Перейти до змісту

Реалістично: чи є зараз притомна альтернатива Порошенку?


abandon

Recommended Posts

Уявімо ситуацію, коли він раптом позбувся посади і виник вакуум влади.

 

Я особисто - часто як брутальний критик Педро - на маю кого запропонувати в якості кандидата на посаду Президента. Найбільша проблема, як на мене, знову ж у відсутності саме ідеологічних партій, в яких вага особистості значно меньше, адже їхні представники є доволі прогнозованими з огляду на партійну доктрину.

 

Одразу скажу - представників білого братства я чути не хочу апріорі.

 

Інші пропозиції є?

 

 

Link to comment
Share on other sites

  • Replies 90
  • Created
  • Остання відповідь

Top Posters In This Topic

В Україні зараз парламентсько-президентська форма чи навпаки?

 

Якщо перша, то хоч Ляшка, він мав би тільки якісь обмежені та представницькі функції і це не було б проблемою кого вибрати

Link to comment
Share on other sites

В Україні зараз парламентсько-президентська форма чи навпаки?

 

Якщо перша, то хоч Ляшка, він мав би тільки якісь обмежені та представницькі функції і це не було б проблемою кого вибрати

 

У Президента - не представницькі функції, а масивний пакет повноважень. Фактично він діє в дуеті з Урядом, призначаючи голів ОДА. Це на додачу до ГІГАНТСЬКИХ повноважень в сфері оборони - безпеки, фінансово-банківської (НБУ), регуляторної політики в енергетиці, майже монопольної позиції в судочинстві. тощо.

 

Вивчай фактаж, потім пиши дурощі...

 

Ляшка на президента? Тебе записати в неадеквати? Ти уявляєш,  кого ця шістка Клюєва - Ахметова почне призначати на посади?

Змінено користувачем abandon
Link to comment
Share on other sites

 

 


Інші пропозиції є?

Ну а звідки взагалі, по-вашому, беруться "порохоботи" :)

Причому ми самі собі робимо той вакуум обличь при владі; Фаіна Каплан нещодавно закінчила експеримент у фейсбуці, типу віртуальні вибори, щоб подивитися, кого люди готові бачити при владі, якщо б усі кандидати мали однакові можливості (фінанси, піар, тощо). На початку експерименту було 1600 приймаючих участь, на останньому етапі 200.

Нікому оце усе вибори не є цікавими, цікаво тільки релігійні війни вести за чи проти Порохів, Йуль й кого там ще.

Link to comment
Share on other sites

Будь-кого, аби без зв'язків з рашкою.

Хай СБУ пропонує спільно з громадскістю.

Я таких не знаю, боюсь шо таких і немає. Тому що таких колабораціоністів не винищують.

Link to comment
Share on other sites

Ну а звідки взагалі, по-вашому, беруться "порохоботи" :)

Причому ми самі собі робимо той вакуум обличь при владі; Фаіна Каплан нещодавно закінчила експеримент у фейсбуці, типу віртуальні вибори, щоб подивитися, кого люди готові бачити при владі, якщо б усі кандидати мали однакові можливості (фінанси, піар, тощо). На початку експерименту було 1600 приймаючих участь, на останньому етапі 200.

Нікому оце усе вибори не є цікавими, цікаво тільки релігійні війни вести за чи проти Порохів, Йуль й кого там ще.

 

Моя позиія залишається сталою: без виникнення в Україні саме ідеологічних партій, ходіння колом в вигляді виборів беззмістовиних гооворящих голів триватиме безкінечно.

Будь-кого, аби без зв'язків з рашкою.

Хай СБУ пропонує спільно з громадскістю.

Я таких не знаю, боюсь шо таких і немає. Тому що таких колабораціоністів не винищують.

 

Це не відповідь.

Будь-хто не прізвище.

Вочевидь, тобі нічого сказати. Що є очікуваним.

Link to comment
Share on other sites

 

 


Моя позиія залишається сталою: без виникнення в Україні саме ідеологічних партій, ходіння колом в вигляді виборів беззмістовиних гооворящих голів триватиме безкінечно.

Ну так це ж очевидно. А ідеологією ніхто не переймається особливо, от й маємо те що маємо (тм)

Link to comment
Share on other sites

Ну так це ж очевидно. А ідеологією ніхто не переймається особливо, от й маємо те що маємо (тм)

 

Так. Це видно по ситуації на "політичних" форумах.

Дивно, що це "просунуте" середовище вважає, що воно заслуговує на адекватне державне управління, адже саме генерує лише хаос та срач. Я, до речі, з себе цих звинувачень теж не знімаю.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

 

 


Дивно, що це "просунуте" середовище вважає, що воно заслуговує на адекватне державне управління

Нічого дивного, звідки б в нас взагалі взялося уявлення щодо адекватного управління :) Ми історично не були задіяні в процесах адекватного вибору управління та підготовки таких кадрів. Ми багато поколінь були у опозиції до влади, й тому нам, звичайно ж, комфортно там залишатися. Ми владу взагалі сприймаємо як абстрактну та автономну структуру, типу оце ми, а оце вони. :)

Link to comment
Share on other sites

У Президента - не представницькі функції, а масивний пакет повноважень. Фактично він діє в дуеті з Урядом, призначаючи голів ОДА. Це на додачу до ГІГАНТСЬКИХ повноважень в сфері оборони - безпеки, фінансово-банківської (НБУ), регуляторної політики в енергетиці, майже монопольної позиції в судочинстві. тощо.

Моя позиія залишається сталою: без виникнення в Україні саме ідеологічних партій, ходіння колом в вигляді виборів беззмістовиних гооворящих голів триватиме безкінечно.

У президента тут функції виконавчого директора при олігархаті, а не самостійна роль. Про решту інституцій взагалі не варто говорити. Які в такій системі ідеологічні партії?

Link to comment
Share on other sites

У Президента - не представницькі функції, а масивний пакет повноважень. Фактично він діє в дуеті з Урядом, призначаючи голів ОДА. Це на додачу до ГІГАНТСЬКИХ повноважень в сфері оборони - безпеки, фінансово-банківської (НБУ), регуляторної політики в енергетиці, майже монопольної позиції в судочинстві. тощо.

 

Вивчай фактаж, потім пиши дурощі...

 

Ляшка на президента? Тебе записати в неадеквати? Ти уявляєш,  кого ця шістка Клюєва - Ахметова почне призначати на посади?

 

 

Я написав не про нинішній стан, читай уважніше, а про те, як можна. Як у німців, наприклад, теж є президент, але можливості у нього мінімальні

Link to comment
Share on other sites

Нічого дивного, звідки б в нас взагалі взялося уявлення щодо адекватного управління :) Ми історично не були задіяні в процесах адекватного вибору управління та підготовки таких кадрів. Ми багато поколінь були у опозиції до влади, й тому нам, звичайно ж, комфортно там залишатися. Ми владу взагалі сприймаємо як абстрактну та автономну структуру, типу оце ми, а оце вони. :)

 

Так, це традиція українського бездержавництва дається взнаки. Відмежування від влади є абсолютним, разом з тим сподівання на "говорящих голів", які "навєдут парадак" теж зашкалює. Це стадія феодалізму.

Link to comment
Share on other sites

Які ідеології можуть стати осердям змістовної політичної сили в Україні? На мою думку:

 

1) правий український націоналізм - для пасіонаріїв, тому якийсь ПС має бути. Ще треба мати варіант light типу Свободи, але щоб не скочувались у бізнесування;

 

2) соціалісти (але не комуняки) - для бюджетників і пенсів;

 

3) націоналістичні ліберали - типу Макарова, за таких голосував би я;

 

4) скацапілі ностальгенти - нам того нах не треба, але лохторат для них є, тому треба щемити державною політикою, хай ідуть до п.2 (хоч ті і потенційно найпродажніші і залежніші від олігархів).

 

Боротьба за самоврядування, проти корупції - це не ідеологія, тому така сила буде нестійкою боз додаткової ідеологічної конкретики.

Link to comment
Share on other sites

У президента тут функції виконавчого директора при олігархаті, а не самостійна роль. Про решту інституцій взагалі не варто говорити. Які в такій системі ідеологічні партії?

 

 

А де запит на ідеологічні партії? Батьківщина є ідеологічною? На 100% - ні. Тим не меньше, ти рвеш за неї дупу на британський прапор. В дзеркалі шукай відповідь.

Link to comment
Share on other sites

Я написав не про нинішній стан, читай уважніше, а про те, як можна. Як у німців, наприклад, теж є президент, але можливості у нього мінімальні

 

Можна по-різному. В Україні модель досить таки наближена до французької, тому я не бачу особливих проблем саме з моделлю. Просто відстунє сутністне її наповнення.

Link to comment
Share on other sites

Які ідеології можуть стати осердям змістовної політичної сили в Україні? На мою думку:

 

1) правий український націоналізм - для пасіонаріїв, тому якийсь ПС має бути. Ще треба мати варіант light типу Свободи, але щоб не скочувались у бізнесування;

 

2) соціалісти (але не комуняки) - для бюджетників і пенсів;

 

3) націоналістичні ліберали - типу Макарова, за таких голосував би я;

 

4) скацапілі ностальгенти - нам того нах не треба, але лохторат для них є, тому треба щемити державною політикою, хай ідуть до п.2 (хоч ті і потенційно найпродажніші і залежніші від олігархів).

 

Боротьба за самоврядування, проти корупції - це не ідеологія, тому така сила буде нестійкою боз додаткової ідеологічної конкретики.

 

 

Ідеології в європейському сенсі є похідними від економічних інтересів певних прошарків суспільства. Оскліьки в Україні більшість становлять деідеологізовані люмпени-пенси-бюджетники, вони обирають зрозумілих ім політиків феодального типу "навєду парядок і накармлю".

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

Ідеології в європейському сенсі є похідними від економічних інтересів певних прошарків суспільства. Оскліьки в Україні більшість становлять деідеологізовані люмпени-пенси-бюджетники, вони обирають зрозумілих ім політиків феодального типу "навєду парядок і накармлю".

 

Ідеології не є похідними - це марксистська юхня. Це економічні інтереси є грунтом, на який МОЖНА ПРИЩЕПИТИ РІЗНІ ідеології. Ясно, що пенсам легше прищепити щось рожево-патерналістське, але цілком можна і право-націоналістичне (бо те покоління любить спрощення і однозначність). Працювати треба, а не бабло олігархів у штабах пиляти.

Link to comment
Share on other sites

Ідеології не є похідними - це марксистська юхня. Це економічні інтереси є грунтом, на який МОЖНА ПРИЩЕПИТИ РІЗНІ ідеології. Ясно, що пенсам легше прищепити щось рожево-патерналістське, але цілком можна і право-націоналістичне (бо те покоління любить спрощення і однозначність). Працювати треба, а не бабло олігархів у штабах пиляти.

 

Маркс був лише послідовником вже сталої традиції. Але на той час ідеології були майже повністю буржуазними, що не дивно з огляду на те, який прошарок став доміуючим в 17-18 століттях, посунувши феодальну аристократію. Він побачив вільну нішу в пролетаріаті й зробив на це ставку.

Link to comment
Share on other sites

Наприклад, правий націоналізм не прив'язаний до одного прошарку. Соціальна роль впливає, але не визначає цілком (всупереч Марксу) ідеологію особи, тому означати ідеологію як "буржуазну" чи "пролетарську" - це "простота хуже воровства". Можна говорити хіба що про природність тої чи іншої ідеології для соціальної групи.

Link to comment
Share on other sites

Наприклад, правий націоналізм не прив'язаний до одного прошарку. Соціальна роль впливає, але не визначає цілком (всупереч Марксу) ідеологію особи, тому означати ідеологію як "буржуазну" чи "пролетарську" - це "простота хуже воровства". Можна говорити хіба що про природність тої чи іншої ідеології для соціальної групи.

 

Правий націоналізм - це що таке? Що в ньому "правого"?

Мені здається, що ви приміряєте ідеології саме на себе особисто без усівдомлення того, що абсолютна більшість членів суспільства сприймають події навколо них через призму власної кишені або соціального стану. Саме ці так би мовити інтереси і обслуговоують ідеології європейського формату.

Змінено користувачем abandon
Link to comment
Share on other sites

Розумієте, в чому штука. Тільки така форма влади, як демократія, передбачає регулярну і добровільну зміну еліт коло керма держави. Тому там опозиційні політсили і їх лідерів ніхто не руйнує засобами медіа, спецслужб і ти ди. Їм опонують, з ними міняються місцем в керуванні державою і так, методом відбору, на верх виноситься щось достойне.

 

Хоча, дивлячись на цьогорічні вибори в США я вже сумніваюся.

 

А от всі інші форми влади - чи то монархія, чи то диктатура - навпаки. Основним завданням правителів і їх соратників є знищенн можливих конкурентів завладу і їх політичних сил. Повна зачистка політичного поля. Є тільки правитель і покірне стаДо. Все.

 

В Україні зараз диктатура олігархату. Ну і діють вони відповідно вищенаписаному. Якщо не Путін (закреслено) Порох, то хто?! Ніякій потужній опозиційній політсилі вони просто не дадуть виникнути.

 

Закон Фатіха по українськи, хулі! :)

Link to comment
Share on other sites

Розумієте, в чому штука. Тільки така форма влади, як демократія, передбачає регулярну і добровільну зміну еліт коло керма держави. Тому там опозиційні політсили і їх лідерів ніхто не руйнує засобами медіа, спецслужб і ти ди. Їм опонують, з ними міняються місцем в керуванні державою і так, методом відбору, на верх виноситься щось достойне.

 

Хоча, дивлячись на цьогорічні вибори в США я вже сумніваюся.

 

А от всі інші форми влади - чи то монархія, чи то диктатура - навпаки. Основним завданням правителів і їх соратників є знищенн можливих конкурентів завладу і їх політичних сил. Повна зачистка політичного поля. Є тільки правитель і покірне стаДо. Все.

 

В Україні зараз диктатура олігархату. Ну і діють вони відповідно вищенаписаному. Якщо не Путін (закреслено) Порох, то хто?! Ніякій потужній опозиційній політсилі вони просто не дадуть виникнути.

 

Закон Фатіха по українськи, хулі! :)

 

 

Немає диктатури і близько. Раджу вивчити, що саме означає цей термін.

Більше того, диктатури олігархату в принципі досягти вкрай важко, оскільки олігархат сам є вкрай неоднорідним і боротьба всередені його є досить брутальною, що не виключає, звісно, спільних інтересів.

 

В Україні панує пізній феодалізм, дуже схожий на Річ Посополиту 17-18 століть з її домінуючою, але воюючою проміж себе шляхтою, Сеймом, де вона засідала, та виборним монархом, що не мав абсолютних повноважень, а вимушений був балансувати. спираючись на групи підтримки.

Посполиті на політичні процеси фактично не впливали, а зародкова буржуазія була надто кволою і вимушена була ходити в услужіння до шляхти.

 

Все як у нас зараз. І це свідчить про наше колосальне відставання від європейьскої хронології соціального розвитку.

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

Вопрос сложный и надо дофига всего анализировать.

Если же долго не раздумывать, то Турча можно было бы попробовать. Не то шоб я его хотел видеть на посту президента, но по сравнению с Порохом он ИМХО будет лучше.

 

Еще вариант - Коломойский. Просто по причине того, шо он в конкретных контрах с )(йлом.

Link to comment
Share on other sites

 

 


І це свідчить про наше колосальне відставання від європейьскої хронології соціального розвитку.

 

Мы по факту 4 столетия были колонией московии без возможности развиваться себе на пользу.

Крым с лугандоном говорят про то, что метрополия отчаянно пытается вернуть самую важную для нее колонию под свой контроль.

Link to comment
Share on other sites

Вопрос сложный и надо дофига всего анализировать.

Если же долго не раздумывать, то Турча можно было бы попробовать. Не то шоб я его хотел видеть на посту президента, но по сравнению с Порохом он ИМХО будет лучше.

 

Еще вариант - Коломойский. Просто по причине того, шо он в конкретных контрах с )(йлом.

 

Коломойський, по-перше, не погодиться, по-друге, най вивчить українську мову.

Щодо Турчинова - цікавий варіант, мабуть погоджусь.

Мы по факту 4 столетия были колонией московии без возможности развиваться себе на пользу.

Крым с лугандоном говорят про то, что метрополия отчаянно пытается вернуть самую важную для нее колонию под свой контроль.

 

Так, московське іго - це фактор консервації розвитку, але це не змініює самого факту відставання.

Link to comment
Share on other sites

якщо прізвищ так і з'явилось, хай буде Ляшко

потрібен або той, хто посадить попередника, та/або доламає совок

 

Ти реально того, дядьку... Ляшко, який живе на одній ділянці з Клюєвим :weep:

Голову лікуй, реально. І серед совків - саме ти один з лідерів на цьому форумі.

Link to comment
Share on other sites

Ти реально того, дядьку... Ляшко, який живе на одній ділянці з Клюєвим :weep:

Голову лікуй, реально. І серед совків - саме ти один з лідерів на цьому форумі.

 

Пішов в жопу, порохня їбуча!

Link to comment
Share on other sites


×
×
  • Створити...