Перейти до змісту

Тепер я повірив в Теслу


S.Brant

Recommended Posts

(1)Сколько акумов будет кататься в машинках и сколько стоять на зарядке "нормальным" током? (2)А производство аккумуляторов оно как -- фиалками благоухает?

(1) А бензину скільки треба мати на заправці?

(2) Што?

Link to comment
Share on other sites

  • Replies 468
  • Created
  • Остання відповідь

Top Posters In This Topic

 

 

Зачем вы думаете в сторону "как обмануть"? :)

Не, это вы думаете, что я думаю в сторону "как обмануть".

А я на самом деле думаю "как защитить".

Чтобы поймать преступника - надо думать как преступник. (Це) Г.Гаррисон. :)

Link to comment
Share on other sites

 

 


И вновь нет повода не выпить!

Как это нету? Шурегу вон ДР!

А вообще анекдот:

 

Пессимист с оптимистом....

Пессимист: - Эта ...ля п..ц н..й, просто и...ца, хуже быть не может...

Оптимист: - Еще как может, вот увидите!..

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

и о чем он нам сможет рассказать, кроме даты выпуска? Может быть, о температурах, при которых эксплуатировался аккум? Или о пиковых токах разряда? Или о овервольтаже при зарядке? Или о количестве G физических перегрузок?

Опять согласен :)

Меняем рфид на копеечную, относительно, схему с памятью которая все это считает и передает на машину когданадо. Кстате опять к трем секундам вернулись.

Link to comment
Share on other sites

Сколько акумов будет кататься в машинках и сколько стоять на зарядке "нормальным" током? А производство аккумуляторов оно как -- фиалками благоухает?

Ну давайте на вскидку один к трем. Ваш вариант?

Производство акумов возможно даст немного меньше фиалок чем производство и сжигание бензина.

Link to comment
Share on other sites

 

 

на копеечную, относительно, схему

Наиболее разрушительным для аккума является превышение тока разряда, т.е. режимы, близкие к к.з, а также очень глубокий разряд. Причем важна не только величина тока, но и время, которе батарея работала в таком режиме.  А контроль токов, которые может выдавать такая батарея - очень нетривиальная техническая задача. Тривиальный шунтовый амперметр не даст необходимой точности измерения величины тока, а индукционный будет почти наверняка врать о времени. Датчиков температуры понадобится тоже далеко не один десяток.

Ну, в общем, это я так, больше из технической вредности.

Возможный покупатель вполне может задаться подобными вопросами, и производителю надо каким-то способом его успокоить. Но желательно не за свой счет.

Link to comment
Share on other sites

Я уже не говорю о том, что в момент пиковых поездок сменного заряженного аккума может банально не оказаться на данной конкретной "заправке" - вот разобрали и все тут, а сменённые еще не зарядились. И делай шо хошь, хоть в ларек за энерджайзером беги.

Link to comment
Share on other sites

Наиболее разрушительным для аккума является превышение тока разряда, т.е. режимы, близкие к к.з, а также очень глубокий разряд. Причем важна не только величина тока, но и время, которе батарея работала в таком режиме.  А контроль токов, которые может выдавать такая батарея - очень нетривиальная техническая задача. Тривиальный шунтовый амперметр не даст необходимой точности измерения величины тока, а индукционный будет почти наверняка врать о времени. Датчиков температуры понадобится тоже далеко не один десяток.

Ну, в общем, это я так, больше из технической вредности.

Возможный покупатель вполне может задаться подобными вопросами, и производителю надо каким-то способом его успокоить. Но желательно не за свой счет.

Джинкс, дружище, поверьте я в теме, есть дипломов как в электронике так и в ит. И есть экспа как там и там. В деталях могу путаться но в целом понимаю вашу позицию. Если на данный момент акум стоит 22 килобакса то если он будет стоить 24 большой роли не сыграет. В целом есть много вопросов к электромобилям. На заре прошлого века электромобили при всех своих недостатках не имели конкуренции со стороны двс. Когда последние стартанули то первые соснули простите за тавталогию. На данный момент элекрикам тяжело побить потребительские параметры двс по многим причинам. Но процес идет. Как только будет разработан нормальный источник, йомкий, относительно легкий, не подверженый температурным факторам и относительно дешевый то вопросы тока зарядки так или иначе порешают. А если к нему подключат локхидовский реактор, то кацапам с арабами можно сливать воду, и насчет арабов я не уверен. И на последок я не уверен что имено аккомулирование энергии спасет мир. Вполне возможно генерация совершено нового уровня. Пусть даже это займет сто лет. Это даже не мгновение. Вспомните самолет например. Сколько времени прошло от братьев райн до конкорда?

Я уже не говорю о том, что в момент пиковых поездок сменного заряженного аккума может банально не оказаться на данной конкретной "заправке" - вот разобрали и все тут, а сменённые еще не зарядились. И делай шо хошь, хоть в ларек за энерджайзером беги.

Ну на данный момент канистру легче с собой взять, это факт :)

Link to comment
Share on other sites

 

 

то вопросы тока зарядки так или иначе порешают.

И что будем делать с законом сохранения энергии? :)

Тут весь вопрос, фактически, в легкости транспортировки и хранения "удельного килограмма" энергии. С углеводородами, как вы заметили, просто - залил в канистру, и вези с собой. Никаких страшных технических ухищрений для этого не надо. А с электрикой - беда, в стакан не наливается. Для того, чтобы ее потребить (на заряд аккума), нужно ее в ЭТОТ же момент где-то сгенерировать и передать в нужное место.

 

Как шутил препод в технаре - главное западло электротехники состоит в том, что ток в карман не положишь.

 

 


генерация совершено нового уровня.

Да, только так, но аккум как оперативный буфер (в тех же гибридах) однозначно рулит и это направление стоит всячески развивать, особенно в сторону фосфатников. Сам был свидетелем эксперимента, легковуху завели от четырех фосфатных аккумов, каждый из которых был немного больше стандартной пальчиковой батарейки.

Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...

Графенові акумулятори для авто дозолять проїхати 1000 км, а зарядка триватиме лише 8 хв

 

Група вчених Університету Кордови спільно з корпораціями Graphenano та Grabat Energy завершила розробку акумуляторів нового покоління, які будуть здатні протягом найближчих років здійснити переворот в автомобільній індустрії.

Відкриття графену – матеріалу, який є потужним альтернативним джерелом виробництва електроенергії, дозволило запустити процес науково-дослідницької роботи по створенню інноваційних електричних батарей. Такі роботи паралельно йшли в Китаї, США, Південній Кореї та інших країнах. Одним з перших перспективних винаходів стала розробка американських вчених Каліфорнійського університету – так званий суперконденсатор, який був створений на основі графенової плівки і в сотні разів перевищував звичайні акумулятори своєю енергоємністю. Але основною проблемою такого пристрою залишалося те, що він був здатен забезпечувати енергією лише малогабаритні електронні вироби (мобільні телефони, айфони, комп’ютерні планшети тощо).

Іспанські вчені з Університету Кордови були першими, кому вдалося створити справді потужні графенові батареї, з яких будуть комплектуватися акумулятори для електромобілів. В дослідницькій роботі також приймали участь такі відомі інноваційні корпорації, як Graphenano, один з провідних світових виробників графену, та Grabat Energy. Потужність та енергоємність розроблених ними акумуляторних батарей вражає: такі акумулятори будуть дозволяти автомобілю пробігати 1000 кілометрів до повної розрядки, а для того, щоб знову їх зарядити, потрібно лише 8 хвилин.
Як зазначають іспанські винахідники, такі експериментальні пристрої вже успішно пройшли тестові випробування в двигунах електромобілів німецького концерну BMW. Згідно з їхніми розрахунками, інноваційні акумулятори можуть вирішити проблему низької енергоефективності існуючих, а також вплинути на зниження собівартості електромобілів. Таким чином, цей винахід дозволить поступово повністю замінити шкідливі для навколишнього середовища бензинові двигуни. За словами фахівців Graphenano, серійне промислове виробництво інноваційних акумуляторів може початися вже в наступному році.

 

http://ecotown.com.ua/news/Hrafenovi-akumulyatory-dlya-avto-dozolyat-proyikhaty-1000-km-a-zaryadka-tryvatyme-lyshe-8-khv/

Link to comment
Share on other sites

 

 


Графенові акумулятори для авто дозолять проїхати 1000 км, а зарядка триватиме лише 8 хв
Совсем другле дело :)

 

Но за последние годы уже столько "чудо ак." было, так что верится с трудом.

Link to comment
Share on other sites

Совсем другле дело :)

 

Но за последние годы уже столько "чудо ак." было, так что верится с трудом.

 

Поживем увидим. Я например верю что доживу до того момента когда будет боль мень приличная шнагя. Может даже куплю себе электричку вместо зажигалуи.

Link to comment
Share on other sites

 

Відкриття графену – матеріалу, який є потужним альтернативним джерелом виробництва електроенергії,

Якщо решта матеріалу настільки ж адекватна реальності, то все повідомлення - просто фейк.

Link to comment
Share on other sites

Якщо решта матеріалу настільки ж адекватна реальності, то все повідомлення - просто фейк.

НЕ, ну вообще-то акк. с графеном давно разрабатывают. Года 3-4 назад читал.

Графен имеет очень большую площадь на еденицу веса (Коряво как-то :)). Всмысле площадь соприкосновения со средой.

А  губчатый материалы уже давно используюются в акк. А  графен еще более губчатая губка :).

В общем смысл есть, но вот пока это дело дойдет до серии, и дойдет ли вообще - пока ни кто не знает.

Змінено користувачем kr1810bm86
Link to comment
Share on other sites

НЕ, ну вообще-то акк. с графеном давно разрабатывают. Года 3-4 назад читал.

Графен имеет очень большую площадь на еденицу веса (Коряво как-то :)). Всмысле площадь соприкосновения со средой.

А  губчатый материалы уже давно используюются в акк. А  графен еще более губчатая губка :).

В общем смысл есть, но вот пока это дело дойдет до серии, и дойдет ли вообще - пока ни кто не знает.

Тему "потужного альтернативного джерела виробництва електроенергії" не розкрито. ;)

Link to comment
Share on other sites

Графеновые аккумуляторы не для производства электроэнергии а для ее сохранения.

Видимо там ошибка в переводе. Они позволяют быструю зарядку и быструю отдачу электроэнергии, то есть являются "потужным источником"

 

И вроде бы действительно кое что получается

http://cleantechnica.com/2014/12/10/flakey-new-foam-party-graphene-battery-breakthrough/

Link to comment
Share on other sites

В лабораториях много чего получается. Вот только до производсва мало что доходит.

Это правда. Но если разные команды работают в этом направлении то рано или поздно выстреливает.

Вот например, другая разработка университета Канзаса, графеновые аккумуляторы на основе соды (я не специалист и возможно глупость написал :()

http://www.nanowerk.com/nanotechnology-news/newsid=38511.php

 

Пишут о потенциале в 1000 циклов зарядки-разрядки

Link to comment
Share on other sites

Тему "потужного альтернативного джерела виробництва електроенергії" не розкрито. ;)

Не доябывайся к журналисту.

Я на 90% уверен что ты не ответишь правильно на вопрос "сколько ты весишь", но при этом хочешь идеально отточеных формулировок от журналиста, вероятно пишущего не по профилю.

Змінено користувачем Воххобайт
Link to comment
Share on other sites

Это правда. Но если разные команды работают в этом направлении то рано или поздно выстреливает.

Вот например, другая разработка университета Канзаса, графеновые аккумуляторы на основе соды (я не специалист и возможно глупость написал :()

http://www.nanowerk.com/nanotechnology-news/newsid=38511.php

 

Пишут о потенциале в 1000 циклов зарядки-разрядки

Вот про это я похоже читал раньше. Улучшить характеристики литий ионных акк. используя графен.

Т.е. не супер пупер новый, а просто улучшение уже известного.

Link to comment
Share on other sites

Это правда. Но если разные команды работают в этом направлении то рано или поздно выстреливает.

Вот например, другая разработка университета Канзаса, графеновые аккумуляторы на основе соды (я не специалист и возможно глупость написал :()http://www.nanowerk.com/nanotechnology-news/newsid=38511.php

Пишут о потенциале в 1000 циклов зарядки-разрядки

1000 циклов заряда-разряда и li-po обычные выдерживают. Лично видел АКБ в макбуке со счетчиком циклов 1508.

Link to comment
Share on other sites

Это правда. Но если разные команды работают в этом направлении то рано или поздно выстреливает.

Вот например, другая разработка университета Канзаса, графеновые аккумуляторы на основе соды (я не специалист и возможно глупость написал :()

http://www.nanowerk.com/nanotechnology-news/newsid=38511.php

 

Пишут о потенциале в 1000 циклов зарядки-разрядки

 

Sodium? Так ето ж натрий :gigi:

 

1000 циклов для натриевой батареи как аналога литиевой это отлично, пишут что существующие аналоги дают только десятки циклов.

 

Натрий, понятное дело, интереснее лития как исходник - он тупо дешевле.

Змінено користувачем Бацилла
  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Sodium? Так ето ж натрий :gigi:

 

1000 циклов для натриевой батареи как аналога литиевой это отлично, пишут что существующие аналоги дают только десятки циклов.

 

Натрий, понятное дело, интереснее лития как исходник - он тупо дешевле.

Ну я сразу написал что не Копенгаген в этом деле :(

 

Разработчики новых аккумуляторов должны решить несколько проблем.

1. Скорость зарядки/отдачи

2. Число циклов перезарядки

3. Стоимость батарей

4. Безопасность

 

Дело не простое, но серьезно начали этим заниматься и думаю найдут решение

Link to comment
Share on other sites

Вот про это я похоже читал раньше. Улучшить характеристики литий ионных акк. используя графен.

Т.е. не супер пупер новый, а просто улучшение уже известного.

Там не литий-ионный а натрий-ионный.

Link to comment
Share on other sites

http://nano.elit.sumdu.edu.ua/images/news/130419/battery_2.jpg
 


http://nano.elit.sumdu.edu.ua/images/news/130419/battery_1.jpg
 


Дослідники Університету Іллінойса розробили нову технологію літій-іонних батарей, які в 2000 разів потужніші у порівнянні з аналогами. За словами вчених, це не просто черговий крок в еволюційному розвитку батарей, а «абсолютно нова технологія, яка змінює традиційну парадигму джерел живлення».

На теперішній момент зберігання енергії – це питання компромісів. Можна отримати високу потужність (Вт), чи багато енергії (Вт-год), але не те і інше одночасно. Суперконденсатори можуть віддавати величезну кількість енергії, але лише протягом декількох секунд, паливні елементи можуть запасати величезні її кількості, але така енергія обмежена у своїй піковій віддачі. І це є проблемою, оскільки більшість зразків сучасної передової електроніки – смартфони, кишенькові комп’ютери, електромобілі – потребують усе більших та більших об’ємів енергії та потужності. Літій-іонні батареї на теперішній момент являють собою найкраще співвідношення цих параметрів, але навіть найбільш ефективні літій-іонні батареї вимагають від промислових дизайнерів і інженерів серйозних компромісів при створенні нового обладнання.

Але тепер ми маємо нову батарею з Університету Іллінойс, яка подібно суперконденсатору має високу питому потужність, і в той же час таку ж щільність енергії, як і у сучасних нікель-цинкових та літій-іонних батарей. По даним опублікованого університетом прес-релізу, новий тип розробленої батареї дозволяє бездротовим обладнанням транслювати свій сигнал в 30 раз далі при розмірі батареї в 30 раз менше за традиційну. І до цього всього, нову батарею можна перезаряджати – і заряджається вона у 1000 раз швидше, ніж традиційні літій-іонні акумулятори.

Link to comment
Share on other sites

Цей технологічний прорив став можливий завдяки новій структурі аноду й катоду, розробленої дослідниками Університету Іллінойса. Коротко кажучи, стандартна літій-іонна батарея має твердий двовимірний анод із графіту й катод із літієвої солі. Нова ж батарея має пористі тривимірні анод і катод. Щоб створити таку нову структуру електродів, дослідники закріпили шар пінопласту на скляній підкладці, а потім електролітичним способом нанесли шар нікелю на пінопласт, нікель-олов'яний сплав на анод і діоксид марганцю на катод. Наведена вище схема пояснює деталі цього процесу.

Як наслідок, такі пористі електроди мають велику площу поверхні, що дає можливість проходженню більшої кількості хімічних реакцій на одиницю об'єму, у результаті чого відбувається надзвичайно великий приріст у швидкості розряду (вихідної потужності) і часу зарядки. Вченим уже вдалося створити за допомогою цієї технології мікробатарейку розміром з ґудзик, і на наведеному нижче графіку можна побачити її характеристики у порівнянні із традиційним елементом Sony CR1620.

http://nano.elit.sumdu.edu.ua/images/news/130419/battery_3.jpg


У реальному застосуванні така технологія дозволить оснащувати споживчі обладнання більш мініатюрними й легшими батареями – лишень уявіть собі смартфон з акумулятором товщиною в кредитку, який заряджається за кілька секунд! За межами споживчої технології вона також знайде собі безліч застосувань – наприклад у високопотужних лазерах та медичному обладнанні, а також в інших областях, де традиційно застосовуються суперконденсатори. Але для того, щоб це все відбулося, вчені Університету Іллінойса повинні спершу довести, що їхня технологія може масштабуватися до більших типорозмірів, і що процес виробництва не занадто дорогий для комерційного застосування. А ми будемо сподіватися на краще.

Link to comment
Share on other sites


×
×
  • Створити...