕТТСЯ  ПРО  ФУНДАМЕНТАЛЬНІСТЬ  КОРУПЦІЙНОЇ  ВЛАДИ .

[Spencer H.]

Хіба  про  комп'ютери чи інші  речі  чи прилади  йдеться  .  ЙДЕТТСЯ  ПРО  ФУНДАМЕНТАЛЬНІСТЬ  КОРУПЦІЙНОЇ  ВЛАДИ .

 

Йдеться про те, що справжні фундаментальні зміни ніколи не відбуваються швидко. А вам вже все і зараз. Корупція ж не тільки у топ-тисячі української "еліти", все суспільство  нею заражене.

[144рехворми]

Йдеться про те, що справжні фундаментальні зміни ніколи не відбуваються швидко. А вам вже все і зараз. Корупція ж не тільки у топ-тисячі української "еліти", все суспільство  нею заражене.

Не треба ля-ля. Щоб боротися з корупцією, треба саджати корупціонерів, а не ставити палки в колеса НАБУ і розкривати його агентів на всю країну, як це зробив кум президента Юрій Луценко. Все просто. А то знов кивання на суспільство, народ їм не такий, задовбали.

[Spencer H.]

Не треба ля-ля. Щоб боротися з корупцією, треба саджати корупціонерів, а не ставити палки в колеса НАБУ і розкривати його агентів на всю країну, як це зробив кум президента Юрій Луценко. Все просто. А то знов кивання на суспільство, народ їм не такий, задовбали.

 

Щоб посадити корупціонерів, треба мати матеріали, проводити слідство. А то їх адвокати на суді потім все повикидають.  За один день і навіть рік такі речі не робляться. Хоча я згодна, що статус боротьби з корупцією - це біг фейл Порошенка на даному етапі.

 

 

Хто продавав канадські берці на олх, крав військовий бензин, брав 20-відсоткові відкати з волонтерства, ховав податки, платив співробітникам чорним налом, працював в Росії або з Росією після 2014 року? напевно, теж тільки один-єдиний Порошенко.

[144рехворми]

 

 

 

брав 20-відсоткові відкати з волонтерства

Я знаю тільки одну людину, що прославилася на цьому полі. І то всі в ахуї. Так що не треба це видавати за норму.

 працював в Росії або з Росією після 2014 року? напевно, теж тільки один-єдиний Порошенко.

   

[Spencer H.]

Я знаю тільки одну людину, що прославилася на цьому полі. І то всі в ахуї. Так що не треба це видавати за норму.

   

 

Я особисто нікого не знаю, хто брав 20-відсоткові відкати. Але, як кажуть інші, це майже норма, ні?

 

А що роботи в Росії, купа народу із західних областей (у вишиванках із ідеальною українською мовою) їдуть на роботу в кацапстан і не кривляться. Краще уже б  у Польщу іхали. Повний піпець, я такого не розумію. Для прикладу, на ФУПі "лідери суспільної думки" Вольтер та Турчинов спокійненько підторговують з кацапією, а на Порошенка у той же час виливають тони фекалій. Почни з себе, нє?

Змінено 8 травня, 2018 користувачем Spencer H.

[Elguider]

 якийсь позавчорашній  той  мінстець ,  прокисший  дуже .

 

 Ну це  як  з Ющенко  , 1%  але  понтів  на  99%  .  

[Людас]

Йдеться про те, що справжні фундаментальні зміни ніколи не відбуваються швидко. А вам вже все і зараз. Корупція ж не тільки у топ-тисячі української "еліти", все суспільство  нею заражене.

Це ви розкажить всій Східній Європі про те що фундаментальні зміни відбуваються нешвидко.

Чомусь нешвидко тільки в нас.

[Spencer H.]

Це ви розкажить всій Східній Європі про те що фундаментальні зміни відбуваються нешвидко.

Чомусь нешвидко тільки в нас.

 

Це де? Крім того, там ментальність інша, мізки були не так промиті, як у  совку.

[Euro]

Не в тематичну гілку, але за контентом лягає.

---

Сергій Дацюк

 

ГОТУВАТИСЯ ДО ЗМІН

08 травня 2018, 11:53

 

 

Минулого тижня відбулося важливе усвідомлення – нинішній Президент не виходить в другий тур чергових президентських виборів, а отже влада в Україні скоро неодмінно зміниться.

 

Це означає декілька дуже важливих речей.

 

Перш за все, конкуренція за пост Президента тепер відбуватиметься серед інших політичних лідерів. А отже нинішня влада використовуватиме адміністративний, фінансовий, організаційний, корупційний ресурси, а, найголовніше, ресурс ЗМІ – саме на просування потрібного їй кандидата.

 

Що називається, слідкуйте за владою, слідкуйте за грішми, слідкуйте за корупційною вигодою, слідкуйте за ефірами.

 

Якщо в Росії таке структурування кіл владного впливу проводиться через розрізнення "Башт Кремля", то в Україні, якщо використовувати цей же підхід, потрібно вводити уявлення про "Химери Адміністрації", якщо уподібнювати цю метафору до Будинку з химерами, який тепер відгороджений від народу. Тим більше, що "химера" дуже точно характеризує прихований і гібридний характер олігархічних щупалець, як і нездійсненність їх мрій та вигадок щодо майбутнього.

 

А використовувати цей підхід Росії в Україні можна тому, що Україна повністю відтворила російську схему – президент-олігарх очолив, перш за все, олігархічну вертикаль. В цьому сенсі, нинішньому Президенту вдалося зробити те, що дуже прагнув, але не встиг, зробити попередній Кривавий Президент, оскільки нинішній Президент ще до свого президентства вже був олігархом.

 

Друга важлива річ. Персональна критика Президента втрачає домінуючий сенс. Тепер ми повинні мати справу зі створеними нинішнім президентом-торгашем міфами.

• Міф перший. Ми виграємо війну шляхом торгівлі геополітичною орієнтацією, частинами суверенітету, економічними зобов'язаннями та впровадженням норм та законів західного світу або, якщо говорити лише про видимі публічні дії в популярному вираженні, – політико-дипломатичними засобами. Ми переіменуємо АТО в ООС і, ведучи зовнішні торги, будемо сподіватися на закордонних миротворців. Багато хто в це вірить.
• Міф другий. Ми зможемо здолати корупцію Системи шляхом створення антикорупційних контрсистемних інститутів всередині Системи. Повна дурня, але в неї вірять багато українців. І навіть за кордоном роблять вигляд, що вірять.
• Міф третій. Реформи в Україні гальмуються не тому, що реформовані шматки знову вбудовують у систему корупції, а тому що українці такі ґрунтовні і неквапливі. Це скоріше брехня, але у вигляді міфу. У цей міф мало хто вірить в Україні, але за кордоном роблять вигляд, що вірять.
• Міф четвертий. Якщо у олігархів відбирають частини бізнесу на користь Президента-олігарха, то можна зробити вигляд, що це боротьба з олігархами. При цьому можна окремо від олігархів критикувати монополізм та здирницькі тарифи. Можна навіть заявляти за кордоном – сам я олігарх, люблю владу, але ні грошей, ні олігархів не люблю. Багато хто вірить у це.
• Міф п'ятий. У всіх негараздах винувата опозиція та зрадофіли, які є агентами Кремля. Коли цей міф почав деградувати перший раз – відбулася спецоперація "Шатун". Коли цей міф почав деградувати другий раз, спецслужбам віддали наказ про організацію спецоперації "Теракт у ВР", терористів вчасно викрили та заарештувати. Багато хто досі в це вірить.
• Міф шостий. Якщо проплатити достатню кількість експертів та журналістів і змусити їх транслювати ці міфи, то в них віритимуть і віритимуть. А якщо створити проект з відбору нових лідерів, то ці контрольовані лідери і надалі зможуть підтримувати олігархічний режим. Творення фейкових агентів змін контрпродуктивне. Але в публічному дискурсі в рамках міфологізованої свідомості це спрацьовує, бо багато хто в це вірить.
• Міф сьомий. Так би мовити, magnificum fabula, грандіозний міф. Якщо десь є окремі досягнення післяреволюційної України, то це є системні та незворотні досягнення. Найбільша дурня з усіх міфів, особливо якщо справа стосується держави та державних керівників. Вони вважають, що генерують системні зміни, в той час як вони дегенерують системні зміни (блокують, збочують, відкочують) за рахунок псевдозмін, мікрозмін, антизмін.

Системні зрушення сталися лише на рівні громадянського суспільства – воно виникло і намагається здійснювати вплив на державу, хоча поки що не дуже успішно. Але спроби змін кризової ситуації в Україні з боку держави міфологізовані найбільше. Багато хто в цей міф вірить, особливо ті експерти та журналісти, які працюють на владу.

 

Отже фіксуємо. Президент перетворився на токсичний пасив соціальних процесів. Водночас у структурах влади, всередині аргументації експертів та журналістського наративу все ще живуть міфи, які не дозволяють здолати олігархічно-корупційну систему.

 

Як можна позбутися цих міфів? По-перше, усвідомити їх суть як міфів, оскільки багато хто буде захищати їх дійсний постміфологічний характер, тим самим захищаючи власну соціальну позицію та власну соціальну перспективу. По-друге, потрібно боротися з ними дискурсивно: на всякий міфологічний дискурс відповідати фаховим аналітико-експертним контрдискурсом. А, по-третє, найпотужніша боротьба полягає у конструктивному моделюванні докорінних змін України.

 

І тут є складності.

 

Саме ці міфи підтримують Дегенеративний Порядок Денний, про який йшлося у моєму попередньому блозі. Всередині Дегенеративного Порядку Денного неможливо обговорювати конструктивні моделі майбутнього. Тому, скоріш за все, дискусія між кандидатами на президентську посаду розгорнеться саме за право формулювати Альтернативний Порядок Денний.

 

Звичайно цього недостатньо. Але це вже щось таке, що дуже потрібне.

 

Перша складність полягає в тому, що просуваючи Альтернативний Порядок Денний, не знаходишся в тій позиції, де можна обговорювати конструктивні моделі, – через домінуючий дегенеративний дискурс, через надмірність ботизованих експертів, через наскрізь міфологізовану суспільну свідомість.

 

Тому розробка конструктивних моделей майбутнього, на жаль, буде прихованою від публічного дискурсу. Звичайно це послаблює змістовні можливості виборної президентської кампанії. Але інакше навряд чи можна. Деміфологізація, політична детоксикація, подолання дегенеративних установок – це цілий етап у суспільному житті.

 

І нам потрібно його пройти.

 

Щоб вийти на оперативний простір стратегування, потрібно спочатку позбавитися міфів, потім позбутися Дегенеративного Порядку Денного в публічній дискусії, вивести токсичних політиків з-під зосередженої уваги ЗМІ, потім подолати дегенеративні установки експертів вкупі з їх люстрацією. І лише потім відкрито і публічно обговорювати стратегічні моделі майбутнього України.

 

Друга складність полягає у тому, що зміни після виборів нового президента будуть можливими дуже недовгий період часу. Хтось говорить про вікно можливостей, хтось говорить про кватирку можливостей, а хтось говорить взагалі про шпаринку можливостей. І ефективність цих зміни буде вищою тим більше, чи меншим буде опір традиційно консервативних українців.

 

В цьому сенсі ми маємо подолати "дилему українця" – як би так все змінити, щоб мені було краще, але щоб самому мені змінюватися не довелося.

 

Чим більш ґрунтовну деміфологізацію ми зараз проведемо, чим більше токсичних політиків ми упослідимо в публічності, чим більше експертів з дегенеративними установками ми люструємо, тим більш ефективними будуть зміни після президентських виборів.

 

Тому ми на порозі творення Великого Міфу Змін, який щонайкраще може опонувати вищенаведеним міфам.

 

Зміни мають бути глибинні, радикальні, швидкі і нещадні. Рубати хвіст потрібно при самому тілі одразу, а не по шматочках. Шок має бути коротким і пристосування до нової ситуації нетривалим. Перезаснування країни має бути повсюдним, всеструктурним, з опорою винятково на інновації, а не на реформи, з орієнтацією на далеку перспективу.

 

Ретельно долаючи міфи та дегенеративні установки сьогодні, кожен з нас допомагає суспільству. Щоб зміни відбулися, потрібно бути до них готовими.

 

Не питайте когось, де ваша стратегія, створіть свою – мікростратегію, рамкову стратегію, локальну стратегію. Готуйтеся до змін. Ви дізнаєтесь, коли прийде їх час.

 

Агенти змін не мають сидіти склавши руки. Агенти змін мають робити все самі, а не шукати когось іншого для змін – найняті менеджери змін не є агентами власних змін. Агенти змін мають консолідуватися в мікрогрупах, де всі давно один одного знають. Не приєднуйтеся до чужих мікрогруп, творіть свої мікрогрупи. Агенти змін не мають прагнути публічності, бо вона чужа поки що для них і небезпечна. Агенти змін мають спілкуватися в соціальних мережах і мало ходити на телебачення.

 

Саме так зміни можуть відбутися несподівано і фундаментально.

 

І не кажіть потім, що вас не попередили чи вас не запросили.

 kr1810bm86 - а може щось словами скажете? 

Змінено 11 травня, 2018 користувачем Euro

[Людас]

Я особисто нікого не знаю, хто брав 20-відсоткові відкати. Але, як кажуть інші, це майже норма, ні?

 

А що роботи в Росії, купа народу із західних областей (у вишиванках із ідеальною українською мовою) їдуть на роботу в кацапстан і не кривляться. Краще уже б  у Польщу іхали. Повний піпець, я такого не розумію. Для прикладу, на ФУПі "лідери суспільної думки" Вольтер та Турчинов спокійненько підторговують з кацапією, а на Порошенка у той же час виливають тони фекалій. Почни з себе, нє?

 

Так вони , власне , і почали. Орієнтуються на лідера нації.

 

 

НЕМАЛІ НА КРОХМАЛІ: у Порошенка виявили аграрний бізнес в Росії

20.02.2018  

5744

Поширити на Facebook

 

Твітнути на Twitter

 

Фото: MikroTik Xperts

 

Крім кондитерського бізнесу Президент України Петро Порошенко володіє в Російській Федерації зерновим і крохмальним.

 

 

https://agroday.com.ua/2018/02/20/nemali-na-krohmali-u-poroshenka-vyyavyly-agrarnyj-biznes-v-rosiyi/

А де , власне, переможці ?  Чому ми маємо їм гілку апати ? 

[OldBoy]

• Міф перший. Ми виграємо війну шляхом торгівлі геополітичною орієнтацією, частинами суверенітету, економічними зобов'язаннями та впровадженням норм та законів західного світу або, якщо говорити лише про видимі публічні дії в популярному вираженні, – політико-дипломатичними засобами. Ми переіменуємо АТО в ООС і, ведучи зовнішні торги, будемо сподіватися на закордонних миротворців. Багато хто в це вірить.
• Міф другий. Ми зможемо здолати корупцію Системи шляхом створення антикорупційних контрсистемних інститутів всередині Системи. Повна дурня, але в неї вірять багато українців. І навіть за кордоном роблять вигляд, що вірять.
• Міф третій. Реформи в Україні гальмуються не тому, що реформовані шматки знову вбудовують у систему корупції, а тому що українці такі ґрунтовні і неквапливі. Це скоріше брехня, але у вигляді міфу. У цей міф мало хто вірить в Україні, але за кордоном роблять вигляд, що вірять.
• Міф четвертий. Якщо у олігархів відбирають частини бізнесу на користь Президента-олігарха, то можна зробити вигляд, що це боротьба з олігархами. При цьому можна окремо від олігархів критикувати монополізм та здирницькі тарифи. Можна навіть заявляти за кордоном – сам я олігарх, люблю владу, але ні грошей, ні олігархів не люблю. Багато хто вірить у це.
• Міф п'ятий. У всіх негараздах винувата опозиція та зрадофіли, які є агентами Кремля. Коли цей міф почав деградувати перший раз – відбулася спецоперація "Шатун". Коли цей міф почав деградувати другий раз, спецслужбам віддали наказ про організацію спецоперації "Теракт у ВР", терористів вчасно викрили та заарештувати. Багато хто досі в це вірить.
• Міф шостий. Якщо проплатити достатню кількість експертів та журналістів і змусити їх транслювати ці міфи, то в них віритимуть і віритимуть. А якщо створити проект з відбору нових лідерів, то ці контрольовані лідери і надалі зможуть підтримувати олігархічний режим. Творення фейкових агентів змін контрпродуктивне. Але в публічному дискурсі в рамках міфологізованої свідомості це спрацьовує, бо багато хто в це вірить.
• Міф сьомий. Так би мовити, magnificum fabula, грандіозний міф. Якщо десь є окремі досягнення післяреволюційної України, то це є системні та незворотні досягнення. Найбільша дурня з усіх міфів, особливо якщо справа стосується держави та державних керівників. Вони вважають, що генерують системні зміни, в той час як вони дегенерують системні зміни (блокують, збочують, відкочують) за рахунок псевдозмін, мікрозмін, антизмін.

 

 

жосско  

[vkhavr2]

Щоб посадити корупціонерів, треба мати матеріали, проводити слідство. А то їх адвокати на суді потім все повикидають.  За один день і навіть рік такі речі не робляться. Хоча я згодна, що статус боротьби з корупцією - це біг фейл Порошенка на даному етапі.

 

 

Хто продавав канадські берці на олх, крав військовий бензин, брав 20-відсоткові відкати з волонтерства, ховав податки, платив співробітникам чорним налом, працював в Росії або з Росією після 2014 року? напевно, теж тільки один-єдиний Порошенко.

+=====================================================================+

Не тільки потрох, але і його банда. Бо лише вони мають дах на самій горі, що дає їм 

можливість відкупитися, якщо зловлять. Але "скрєпою" є саме потрох. Зніми її зверху - 

і все розвалиться.

[Euro]

+=====================================================================+

"скрєпою" є саме потрох. Зніми її зверху - 

і все розвалиться.

Не розвалиться. Порошенко є лише тимчасовим виконавчим директором олігархічної мафії, як до нього овоч. Так от овоч втік, а мафія працює, як працювала, бо призначили іншого.

Мусить бути виконавчий директор всупереч рішенню мафії, кого б вона не просувала. Отоді розвалитьсяять.

[Людас]

Не розвалиться. Порошенко є лише тимчасовим виконавчим директором олігархічної мафії, як до нього овоч. Так от овоч втік, а мафія працює, як працювала, бо призначили іншого.

Мусить бути виконавчий директор всупереч рішенню мафії, кого б вона не просувала. Отоді розвалитьсяять.

 

+

[Ведмедик]

Не розвалиться. Порошенко є лише тимчасовим виконавчим директором олігархічної мафії, як до нього овоч. Так от овоч втік, а мафія працює, як працювала, бо призначили іншого.

Мусить бути виконавчий директор всупереч рішенню мафії, кого б вона не просувала. Отоді розвалитьсяять.

Бо прем'єри надавали і надають преференції алігархам

[Людас]

Не треба ля-ля. Щоб боротися з корупцією, треба саджати корупціонерів, а не ставити палки в колеса НАБУ і розкривати його агентів на всю країну, як це зробив кум президента Юрій Луценко. Все просто. А то знов кивання на суспільство, народ їм не такий, задовбали.

 

Це класична порохоботська відмазка "начні з себя". .А еліта хай продовжує красти.  Хоча у всьому світі боротьбу з корупцією починали , відрізаючі їй голову.

Який толок нігті на пальцях   різати. Відростуть знову.

[Кадра]

Це ви розкажить всій Східній Європі про те що фундаментальні зміни відбуваються нешвидко.

Чомусь нешвидко тільки в нас.

та нехай би і нешвидко, але були.

так їх же немає. зовсім!

[Patriot]

А чего это так резко он высказался. Или это корреспондент так перевел.

 

ЕС: У Украины все еще нет перспективы членства Единственные страны, которые ведут переговоры, чтобы присоединиться к Европейскому Союзу - это Турция и Балканы. У Украины пока нет таких перспектив.

Существует ряд причин, по которым Украина пока не имеет перспективы членства в Евросоюзе. Об этом заявил глава представительства Европейского Союза в Украине Хюг Мингарелли, сообщает УНИАН.

Отмечается, что об этом он сказал на заседании круглого стола Европейский выбор Украины после Революции достоинства: возможности и проблемы.

"Турция со странами Балкан – единственные страны, которые ведут переговоры, чтобы присоединиться к Европейскому Союзу. У них есть четкая перспектива членства в ЕС. В случае Украины сегодня нет перспективы членства в ЕС", - сказал посол.

По его словам, цель Соглашения об ассоциации Украина-ЕС заключается в том, чтобы способствовать политической ассоциации и экономической интеграции, но она не дает перспективы членства.

"Это большое разочарование для наших украинских партнеров, потому что они хотели бы иметь перспективу членства в ЕС, но пока по ряду причин Евросоюз не может предложить эту перспективу", - подчеркнул он.

https://korrespondent.net/ukraine/3969883-es-u-ukrayny-vse-esche-net-perspektyvy-chlenstva

Змінено 11 травня, 2018 користувачем Patriot