Перейти до змісту

Пєтя - гандон


ЦеDzip

Recommended Posts

Пошла инфа, что дядя Климкина полковник фсб. И что, правда?

 

Ну і що?

Клімкін на своїй посаді міністра закордонних справ зробив дуже багато доброго для Украіни.

 

Порився у своєму " корінні" і своїх родичів і мож ти будеш здивований.

Link to comment
Share on other sites

Ну і що?

Клімкін на своїй посаді міністра закордонних справ зробив дуже багато доброго для Украіни.

 

 

   Що  саме  він  зробив  корисного ?  Багато доброго ?  Раз  багато  то пишіть .

Link to comment
Share on other sites

Ну і що?

Клімкін на своїй посаді міністра закордонних справ зробив дуже багато доброго для Украіни.

Порився у своєму " корінні" і своїх родичів і мож ти будеш здивований.

Это не соответствие занимаемой должности, скорее всего дядей или тестем он и подсажен на эту должность был. Это плевок в сторону Пети, который не имел никакого права ставить на высшие должностные посты людей связанных с фсб. Или вы думаете, что агент кремля будет открыто работать и сливаться? Идет война, и есть четкие правила, зачем гадать, проще сменить и его и Петю.

Змінено користувачем Patriot
  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Ну і що?

Клімкін на своїй посаді міністра закордонних справ зробив дуже багато доброго для Украіни.

 

Порився у своєму " корінні" і своїх родичів і мож ти будеш здивований.

 

Клімкін - ручна болонка гетьмана Петрушки. Що корисного він зробив, цікаво? Мінський договорняк освятив?

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Клімкін - ручна болонка гетьмана Петрушки. Що корисного він зробив, цікаво? Мінський договорняк освятив?

Говорит умными словами, производит впечатление на дам :).

По образованию не дипломат, но толкали его по карьерной дип. лестнице очень шустро, чувствуется мохнатая лапа фсб :). А ведь должок то и отдавать надо :).

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%B8%D0%BD,_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87

Змінено користувачем Patriot
Link to comment
Share on other sites

Клімкін - ручна болонка гетьмана Петрушки. Що корисного він зробив, цікаво? Мінський договорняк освятив?

 

  їм  на  партсобранії  сказали  говорити  що  зробив  хорошого  і  багато  . Всьо.

Link to comment
Share on other sites

Манафорт шукав стратегів для Порошенка після втечі Януковича – свідок

Середа, 1 серпня 2018, 19:21
 

Перший свідок у справі Пола Манафорта Тед Девайн розповів, що партнер політтехнолога Річард Гейтс пропонував йому працювати на президента Петра Порошенка.

Про це Девайн розповів під час засідання суду 31 липня, повідомляє The Washington Post.

Він сказав, що в 2014 році, після того як екс-президент Віктор Янукович втік з України, Гейтс попросив Девайна зустрітися з колишніми членами "Партії регіонів", які планували створити нову політсилу - Партію розвитку.

Повідомляється, що за свої послуги Девайн попросив у Манафорта плату в 10 тисяч доларів у день.

"У тому ж 2014 році Девайн сказав, що Гейтс намагався найняти його на роботу для іншого політика, нинішнього президента України Петра Порошенка", - йдеться в повідомленні.

Відзначають, що невідомо чи наймав Порошенко Гейтса і Манафорта.

"Вони (Гейтс і Манафорт - УП) намагалися зібрати все разом", - сказав Девайн і додав, що не працював над проектом.

"Українська правда" намагається отримати коментар з приводу можливої пропозиції про співпрацю Манафорта з Порошенком в адміністрації президента.

Девайн працював з Манафортом під час передвиборчої кампанії в Україні в 2010 році, він допомагав Манафорту зробити з Януковича президента.

Раніше стало відомо, що Манафорт через три місяці після розстрілів на Майдані в 2014 році пропонував свої послуги столичному голові Віталію Кличку.

31 липня в США почався суд над Манафортом, якого звинувачують у відмиванні грошей, ухилянні від сплати податків за майже 10 років співпраці з колишнім керівництвом України.

Раніше стало відомо, що Манафорт через три місяці після розстрілів на Майдані в 2014 році пропонував свої послуги столичному голові Віталію Кличку.

Слідство вважає, що за роботу політичного консультанта в Україні Манафорт заробив понад 60 мільйонів доларів.

Раніше слідча група представила понад 300 документів, які розкривають деталі співпраці Манафорта з "Партією регіонів" і "Опозиційним блоком".

Змінено користувачем забанений
Link to comment
Share on other sites

Хотите свежей "зрады", петрушки? Вот, пожалуйста:

 

Британські банки відмовляються відкривати рахунки українцям

 

"Розумієте, - пише нам черговий британський банкір, - Україна - це країна під санкціями. А політика нашого банку не передбачає роботу з санкційними країнами", - додав він.

Один з банкірів надіслав Дубілету офіційний список країн, щодо яких введено санкції проти місцевих правлячих "режимів" - Financial sanctions targets by regime.

"Афганістан, Бурунді, Сирія ... Україна!", - навів перелік банкір. Дубілет зазначив, що в даному списку санкцій країн відсутня Росія."

 

Для тех, кто в шоколадном танке, поясняю: эта новость не про банки и счета, а про то, что "за что боролись, на то и напоролись": в британских списках финансовых санкций против правящих режимов есть Украина, но нет России...

Link to comment
Share on other sites

Станислав Речинский

Назначение Семочко первым замом в СВРУ означать может лишь одно. Внешняя разведка в полный рост займется выборами. И активной прослушкой, благо возможности есть. Семочко — известный крымский барыга, у которого в Крыму осталась куча собственности. Всю жизнь сидел на "экономике", к разведке ни малейшего отношения не имеет. “Поднялся” он в молодости благодаря близким связям с влиятельной ялтинской предводительницей местных проституток по кличке “Мама Чоли”. А теперь вот до целого зампреда вырос человек. Наши форумчане об истории с “Мамой Чоли” писали следующее:

“Не тот ли это Семочко, который начинал прапором (прям как голова) в семерке в Ялте? Который потом удачно подженился на маме Чоли из гостиницы Ялта на 20 лет старше его и благодаря ее клиентам был представлен небожителям? И тут у него поперло. Офицерские погоны, участок — земельные ресурсы ЮБК, первый бумер и т.д. В 2014 свалил на материк, потом особо не свтился, и вот долгожданный Джек Пот. Зная уровень развития его, делаю грустный вывод о нашей котнторе. Ни хера не будет светлого будущего с такими борцами с коррупцией…”


В 1996 году начальника киевского главка спецслужбы, тогда еще лейтенанта Сергея Семочко уволили из УВД за подделку диплома о высшем образовании. 
Проработав несколько лет в частных структурах, он был возобновлен на должности. 
После чего он был назначен советником у Луценко, когда тот занимал должность министра МВД. 
В Одессе он занимал должность замначальника.

Как сообщалось ранее до аннексии Крыма Россией в 2014 г. Сергей Семочко был одним из высших должностных лиц Крымского департамента СБУ. 
После аннексии, он уехал из Крыма и под патронатом своих российских кураторов провел успешную «показательную» операцию по предотвращению создания Бессарабской Народной Республики в Одесской области. В награду за его «службу» Сергей Семочко был переведен в Киев и назначен на руководящую должность в центральном департаменте СБУ.

По имеющейся информации, Сергей Семочко пытался вернуться в Одессу на пост главы местного СБУ. 
Его кандидатура была практически согласована в Киеве. Но карта легла иначе и он возглавил Киевское СБУ.

Его дети Станислав и Анастасия остались в Крыму, получили российское гражданство и успешно работают там.
Они, в какой-то мере, стали заложниками российских спецслужб, которые их используют, чтобы контролировать Сергея Семочко. 
Ни одна элитная недвижимость, которой семья Семочко владеет в Крыму, не была национализирована российским правительством, 
а супруге Семочко, Наталье Лысенко, которая является родственницей одного из известнейших банкиров-олигархов страны, 
разрешено беспрепятственно ездить в Крым.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Дещо "смачненьке" пропустили:

 

20 років тому його, ще у званні лейтенанта Сергія Семочко звільнили з МВС за підробку диплома про вищу освіту. Але, пропрацювавши кілька років у приватних структурах і заручившись потрібними зв’язками, він був відновлений на посаді. Так, в період керівництва Міністерством внутрішніх справ Юрія Луценка, Семочко був його радником. Дружба з Юрієм Віталійовичем допомогла Сергію Олексійовичу — в свій час він займав впливову посаду заступника начальника департаменту контррозвідки економічного захисту України. Після подій Евромайдана Семочко сплив у контррозвідці СБУ, де відзначився одразу в цілому ряді гучних скандалів з фармацевтичним шлейфом:

  • йому ставилося втручання в закупівлі матеріалів для перитонеального діалізу на загальну суму близько 250 мільйонів гривень. В оприлюдненому В ЗМІ листі за підписом контррозвідника вказувалося, що в намічених закупівель замовники встановлювали дискримінаційні вимоги до постачальникам і вимагав «забезпечити добросовісну конкуренцію». На думку журналістів, Семочко тим самим лобіював інтереси одних і постачальником лікарських препаратів — де-факто радячи медикам боротися з діалізної монополією одного виробника, щоб інший зміг покращити свої ринкові позиції;

  • звинувачення в лобіюванні інтересів компанії «Інтерхім» у державних органах і закриття «проблемних питань» з правоохоронними органами, при одночасній відсутності інтересу з боку спецслужб до ринку «кодеинсодержащих препаратів»;

  • участь у «наїзді» правоохоронців на постачальника льодяників від компанії ТОВ «Реккит Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна», домігшись заборони на продажу препарату під маркою «Стрепсілс» в аптеках.

Крім того, Семочко «відзначився» також у гучних обшуків, які проводили силовики в компаніях Lucky Labs і Good Wine.

 

Ну й Віктор Шемчук, ще один педрів кадр, що виправдовував Холодницького, теж "колоритна" постать:

 

Наприклад, один із її керівників – Віктор Шемчук. «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший) проаналізували його кар’єрний шлях у державних органах і порівняли з численним майном по всій Україні. Зрештою журналісти віднайшли нерухомість його родини, оформлену на третіх осіб, але довірену йому особисто, – в Америці, у штаті Флорида. Майно вартістю в сотні тисяч доларів.

 

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 33 в списку. На час виборів: заступник Генерального прокурора України — прокурор АР Крим, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007). У червні 2010 року увійшов до коаліції «Стабільність і реформи».

 

Тушка ригівська. Очевидно, що з Педрою знайомий, і тепер зрозуміло, що щільно.

Змінено користувачем забанений
Link to comment
Share on other sites

Іще трохи лайна на пріпіздєнта:

 

Почесне звання для псевдонауковця. Хто підставив президента? (розслідування) (отут вони не праві - ніхто не підставляв, то такий собі фрік на посаді пріпіздєнта)

 



Нагородження запорізького псевдоісторика пролило світло на недосконалість системи присвоєння державних нагород

Державні звання, відзнаки і нагороди, які вручає президент України, часто приурочуючи до свят – це престиж та заохочення, інколи навіть матеріальне, для людей, що досягають неабияких успіхів в тій чи іншій сфері суспільного життя, за їхні заслуги перед державою.

Але нещодавно в Запоріжжі місцеве наукове співтовариство забило на сполох: президент до Дня Конституції своїм указом нагородив званням почесного працівника культури... псевдонауковця, який вигадав більшість своїх регалій, чиї наукові досягнення ґрунтуються на тотальній фальсифікації історичних фактів.

Це історія – не про корупцію, а скоріше про недогляд і, можливо навіть недбальство. Адже ніхто з відповідальних за це чиновників вчасно не перевірив біографію нагородженого. Але тепер позбавити його такого звання законодавство не дозволяє.

Цей випадок змусив нас розібратись у тому, як працює весь механізм. Хто саме обирає найдостойніших? І що робити, якщо система дала збій?

Державні нагороди в Україні – це вища форма відзнаки громадян за видатні заслуги у різних сферах. Один із видів таких нагород – почесні звання. У червні цього року на честь Дня Конституції президент Петро Порошенко своїм указом присвоїв почесні звання понад сотні українців.

Серед них – член «Благодійного фонду «Лебедія» із Запоріжжя Андрій Авдєєнко. Він отримав почесне звання «Заслуженого працівника культури України». Таке звання отримують «за високі трудові досягнення та професійну майстерність».

У 2017 році його ім’я фігурувало у резонансних новинах. У жовтні на автодорозі Київ-Вишгород-Ровжі за його участю сталася смертельна аварія, загинув чоловік. Винуватця ДТП досі не встановили, Нацполіція веде слідство.

«Потерпіла сторона твердить: син Авдєєнка – керівник прокуратури Печерського району. І побоюється, що справу через це можуть загальмувати», – йшлося у повідомленні одного зі столичних телеканалів.

Утім, найбільше у рідному Запоріжжі він відомий не цією історією.

Андрій Авдєєнко називає себе академіком, істориком і навіть адміралом Військово-морських сил. Урочисте звання академіка Авдєєнку присвоїла громадська організація «Українська академія наук», яка не має нічого спільного із Національною академією наук України.

«Зареєструвати таку організацію і давати титули може будь-хто», – каже журналіст і кандидат історичних наук Едуард Андрющенко.

Сторінка Авдєєнка у фейсбуці рясніє фотографіями численних відзнак, подяк, орденів та медалей. Сам він принагідно дякує за визнання «його діяльності».

Чоловіка зі значками та нашивками на піджаку представляють як науковця, автора праць про історію українського козацтва.

«Фрік, таких багато, і таку категорію називають «міським божевільним», – додає Андрющенко.

Запорізькі журналісти зазначають: факти у роботах Авдєєнка часто розходяться з усталеними уявленнями про українську історію.

Ось що видання «Депо Запоріжжя» писало про творчість Авдєєнка: «Зміст… можна переповісти однією фразою: Україна – колиска європейської цивілізації, а Запоріжжя – колиска України… Тут в єдине ціле змішані трипільці, скіфи, Київська Русь, ординці та козаки, і весь цей «коктейль» «приправлений» реверансами в бік неоязичництва та «магії».

З відвертою критикою робіт Андрія Авдєєнка виступає Володимир Мільчев. Він – декан історичного факультету Запорізького національного університету, вивчає історію українського козацтва вже 30 років.

Мільчев наводить приклад невідповідностей: наприклад одна із «неіснуючих запорозьких січей», яку описав Авдєєнко, нібито розташована у його рідному селі – «щоб не далеко було їздити і приємніше», вважає декан.

«Те, що подібна персона раптово стала діячем культури, та ще й заслуженим, це є певною мірою діагнозом сучасному політичному бомонду нашого краю», – резюмує Володимир Мільчев.

Сам Авдєєнко свої екстравагантні теорії щодо історії пояснює так: «Я можу собі дозволити вислови ті, які я вважаю правильними, вибудовувати свої теорії, не підлаштовуючись ні під кого. Тому мої теорії трохи не схожі на те, що нам сьогодні трактує імперія. Це імперське мислення щодо історії, на мій погляд, виглядає дуже смішно, і я свої погляди на все це розповів».

Іноді у книгах Авдєєнка можна знайти і зовсім вигадані фрази чи несправжні зображення.

Наприклад, у книжці «Запорозький князь Мамай» Авдєєнко наводить нібито цитату з літопису «Слово про закон і благодать». У цьому літописі такої цитати немає.

В іншій книжці Авдєєнко опублікував фотографію, на якій він стоїть нібито на тлі археологічних розкопок палеолітичної стоянки Міра поблизу Запоріжжя в компанії тодішніх секретаря Запорізької міськради Романа Тарана та депутата Михайла Левченка.

А ось вже видалена оригінальна фотографія з сайту Запорізької обласної державної адміністрації – з новини про суботник на острові Хортиця. Після того, як журналісти опублікували ці дві фотографії у фейсбук, одна із яких з ознаками фотошопу, з сайту Запорізької ОДА світлина зникла.

Звання почесного адмірала, яким хизується Авдєєнко, – також вигадане. У прес-службі Військово-морських сил України офіційно заявили:

Сам Андрій Авдєєнко на запитання журналістів щодо його регалій відповідати не хотів ані раніше, ані тепер.

«Зустрічатися з вами у форматі «розмовляти про мою автобіографію» я не хочу. Якщо ви хочете зі мною розмовляти про те, що я зробив, про мої досягнення, давайте зустрінемося і побалакаємо, але розмовляти про те, а хто ти такий, я не буду», – сказав Авдєєнко «Схемам» телефоном.

І продовжив досить красномовно: «Ви хочете говорити про колір моїх трусів, а не хочете говорити про те, що я зробив. До побачення». Після чого поклав слухавку.

То як чоловік, який називає себе академіком, істориком та адміралом (хоча насправді ці регалії ніяк не підтверджені) отримав почесне звання працівника культури України? Звання, яке своїм указом затвердив сам президент Петро Порошенко? Невже у президента просто не помітили відвертих фактів маніпуляції біографією і науковими роботами з боку Авдєєнка?
Чи вміють у президента визнавати помилки?

Журналісти вирішили розібратись, як працює механізм здобуття почесних звань і що пішло не так цього разу.

Згідно із законом «Про державні нагороди України»,

кандидатуру має висувати трудовий колектив організації,
потім цей висновок направляють до центрального органу виконавчої влади.
звідти – президенту.

Кандидатуру Авдєєнка на присвоєння почесного звання «Заслужений працівник культури» подавав благодійний фонд «Лебедія», членом якого є Авдєєнко. Співзасновниця та голова цього фонду – Любов Мороко. Далі протокол зборів за її підписом надіслали її чоловікові Владиславу Мороко, який обіймає посаду директора департаменту культури Запорізької обласної державної адміністрації. Так це клопотання про нагороду потрапило на стіл очільнику Запорізької області Костянтину Брилю, який і перенаправив його вже від свого імені самому президенту.

До слова, Авдєєнка та керівника Запорізької області нерідко можна побачити в одній компанії. Бриль відвідує заходи, ним ініційовані, а сам Авдєєнко у соцмережах активно захищає очільника Запорізької області.

Наслідком такої товариськості, припускає журналіст Едуард Андрющенко, і могло стати подання президентові на присвоєння самоназваному історику почесного звання.

Голова Запорізької ОДА поговорити з журналістами на цю тему не зміг, протягом тижня відкладав можливість запису коментаря і, зрештою, пішов у відпустку.

Із проханням прокоментувати, за якими критеріями кандидатуру Авдєєнка було подано на нагородження, чи не вбачають у цьому конфлікту інтересів і чи вивчали його «трудові досягнення та професійну майстерність», про що йдеться у відзнаці – «Схеми» також звернулися до Владислава Мороко, директора департаменту культури Запорізької облдержадміністрації.

– Взагалі, власне ви ознайомлювалися з діяльністю Авдєєнка?

– Які ще до мене питання?

– Ви, власне, як директор Департаменту культури...

– Дякую, мені ця тема не цікава.
Хто відповідальний?

Отож, клопотання голови Запорізької адміністрації Бриля нагородити Авдєєнка потрапило до Адміністрації президента.

Додаткову перевірку кандидатури мали здійснити в АП – там цим завідує спеціальний департамент державних нагород, який готує відповідні укази на підпис главі держави. Цей департамент має консультуватися з Комісією державних нагород та геральдики при президентові України, яка, в свою чергу, повинна готувати висновки щодо пропонованих кандидатур.

Комісія складається із 22 учасників: від глави Адміністрації президента – до відомих громадсько-культурних діячів та довірених осіб Порошенка.

«Схеми» звернулись до членів цієї комісії із запитанням, чи було обговорення кандидатури Авдєєнка з-поміж тих, кого пропонують нагородити до Дня Конституції?

«Ніколи не розумію сенс цих проектів, але іноді їх читаю, – відповів на це член Комісії державних нагород та геральдики Юрій Бірюков. – Проект указу про нагородження когось там... і там 150 прізвищ. Тобто, я маю якось на них відреагувати, якщо нікого не знаю?»

Ще один член комісії, Ігор Мазепа також апелював до того, що не може знати всіх кандидатів. «Я можу перевірити, чи відповідають документи закону… Я не можу знати, наскільки [особа] порядна чи непорядна», – зауважив він.

Їхній колега, член комісії Андрій Гречило розповів, що не мав часу перевіряти кандидатів на отримання почесного звання.

«Проект указу до Дня Конституції був надісланий 27-го (червня – ред.), після обіду. Це вже передвихідний день і я цю пошту переглянув аж після Дня Конституції. Вже сенсу щось писати не було.

Голова департаменту державних нагород справді розіслав членам комісії проект указу президента з переліком осіб до нагородження на честь Дня Конституції того ж дня, 27 червня. Такі листи «Схемам» показали одразу декілька членів комісії. Не дивно, що у них навіть теоретично не могло бути часу, щоб перевірити усіх осіб із переліку.

Комісія цього разу не готувала висновків, не аналізувала біографій, і, судячи з того, що розповідають члени цієї комісії, – це радше практика, аніж виняткова ситуація.

Як це пояснять в Адміністрації президента, зокрема, у департаменті державних нагород?

На запит «Схем» в офісі Порошенка лише відповіли, що вся відповідальність за додержання вимог при відборі кандидатів – на керівництві Запорізької облдержадміністрації.
Присвоїти не можна скасувати

Наукове співтовариство «Запоріжжя» вже подало петицію з вимогою скасувати указ Порошенка в частині нагородження Авдєєнка званням «заслуженого працівника культури України». Серед підписантів – співробітники музеїв, університетів та члени громадських організацій.

«Це прояв громадянської позиції всіх тих осіб, які там фігурують», – пояснює декан історичного факультету ЗНУ Володимир Мільчев.

Автор десяти знаків державних нагород Олександр Сопов, він же член робочої групи Верховної Ради з реформування нагородної системи, розповідає: сьогодні шансів забрати уже присвоєну нагороду майже немає. Зробити це можна тільки тоді, коли буде рішення суду, згідно з яким нагороджена особа буде визнана винною у скоєнні тяжкого злочину.

«Немає законодавчої бази такої, як повинна бути. Давно уже лежить у Раді проект закону про систему нагород, який усуває всі недоліки», – сказав Сопов.

Серед недоліків він відзначив і те, що в Україні немає відкритого реєстру, який би дозволив побачити не лише того, хто отримав державну нагороду, але й того, хто це лобіював.

«Уявіть собі, коли поруч із нагородженим буде прізвище того, хто перший підписав. От у нього десять разів виникне запитання – тому що всі знатимуть, що саме він цю людину заслужено чи незаслужено проштовхнув на нагороду», – зазначає Олександр Сопов.

Виправити таку ситуацію також закликають у Раді Європи. Ще у 2015 там розробили документ із висновками щодо українського законодавства у сфері державних нагород. Міжнародні фахівці рекомендували запровадити поняття недостойності нагороди. Це б дозволило забирати нагороду у випадках, коли стають відомі обставини, які були невідомі до нагородження, а також якщо поведінка нагородженого після вручення нагороди стає недостойною.

Тож «Схеми» виявили: державну нагороду – звання заслуженого працівника культури України – указом президента, ймовірно, через недогляд, отримала людина із сумнівним статусом історика та академіка, та вигаданим «званням» адмірала.

Тепер позбавити його нагороди майже неможливо.

Цей конкретний випадок пролив світло на недоліки теперішньої системи видачі державних нагород.

Нікого з відповідальних чиновників – ні на регіональному, ні на столичному рівні – не зупинили очевидні невідповідності в біографії Авдєєнка. Члени почесної комісії, які мали дати остаточні висновки щодо претендентів на нагороди, отримали список прямо в день підпису указу президента.

Позбавляти нагород пост-фактум закон не дозволяє. На зміні законодавства наполягають як українські, так і європейські фахівці. Слово – за президентом і парламентом.

 

Отаке - ані науковець, ані адмірал, звичайний фрік, отримав державне звання від пріпіздєнта. І лише тому, що знайомий із знайомим Педри :fp1:

Змінено користувачем забанений
Link to comment
Share on other sites

:fp1:

А мені подобається вал компромату, і хвала тому, хто його (можливо) організував. Вилікуємося лише через усвідомлення походження хвороби.

 

Ось іще трохи про усілякі кривоохоронні "органи", взаємодія між якими нагадую приказку "їбала жаба гадюку". Про те, що у справі, без сумніву, усі без виключення корупціонери, годі й нагадувати.

 

 

03.08.18 10:13  У справі про контрабанду в зоні ООС Артемівський суд виправдав співробітника СБУ

Начальника слідчого відділу Служби безпеки України в Луганській області, раніше затриманого під час спроби дати хабар, виправдав Артемівський міський суд Донецької області.

Вирок опублікували 31 липня

У вироку судді Олександра Бережнева йдеться про те, що вчинене кримінальне правопорушення не доведене, тому суд постановляє виправдати працівника спецслужби.

У квітні 2016 року контррозвідника затримали військова прокуратура спільно з внутрішньою безпекою СБ України. Майор намагався передати 50 тисяч гривень хабара військовому прокурору, щоб той не притягував до кримінальної відповідальності особу, причетну до нелегального перевезення товарів через лінію розмежування з непідконтрольної території України.

Суд призначив йому заставу в розмірі близько 200 000 гривен.

Підозрюваний скористався цією можливістю. Розслідування тривало майже два роки.

У вироку за 31 липня Артемівський суд постановив повернути суму застави.

Суддя, який ухвалив таке рішення, звільнився наступного дня після виправдання начальника слідчого відділу СБУ Луганщини, повідомляли "Українські новини". Виявилося, що він не пройшов кваліфікаційну оцінку і подав у відставку. А прокуратура готує апеляційну скаргу на це рішення.  :fp1:

Link to comment
Share on other sites

Знатно бомбануло! :)

 

та ні, не бомбануло, знайти хоч один мій пост тут, чи на фупі, чи нас супі, де я агітував за Педро, і я  видам тобі 100 американських зелених грошів.

 

Макака ні в якому разі не всадить свою товсту сраку на табурєтку. Запомні єтот твіт.

Link to comment
Share on other sites

та ні, не бомбануло, знайти хоч один мій пост тут, чи на фупі, чи нас супі, де я агітував за Педро, і я  видам тобі 100 американських зелених грошів.

 

Макака ні в якому разі не всадить свою товсту сраку на табурєтку. Запомні єтот твіт.

Ты за Пецю значит проголосуешь?

Link to comment
Share on other sites

та ні, не бомбануло, знайти хоч один мій пост тут, чи на фупі, чи нас супі, де я агітував за Педро, і я  видам тобі 100 американських зелених грошів.

 

Макака ні в якому разі не всадить свою товсту сраку на табурєтку. Запомні єтот твіт.

Имя, сестра (Цы). Одни хотят одного, другие - другого. В результате получицца то, чего никто не хотел. Твит мона не запоминать...

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...