Перейти до змісту

Новий курс


Euro

Recommended Posts

я, канєшно, діко ізвіняють, но нє удєржался  :shuffle:

 

35206717_1918401921539958_89088804224740

Мнение западного эксперта о новом Новом курсе  :)

 

https://www.youtube.com/watch?v=OuaRv2A_kc0

 

Що й потрібно довести - що б не пропонувалося, "обговорення" буде зведене до одного й того ж  B-)

240214_202146_71930_2.jpg?itok=kRDDeh11

Link to comment
Share on other sites

До послденего расширения сфинк ротового отвира условно ( со скидкой на возраст) ее можно было считать таковой.

После послдней же ее операции - даже приматы выглядят симпатичнее.... Имхо, конечно B-)

Та лана! Жінки третього тисячоліття молодші й перетянуті ще дорожче, але оті дійсно проти Юлі примати.

f6af5fe-yulya-1680.jpg

Link to comment
Share on other sites

Юлія Володимирівна Муссоліні

 

Вівторок, 19 червня 2018, 13:00

 

Володимир Федорін

 

 

Клептократия, превратившая Украину в самую коррумпированную и экономически несвободную страну Европы, заслуживает судного дня.

Увы, "Новый курс" Юлии Тимошенко, предложенный 15 июня, – это не план избавления от клептократии, а план ее консолидации с помощью хорошо забытых коллективистских институтов, заимствованных из репертуара итальянского фашизма.

Вместо свободы, экономического роста, развития самый стильный демагог Украины предлагает избирателям "равновесие, мудрость и синергию". Что ж, по крайней мере, честно.

Пятничный форум подтвердил репутацию "Батькивщины" как самой электорально боеспособной оппозиционной силы.

Презентация "Нового курса" прошла на высоком техническом уровне – в большом зале, заполненном до отказа, со слайдами и роликами, которые должны были подтвердить способность партии собирать и развлекать большие массы народа.

Тимошенко продемонстрировала отличную физическую форму. Я не знаю в Украине ни одного другого политика, который на протяжении двух с половиной часов с такой непринужденностью удерживал бы зал от соскальзывания в предполуденную дремоту.

Другое преимущество, предъявленное украинской публике, – на Тимошенко работают спичрайтеры, свободно владеющие поиском в Википедии и не теряющиеся на сайте Amazon.

Кому-то это покажется насмешкой, но тот, кто знает реальную – плачевную – ситуацию с человеческим капиталом в украинской политике, понимает, что это скорее комплимент.

Шоу удалось на славу. Настолько, что даже противники "Юли", присутствовавшие в зале, были ошеломлены потоками умных слов и ошеломленно выдавливали из себя "что-то в этом есть".

Добавьте к этому, что для ЮВТ выборы 2019 года – последний шанс сказать свое слово в политике. Вспомните о ее умении собираться во время решающих событий. И вы получите рецепт сильнейшей психической атаки на политикум, которая должна была повергнуть большинство конкурентов Тимошенко в состояние тяжелой депрессии.

В отличие от интеллектуалов, слегка ошалевших от обрушившихся на них "смыслов", я имел возможность прослушать речь Тимошенко в хорошо проветриваемом помещении, где не работает актерская магия самого мощного политического животного (в смысле zoon politicon) Украины.

Мой вывод – это очень сильная попытка перетянуть на свою сторону новые аудитории, несмотря на бессодержательность, а местами и плохо скрываемую реакционность "Нового курса".

 

 

 

Гречка для креаклов

 

 

Традиционный электорат Тимошенко – жители села и небольших городов, с доходами ниже среднего. Вопрос о власти решается в больших городах и столице.

Разделяю мнение тех, кто считает "Новый курс" попыткой Тимошенко вторгнуться на территорию либералов и демократов. Отсюда бесчисленные ссылки и цитаты на авторитеты, признанные в хорошем обществе, – от Руссо до Роулза и от Конфуция до "Римского клуба" (в котором состоял близкий сердцу нашей интеллигенции Богдан Гаврилишин).

Неважно, что все эти потоки цитат принадлежат мыслителям, которых Тимошенко, скорее всего, не читала (одного из авторов книжки "Почему нации приходят в упадок" Дарона Аджемоглу она ласково назвала просто Дароном, очевидно, спутав имя и фамилию, автор "Демократии в Америке", француз АлексИс де Токвиль превратился у нее в АлЕксиса).

Неважно и то, что пропагандистские образцы, к которым апеллирует Тимошенко, – не первой свежести.

Достаточно заметить, что "Новый курс" Франклина Делано Рузвельта вовсе не вывел США из Великой Депрессии – как полагали последние поколения советских людей, знавших ФДР по сериалу "Освобождение", и продолжают полагать спичрайтеры ЮВТ.

Современные экономисты (погуглите Lee Ohanian, прочитайте The Forgotten Man Эмити Шлаес) хорошо знают, что своими законами, подсмотренными у Муссолини, ФДР не ускорил, а отсрочил выход Америки из глубокого экономического кризиса.

Вся эта интеллектуальная мишура играет, на самом деле, важную конструктивную роль в попытке Тимошенко обновиться. И вот как это работает.

Со времен Аристотеля известно, что любая хорошая речь состоит из трех компонентов. Этос – говорящий должен внушить доверие к себе; Пафос нужен, чтобы эмоционально ангажировать слушателя; Логос – представить убедительные аргументы.

Часть, адресованная "креативному классу" ("креаклам"), решала прежде всего проблему Этоса.

Тимошенко сказала много горьких слов о разграблении страны политической элитой на протяжении последних 27 лет. Проблема Тимошенко в том, что она – одна из самых ярких ее представителей.

И тут на подмогу приходят классики в обнимку с современниками. Прячась за их шеренгой, Тимошенко как бы говорит "креаклам": смотрите, сколько умных людей стоит на моей стороне, только сумасшедший рискнет выйти против такой сборной.

Выдвинув идею нового общественного договора, который будет обсуждаться "лучшими интеллектуалами", она избавила себя от необходимости объясняться насчет своего участия в растаскивании Украины – то в компании Павла Лазаренко, то в ситуативных договорняках с Игорем Коломойским и другими фигурантами списка Forbes.

Призыв к интеллектуалам принять участие в разработке новой Конституции я расцениваю как аналог интеллектуальной гречки.

Место на корабле победителя найдется всем, главное – вовремя присоединиться: "Не спрашивайте меня, что я сделала для страны, спросите – что я могу сделать для вас".

 

 

Скрепы на блокчейне

 

 

"Сделаем Украину самой передовой страной мира" – лейтмотив пафосной части выступления Тимошенко. Пафос апеллирует к эмоциям, и она использует образы, отлично работающие на постсоциалистическом пространстве униженных и оскорбленных:

"Порядки і правила, які панують навіть у розвинених країнах, нівечать душі мільярдів людей насиллям, несправедливістю, нелюбов’ю. Світ, на жаль, але треба це визнати, побудований за принципів соціального дарвінізму – виживає сильніший, навіть якщо для цього потрібно переступити через червоні лінії та розтоптати навколо себе все".

Если не обращать внимания на различие в языке, Тимошенко живет в том же самом мире, что и Владимир Путин. Вот как Путин описывал положение России в мире после бесланской трагедии в сентябре 2004 года:

"Мы не проявили понимания сложности и опасности процессов, происходящих в своей собственной стране и в мире… Во всяком случае, не смогли на них адекватно среагировать. Проявили слабость. А слабых бьют. Одни хотят оторвать от нас кусок "пожирнее", другие – им помогают".

А вот как в июне 2018 года описывает положение Украины Тимошенко:

"Зовнішне управління… здійснює в інтересах глобальної фінансової олігархії певні кроки та підштовхує Україну під свої необмежені апетити. І це природньо. Тому що в глобальному світі ніхто не створює ні для кого відкритих зелених доріг.

Якщо бачать у глобальному світі слабку знекровлену країну, яка не може управити собою, завжді знаходяться ті, хто дивиться на Україну як на свою власність. Це природній процес здобутку вигоди".

В этом мире Сорос – куда более опасный и жестокий враг, чем Путин.

Не буду лишний раз останавливаться на том прискорбном факте, что отечественные клептократы и олигархи "вынули" из Украины с помощью той же Юлии Владимировны столько, сколько никакому Соросу не снилось (даже если ему каким-то способом удастся "подтолкнуть Украину под свои неограниченные аппетиты").

Можно по-разному относиться к основателю "Открытого общества", но участие в антисоросовском интернационале – честная заявка на взаимопонимание с кремлевскими чекистами.

Образ Украины в кольце врагов перебрасывает мостик к тимошенковскому Логосу. В мире кризис, констатирует она, представительная демократия больше не отвечает запросам современного общества. Лидер "Батькивщины" предлагает свое лекарство в виде новых институтов.

Она много говорит о прямой демократии, но прямая демократия по-тимошенковски – это упрощенная система подачи челобитных, а не решение ключевых вопросов развития страны самими избирателями.

В этом смысле все заклинания про прямую демократию – такая же косметика, как и блокчейн. Их задача – замаскировать главную идею Тимошенко: превращение Украины в корпоративное государство.

Судя по сайту "Батькивщины", больше всего там гордятся озвученной Тимошенко идеей Национальной Ассамблеи (это одна из четырех новостей, которые новостники БЮТ выудили из речи своего лидера).

В представлении Тимошенко НА – это квази-сенат, или коллективный арбитр, который будет исправлять ошибки других ветвей власти.

Куда интереснее, как эта Ассамблея будет сформирована. Тимошенко предлагает "на конституционном уровне" создать 21 Ассоциацию, каждая из которых объединит всех, кто работает в той или иной предметной сфере:

"Ми пропонуємо зробити вперше в історії України всеукраїнські асоціації, які поділити за профилями, наприклад: всі, хто займаються полегшенням підприємництва, – Всеукраїнська асоціація з питань сприяння підприємництву.

Всі, хто переймаються питаннями права і правозахисту, – вони входять у ці громадські організації, академичні заклади, вищі навчальні заклади, профспілки, роботодавці, фабрики думок, – входять в Асоціацію правозахисту і права".

Руководители ассоциаций составят треть Национальной Ассамблеи. Остальные две трети, или 42 места, – "интеллектуальные и моральные авторитеты", выбрать которых Тимошенко предлагает одновременно с принятием новой Конституции.

Тут в логическую часть снова вклинился Этос. Тимошенко заслоняет себя от критики портретами мертвых, которые не могут ей ответить: "Я думаю про таких людей, як Любомир Гузар, як Євген Сверстюк, як Мирослав Попович".

Если отвлечься от этической стороны вопроса, ближе всего модель НА напоминает Палату фасций и корпораций, созданную в 1936 году на месте нижней палаты парламента в фашистской Италии. Вот как описывает этот орган Encyclopedia Britannica:

"Палата состояла из 823 членов, 66 из которых представляли фашистскую партию, а остальные – конфедерации работодателей и работников, объединенные в 22 (!!) корпорации. С созданием этого органа легальная структура корпоративного государства была объявлена окончательно завершенной".

Ближайшая по времени и географии попытка создать квазипарламентский орган по правилам корпоративного государства – это Общественная палата, созданная в 2004 году в путинской России.

В стране, где не работают базовые институты, создание очередной структуры, которая будет следить за коррумпированными политиками и бюрократами, – это не решение проблем, а увеличение их количества как минимум еще на одну.

Но какое это имеет значение для политического лидера в стране, где политика – это создание проблем для граждан на собранные у них налоги?

Тем более что цель благородна: "Подарувати світу нові правила співжиття людства, які зроблять світ ближчим до Бога, а людину – по-справжньому щасливою".

Аминь.

Владимир Федорин, специально для УП

Змінено користувачем Аквариус
Link to comment
Share on other sites

Та лана! Жінки третього тисячоліття молодші й перетянуті ще дорожче, але оті дійсно проти Юлі примати.

f6af5fe-yulya-1680.jpg

 

Не-не... Страшна стала... Он губки пиджыма на фото и правильно делает... По сравнению с тем, что было в 2005-м когда лично общались за кофием и сейчас  - небо и земля... Если можно, конечно технически ( :D ), то лучче вернуть все взад...

И это я не как давний поциновувач женской красоты, а как политтехнолог советую B-) Таки с позволения сказать "губки" - минус 2, а то и три процента. При нынешнем "багастве рейтингов" у всех ведущих кандидатов - это существенно ;)

Змінено користувачем Silentio
Link to comment
Share on other sites

Не-не... Страшна стала... Он губки пиджыма на фото и правильно делает... По сравнению с тем, что было в 2005-м когда лично общались за кофием и сейчас  - небо и земля... Если можно, конечно технически ( :D ), то лучче вернуть все взад...

И это я не как давний поциновувач женской красоты, а как политтехнолог советую B-) Таки с позволения сказать "губки" - минус 2, а то и три процента. При нынешнем "багастве рейтингов" у всех ведущих кандидатов - это существенно ;)

Губки можна залишить.

Нехай краще приживеться в Гондурасі.

Link to comment
Share on other sites

Що й потрібно довести - що б не пропонувалося, "обговорення" буде зведене до одного й того ж  B-)

 

 

я попросю...

особисто мені давно все ясно з цією особою, тому що-небудь обговорювати всерйоз не маю найменшої потреби

тому тільки стьоб

це стосується, правду кажучи, всіх наших політиканів

ну немає серед них, тих, хто на виду, ні державних діячів, ні чесних і порядних людей, і ваще...

Link to comment
Share on other sites

Пропонувалося не зосереджуватися на особі, а на ідеях з пропозиціями. А вони таки масштабні і слушні, спрямовані на подолання наших проблем. Ну то таке...

Link to comment
Share on other sites

И потом нашел с кем сравнивать....С Лусенчихой...

 

Вот сверстницы да и постраше!

 

Не без пластики, но БЕЗ ИДИОТИЗМА....

Політика, звичайно, теж не без елементів шоу-бізнеса. Але ці леді живуть в іншій площині. Ну то таке 2.

Link to comment
Share on other sites

Не-не... Страшна стала... Он губки пиджыма на фото и правильно делает... По сравнению с тем, что было в 2005-м когда лично общались за кофием и сейчас  - небо и земля... Если можно, конечно технически ( :D ), то лучче вернуть все взад...

И это я не как давний поциновувач женской красоты, а как политтехнолог советую B-) Таки с позволения сказать "губки" - минус 2, а то и три процента. При нынешнем "багастве рейтингов" у всех ведущих кандидатов - это существенно ;)

А може вона свідомо себе покалічила? Бо колись була майже красунею, то жіночій електорат голосував чьотко "проти", бо жіноча заздрість то є страшна сила. А тепер, дивись, і поспівчувати, і пожаліти можуть,.. і проголосують "за" :weep:

Link to comment
Share on other sites

Пропонувалося не зосереджуватися на особі, а на ідеях з пропозиціями. А вони таки масштабні і слушні, спрямовані на подолання наших проблем. Ну то таке...

 

нє, вона може, звичайно, запропонувати полетіти на Марс, чи з понеділка влаштувати нове й гарне життя, але ж..

ну то дійсно таке...

Link to comment
Share on other sites

Але ж не про Марс мова, а про наші проблеми, через які тут така дупа. Переводячи обговорення з суті на фейс фігуранта, чи оголеного дебіла з розмальовками, спільнота виконує бажану для мафії справу.

Та й взагалі

Великі люди обговорюють ідеї.

Звичайні люди обговорюють події.

Дрібні люди обговорюють людей (с)

Link to comment
Share on other sites

 

це стосується, правду кажучи, всіх наших політиканів

ну немає серед них, тих, хто на виду, ні державних діячів, ні чесних і порядних людей, і ваще...

 

Выбор только один - выбирать. Вон в США вообще трампа выбрали, так он по сравнению с Юлей вообще неандерталец. 

Link to comment
Share on other sites

задовбався заходити на сторінку

Сілентіо, ти притаранив вірус!

 

e1c3893c5dc8dc5156677ad8fe588a99.png


Так мова ж не про неї, а про інструменти вирішення проблем самим суспільством.

 

це інша річ, дійсно

просто я не вірю ні в суспільство, ні в його здатність шось там вирішити

Link to comment
Share on other sites

В нас тут дитячі ясла?  ;o  Всі посилання, заголовки підтем, розшифровка, відео надані!

Узагальнено пропонується олігархічний бантустан ПРИСКОРЕНО перетворити в успішну країну західного світу.

 

Please wait.. Loading

Відеоконференція розпочнеться за 3 години.

Link to comment
Share on other sites

А вообще я уже писал, если не нравится власть, а она многим не нравится, в т.ч. и потенциальная, необходимо ее сразу менять, 3 млн. подписей и уже перевыборы и парламента и президента. И менять до тех пор, пока не будут там те люди, которые будут нравится. Так на плакатах и в требованиях писать надо. А сидеть, ничего не делать и при этом поливать грязью тех политиков которые что-то стараются сделать, это скотство.

Link to comment
Share on other sites

задовбався заходити на сторінку

Сілентіо, ти притаранив вірус!

 

e1c3893c5dc8dc5156677ad8fe588a99.png

Проте які гарні пані!  :D

Але мої антивіруси нічого не помітили і гальм не було.

Link to comment
Share on other sites

задовбався заходити на сторінку

Сілентіо, ти притаранив вірус!

 

e1c3893c5dc8dc5156677ad8fe588a99.png

Аваст це не антивірус, це вірус, запакований в оболонку, схожу з антивірусною. Те саме стосується ЕSETа та Каспєрського, а Нортон це спроба невідомих ворогів повністю вивести з ладу операційну систему вашого комп'ютера.

Link to comment
Share on other sites

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО ЗАПРОПОНУВАЛА КРАЇНІ ДОРОГУ ВПЕРЕД (АНАЛІТИЧНІ НОТАТКИ ЗА ФОРУМОМ НОВОГО КУРСУ)
19 ЧЕРВНЯ, 09:33 • СТАТТІ


Поламати політтехнологічні шаблони та стереотипи, утвердити цивілізовані способи взаємодії влади та суспільства, політиків та громадян - для цього організувала Форум Нового Курсу Юлія Тимошенко. Вже можна з повною упевненістю сказати, що він став віхою - не лише в політичному доробку самої Тимошенко, а й в житті країни в цілому. Політичні опоненти не дарма так боялись його, і по всіх можливих інформаційних каналах запустили цілу кампанію, покликану якщо не повністю дискредитувати, то хоча б нав'язати попереднє враження, як треба сприймати те, що там прозвучить. Забули тільки, що їх звичні шаблони діють тільки на звичні форми політичної діяльності.


Перш за все, Юлія Тимошенко глибоко пропрацювала свій минулий досвід. На відміну від "Ідеальної Країни", яка була запущена 7 грудня 2005 року, в розпал передвиборчої кампанії, "Новий Курс України" розгортається задовго до виборів. І не дивлячись на те, що його уже намагаються подати як "старт президентської кампанії", організований нею форум не був ані партійним з'їздом, ані презентацією передвиборчої програми. Це швидше було запрошення на публічну лекцію, із підкреслено технотронним образом Тимошенко - в чорному гольфі та у стильних окулярах - що підкреслювали: вона не тільки політичний лідер, а візіонер, популяризатор і провідник прогресу, чимсь схожий на Стіва Джобса або Реймонда Курцвейля. 

Цьому передувала аж ніяк не похаплива підготовка. Новими політичними ідеями Юлія Тимошенко почала цікавитись іще в часи своєї другої прем'єрської каденції. Парадоксально, але шанс зосередитись на працях сучасних політичних філософів їй дало ув'язнення. В 2013 р. вона дала розгорнуте інтерв'ю "Українській правді" [1], в якому вперше прозвучали імена численних сучасних мислителів - таких, як Кен Уїлбер та Дон Тапскотт - і була окреслена мета створення нової ефективної форми суспільства, кардинальної зміни ролі політика та взаємодії між владою та людьми. Саме в цьому інтерв'ю вперше прозвучала формула "особисті цінності - колективна мудрість - технічні досягнення", яка і лягла в основу Нового Курсу України. Так що численні аналітики, які оголосили промову Тимошенко лише переліком ключових слів, як мінімум поквапились із висновками. 

Треба сказати, що роль політика Юлія Тимошенко серйозно переосмислила. Це видно по самій організації форуму. На нього були запрошені не лише партійці, а й широке експертне коло. Присутні могли навіть побачити цілий "десант" громадянських організацій, і представників інших політичних партій. Були запрошені навіть опоненти, і не з числа "бобиків", а серйозні аналітики. Був, наприклад, Олександр Кочетков, який напередодні Форуму сам написав детальну візію "цифрового майбутнього" для України. Всі вони були не просто слухачами, а повноцінними учасниками форума. Цим вона продемонструвала свою готовність до серйозного диспута, в тому числі світоглядного та ідеологічного. 

Але справжнім сюрпризом для всіх була величезна кількість молоді серед відвідувачів, що абсолютно ламало стереотип "типового виборця Тимошенко", який звикли малювати аналітики. 

Насправді, виборець Тимошенко є у всіх прошарках населення - від найбідніших до технічної інтелігенції та креативного класу. Просто останні донедавна залишались в тіні, через нав'язування вітчизняною "журналістикою" примітивного політичного дискурсу. Так простіше вести кампанію. "Я патріот - ти агент Кремля", "я капіталіст - ти комуніст", "я за непопулярні реформи - а ти популіст". В межах цього дискурсу молоді просто немає місця, або дбайливо підсунутий політтехнологами штамп "проти всіх", або приховування поглядів. До цього додається нав'язування стереотипу, що відкрита підтримка Тимошенко є чимсь зазорним, мало не ганебним. Звідси оті додаткові відсотки, які партія "Батьківщина" отримує на реальних виборах, при в півтора-два рази менших соціологічних замірах. Форум нарешті дав можливість молодому та інтелектуальному виборцю Тимошенко вийти на світ, і гордо заявити про свою політичну позицію. Адже ідеї, які прозвучали на цьому заході, зробили б честь навіть багатьом західним політикам. А у вітчизняних нічого такого немає навіть близько, після планки, заданої Форумом, вони якихось викопних плазунів нагадують. 

Заодно Юлія Тимошенко наочно продемонструвала - вона не буде миритись із нав'язануваною їй роллю "нішового" політика, а буде активно освоювати нові й нові політичні сфери. 


Сам форум було поділено на дві частини. Перша представляла собою виступ Юлії Тимошенко, довгий і комплексний, в якому вона неочікувано для всіх відмовилась від простого переліку передвиборчих ідей, а замість цього заговорила про глобальні речі, які виходять далеко за виборчі і навіть за чисто партійні рамки. Цей виступ можна і треба розбирати буквально по абзацам, не лише тому, що в нього Юлія Тимошенко постаралась втиснути максимум ідей, якими хотіла поділитись із присутніми. Він містив кілька рівнів сприйняття - футурологічний, політичний та практичний - і правив, швидше, за максимальне розширення поняття можливого в українському суспільстві. 

Наприклад, розкриваючи тему Нового Суспільного Договору і перезаснування держави Україна, Юлія Тимошенко заговорила про інституціоналізацію громадянського суспільства та про застосування принципів "open source" (відкритого коду). Дехто із аналітиків уже поспішив оголосити це реверансами в бік відповідно численних громадських організацій та вітчизняних айтишників, своєрідним заграванням із новим виборчим сегментом, яке не несе особливих сенсів.

Між тим, подібний сплав ідей - абсолютно новий для вітчизняного політикума, який звик просто копіювати устрій інших країн - якраз демонструє системність та глибину погляду на проблему. Перш за все, це спроба осмислити причини поразки уже двох Майданів, і спроба накреслити шлях виходу із циклу відтворення кучминського державного устрою протягом всіх років незалежності. В обох випадках люди продемонстрували чудеса самоорганізації і взаємодопомоги, у них була спільна мета і ідея, які рухали їх вперед. Пам'ятаєте, були навіть вуличні університети, де виступали політологи, бізнесмени, науковці зі своїми пропозиціями до зміни держави? Хакатони (сиречь, об'єднання айтішників навколо рішення проблем)? Навіть серйозні політичні диспути біля "зігрівальних" бочок. Все це кануло в Лету, і було прочно забуте.

На думку Тимошенко, тут і ховається одна із основних причин поразки. Адже саме по собі громадянське суспільство має вплив в кращому випадку дорадчий. Більше того, пострадянська політична структура збудована таким чином, що або давить, або інкорпорує в себе все, що подає хоч якісь ознаки життя в політикумі. Наприклад, волонтери та блоггери. Колись володарі дум та лідери суспільної думки, зараз вони цілком інтегровані в кучминську систему, і перетворились на її рупори, поступово втрачаючи суб'єктність і стаючи безликими "порохоботами". Це уже не кажучи про те, що наша політична система насправді застигла на рівні "радянського плюралізму", яка позірно мавпує західні демократії, але насправді є фасадом фінансово-політичних груп, які керують країною в тіньовому ручному режимі.

Безумовно, ідеї "зміни системи" давно стали в експертному середовищі загальним місцем. Однак дивним чином, ніхто навіть не допускав думки про те, що політична структура може мати кардинально іншу форму, а не виключно звичну нам тріаду "виконавча-законодавча-судова", плюс преса як четверта влада. Вона добре працює в країнах із усталеною демократією, але її явно недостатньо для країни, яка майже чверть століття тупцяла на місці. Ба більше, навіть розвиненим країнам її недостатньо - в тих же США аналітичні та футурологічні центри, такі як Heritage чи RAND Corporation, уже фактично представляють окрему гілку влади, яка відповідає за формування перспективи і довгочасних планів розвитку країни. Адже політики в силу своєї тимчасовості в офісі, можуть планувати щось тільки в межах поточної каденції. А стратегія розвитку країни повинна зазирати в майбутнє на десятиліття... чи навіть на століття.

Тимошенко цю проблему пропонує вирішувати системно. По-перше, сама організація Форума є спробою створити поки що неофіційний, але майданчик, який дозволить складати плани, довші ніж одна політична каденція. На його базі можна накреслити різноманітні шляхи виходу із того закостенілого стану, в якому застрягла країна. Рівень і масштаб таких планів вона задала самостійно, запропонувавши замість класичної структури представницької демократії створити своєрідну систему гексамона - із шістьма окремими гілками влади. 

Наприклад, Національна Асамблея Самоврядності представляє собою своєрідну стратегічну гілку влади, яка відповідатиме за формування довгочасної стратегії розвитку країни (тобто, своєрідним think-tank) і розробку системоутворюючих законодавчих актів. Західним демократіям такий орган непотрібен, тому що там системна частина законодавства напрацьовувалась століттями. Але він точно може стати у пригоді країні, де одна із головних проблем - хаотичне законодавство, де кожен закон чи постанова - це чиясь "годівниця". У політика, навіть найкращого, попросту не вистачить сил і компетенції розібрати весь цей хаос. Зрештою, сама Тимошенко дуже добре із цим обізнана - під час своєї першої каденції в далекому 2005 р. більшу частину часу вона займалась розгрібанням законодавчих завалів і скасовуванням численних лобістських постанов та актів. Тоді їх набралось близько 3 тисяч. Зараз їх вочевидь на порядок більше. А коли цим буде займатись політично активна спільнота - через механізм всеукраїнських асоціацій - вийде значно швидше і краще. До того ж вона зможе запропонувати якісь оригінальні і більш ефективні рішення. 

Роль політика в моделі, коли громадянське суспільство не підпорядковується політичній структурі, а навпаки, є окремою незалежною гілкою, кардинально переосмислюється. Перш за все, він уже не зможе бути напівзнайкою чи недоучкою. Стратегічна гілка влади генеруватиме ідеї, а політики повинні пропускати їх через себе, осмислювати, виступати одночасно ідеологом та модератором - який задає тему, направляє дискусію, вказує на вузькі місця, сам пропонує якісь рішення. В такому процесі ідеї політика будуть шліфуватись і доводитись до досконалості. Народ також матиме змогу побачити, що реформи не є "кам'яними скрижалями", а це є живий процес із внятною метою і відкритим обговоренням. До якого, до речі, зможе долучитись кожен.

І це тільки одне можливе політичне застосуванням принципа open source. Цей же принцип може бути застосований до розробки різноманітних державних послуг - насамперед електронних. В цьому випадку політик (причому як всеукраїнського рівня, так і місцевого) буде виконувати уже роль постановника задачі, який формуватиме вимоги до послуг - а ІТ-спільнота, знову ж таки, за опенсорсним принципом, створюватиме необхідний інструментарій. Відкритість кода дозволить швидко і ефективно виправляти помилки, і більше не буде таких недолугих поробок, як "сервер е-декларування".

Робочу модель, як це буде виглядати, сама Тимошенко і показала. Вона виступала в ролі модератора і постановника задач, а запрошені експерти конкретизували їх і пропонували можливі пояснення і рішення. Що, між іншим, теж не типово для наших політиків. Їм звично тільки виступати із наперед підготовленими тезами, і навіть в реальні політичні дебати вступати вони не ризикують. Тимошенко показала, що не тільки відкрита для критики, нових ідей та гострих дискусій, але й не прийшла на Форум із наперед заготовленими відповідями. Все, про що вона говорила, є не набором передвиборчих обіцянок, а швидше пропозицією до дослідження, ідеями, які ляжуть в основу широкого диспута. Це уже рівень не президента-царя, а президента-візіонера, президента-провідника.

Але найголовніше, що прозвучало на цьому Форумі - Україна не повинна наперед визначати собі місце аутсайдерів, чия виключна участь полягає тільки в сумлінному копіюванні написаними кимось рецептів. Зміг же Сингапур колись показати світу, що маленьке місто-держава може стати світовим фінансовим центром. Змогла же маленька Естонія створили унікальну систему електронних державних послуг. Так чому б Україні не запропонувати світу унікальну політичну структуру, націлену в майбутнє, і яка не консервує статус-кво, а навпаки - інтегрує в себе всі найкращі ідеї, і заохочує включитись до процесу побудови власної держави кожного, хто має в собі сили і наснагу.

Протиставити цій амбіційній Меті нинішні можновладці не можуть практично нічого. Вони, як і наші фінансово-політичні клани, здатні виживати тільки в умовах пострадянської деспотії. А вона свій ресурс уже повністю вичерпала.

Так що по суті єдиним політиком, який показав хист і бажання вести нас в Майбутнє (з великої літери), поки що є лише Юлія Тимошенко. Хочете конкурувати з нею? Окей, запропонуйте щось хоча б приблизне по масштабу. Цікаво, чи по силам вам такий рівень і такий масштаб?
 
В'ячеслав Ільченко

Link to comment
Share on other sites

Не знаю чому, але якщо Тимошенко виграє вибори, то мені згадується старий класичнйи анекдот

про "вєсєлєнькій сітчік" . Не знаю чому.

 

 

 В магазине тканей звонит телефон:

- У вас есть ситец?
- Да.
- А расцветка веселенькая?
- Да. Приезжайте, покупайте.
Опять звонок.
- У вас шелк есть ?
- Да.
- А расцветка веселенькая?
- Да. Приезжайте, покупайте.
И так раз десять.
Чуть позже...
- А у Вас бархат есть?
- Да!!!
- А расцветка веселенькая?
- ПРИЕЗЖАЙ, С-СУКА, ОБХОХОЧЕШЬСЯ!!!

Link to comment
Share on other sites

А вообще я уже писал, если не нравится власть, а она многим не нравится, в т.ч. и потенциальная, необходимо ее сразу менять, 3 млн. подписей и уже перевыборы и парламента и президента. И менять до тех пор, пока не будут там те люди, которые будут нравится. Так на плакатах и в требованиях писать надо. А сидеть, ничего не делать и при этом поливать грязью тех политиков которые что-то стараются сделать, это скотство.

Хорошая попытка заставить нас тратиться на выборы-перевыборы пока вся очередь из воров пожелает чтобы о них говорили как о кандидатах и реформаторах.

Так вот.

Идите НАХУЙ.

и ЧЕМ РАНЬШЕ, ТЕМ ВАМ БУДЕТ ЛУЧШЕ

Link to comment
Share on other sites

Не знаю чому, але якщо Тимошенко виграє вибори, то мені згадується старий класичнйи анекдот

про "вєсєлєнькій сітчік" . Не знаю чому.

Якщо вибори вперше виграє дієвий політик, що системою не підтримується, з'являється шанс на перебудову. 

Можна було б чекати далі на появу просвітленого обличчя з народу без вад і антирейтингу, але часу немає.

Link to comment
Share on other sites

Якщо вибори вперше виграє дієвий політик, що системою не підтримується, з'являється шанс на перебудову. 

Можна було б чекати далі на появу просвітленого обличчя з народу без вад і антирейтингу, але часу немає.

 

 

диевый политик не ходит в раду

а жир  выкачивает в итальянских спа

Link to comment
Share on other sites

Хорошая попытка заставить нас тратиться на выборы-перевыборы пока вся очередь из воров пожелает чтобы о них говорили как о кандидатах и реформаторах.

Так вот.

Идите НАХУЙ.

и ЧЕМ РАНЬШЕ, ТЕМ ВАМ БУДЕТ ЛУЧШЕ

 

тобто хай сидить ворюга, злодій і зрадник до скону

гарна логіка

ідіть самі з такою логікою куди подалі

механізм частих виборів - єдиний запобіжник правління падлюк

Link to comment
Share on other sites

Якщо вибори вперше виграє дієвий політик, що системою не підтримується, з'являється шанс на перебудову. 

Можна було б чекати далі на появу просвітленого обличчя з народу без вад і антирейтингу, але часу немає.

Бабцю в тюрму - і буде видно нові обличчя.

Ця стара сраката бандурша намагається продовжити свій час і час своїх подільників.

А ми не поспішаєм.

В спєшке только кошкі родятся. І то - слєпиє.

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...